Технологічна документація та основні правила організації технологічної підготовки виробництва

Під час’ТПВ створюють технологічну документацію, згідно з якою здійснюється виготовлення виробів у цехах основного виробництва та іншого технологічного оснащення — у цехах допоміжного виробництва, а також оперативне* управління виробничим процесом.

У технологічну документацію входять:

1) відомість замовлення виробу;

2) відомість технологічних маршрутів і оснащення („розцеховка");

3) зведена відомість матеріальних нормативів на виріб ‘(основних і допоміжних матеріалів);

4) карти поопераційних технологічних процесів;

5) зведена відомість необхідного інструменту та оснащення;

6) технологічна схема складання виробу;

7) нормативи трудомісткості за видами робіт і групами устаткування.

Порядок розроблення та оформлення технологічної документації при освоєнні виробів такий:

Відомість замовлення складає КБ організації-розробника і передає підприємству-виготовлювачу разом із КД. У відомості подано перелік деталей, вузлів і блоків, які входять до даного виробу, їх застосування і конструкторська схема складання.

Маршрутну відомість заповнює бюро розцеховок. У ній відображені технологічна послідовність виготовлення деталей, вузлів, виробу загалом, необхідний інструмент для їх виробництва, матеріал.

Зведену відомість матеріальних нормативів складають на підставі даних технологічного процесу в бюро нормативів матеріалів (БНМ) відділу головного технолога. В ній дають розміри заготовок для кожної деталі, її масу і потребі в матеріалі на весь виріб загалом.

Карти технологічних процесів розробляють в умовах серійного виробництва технологи ВГТ або цехів. Технологічні карти регламентують порядок, структуру і зміст технологічного процесу виготовлення деталі або складання вузла (виробу). Ці карти містять:

1) ескіз деталі й заготовки, розмір, масу заготовки, матеріал;

2) розподіл технологічного процесу на операції, установки, переходи;

3) послідовність і режими виконання операцій, норми часу і розцінки;

4) методи контролю.

Зведену відомість необхідних інструментів та оснащення

складають -с інструментальному відділі і використовують для планування і визначення коефіцієнта оснащення. У ній подають перелік необхідних інструментів та оснащення із зазначенням деталей і вузлів, для яких вони призначені.

Креслення на спеціальні інструменти й оснащення розробляє інструментальне КБ або відділ. Відповідно до них в інструментальному цеху свого підприємства або на іншому спеціалізованому підприємстві виготовляють інструмент і оснащення.

Технологічну схему складання виробу розробляють у технологічному бюро ВГТ і застосовують для Міжцехового і внутрішньо-цехового оперативно-виробничого планування. За нею визначають нормативи запуску-випуску деталей і вузлів.

Норми трудомісткості по видах робіт і групах устаткування зосереджуються у відділі праці і заробітної платні (ВПіЗ). їх використовує багато служб в управлінні виробництвом.

Основні правила організації та управління ТПВ можна сформулювати так. Будуючи організаційну структуру служб ТПВ необхідно:

- раціонально розподіляти функції між службами ТПВ, усуваючи дублювання робіт;

- удосконалювати документообіг через уникнення дублюючих зв’язків між службами ТПВ і зайвої інформації;

- домагатися гнучкості структури, тобто можливості швидкої її перебудови для вирішення нових завдань ТПВ.

Основні шляхи скорочення тривалості ТПВ такі [1]:

- старанне відпрацювання нових і складних технологічних процесів у проектних організаціях та їх освоєння у серійному виробництві до запуску нового виробу;

- розроблення і перевірка на дослідних зразках складного оснащення і спеціального устаткування;

- розроблення оснащення „нульової" черги, про що згадано раніше, на окремі деталі і вузли, які не будуть змінюватися у процесі виготовлення зразків (до передання повного комплекту конструкторської документації;

- участь цехових технологів, майбутніх виготовлювачів нових виробів у процесі виготовлення технологічної документації. Це дає можливість цеховим технологічним бюро своєчасно познайомитися з новим виробом і заздалегідь почати підготовку його освоєння:

- своєчасна підготовка кадрів. Цехові слюсарі й регулювальники повинні заздалегідь вивчити головні особливості виготовлення і регулювання нового виробу, технічну документацію з представниками розробника.

- Висновки до розділу 7.3.

- Основні положення, які треба запам’ятати

- Технологічна підготовка виробництва — складова і суттєва частина технічної підготовки виробництва нових виробів. Організація технологічної підготовки виробництва здійснюється на базі Єдиної системи технологічної підготовки виробництва — нормативної документації, яка встановлена державними стандартами.

- Організація та управління ТПВ здійснюються за однією з трьох систем: централізованої, децентралізованої. Й змішаної.

- Типізація і стандартизація є підґрунтям для скорочення циклу ТПВ і зменшення її вартості.

- Висновки до розділу 7.3.

- Основні положення, які треба запам’ятати

- Технологічна підготовка виробництва — складова і суттєва частина технічної підготовки виробництва нових виробів. Організація технологічної підготовки виробництва здійснюється на базі Єдиної системи технологічної підготовки виробництва — нормативної документації, яка встановлена державними стандартами.

- Організація та управління ТПВ здійснюються за однією з трьох систем: централізованої, децентралізованої. Й змішаної.

- Типізація і стандартизація є підґрунтям для скорочення циклу ТПВ і зменшення її вартості.