Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих
працівників та організації, утворені ними відповідно до
законодавства для представництва і захисту їх інтересів, та на
роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.

{ Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012 }

Найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим
договором на підприємстві, в установі та організації, в їх
об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація)
або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує
працю фізичних осіб.

{ Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 5026-VI
(5026-17) від 22.06.2012 }

Стаття 2. Поняття колективного трудового спору (конфлікту)

Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що
виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих
соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх
положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Стаття 3. Сторони колективного трудового спору (конфлікту)

Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є:

{ Зміни до абзацу першого частини першої статті 3 див. в Законі
N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012 }

на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії
найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх
структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша
уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець.
За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі
(конфлікті) може представляти інша особа, організація
роботодавців, об'єднання організацій роботодавців; { Абзац другий
частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1096-IV (1096-15) від 10.07.2003 } { Зміни до абзацу другого
частини першої статті 3 див. в Законі N 5026-VI (5026-17) від
22.06.2012 } { Абзац другий частини першої статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники
підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей
(професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи
профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими
працівниками органи та організації роботодавців, їх об’єднання або
центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої
влади, що діють на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці; { Зміни до абзацу третього
частини першої статті 3 див. в Законі N 5026-VI (5026-17) від
22.06.2012 } { Абзац третій частини першої статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

на національному рівні - наймані працівники однієї або
декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи
інші уповноважені найманими працівниками органи та всеукраїнські
об'єднання організацій роботодавців або Кабінет Міністрів України.
{ Абзац четвертий частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

Уповноважений найманими працівниками на представництво орган
є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту
припинення такого спору (конфлікту).

Стаття 4. Формування вимог найманих працівників, профспілок

Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і
затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих
працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються
чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового
колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного
підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих
працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх
інтереси.

Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи
національному рівнях формуються і затверджуються:

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє
профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу
відповідної профспілки, об'єднання профспілок;

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють
інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією
представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами
(конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які
перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання
профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються
роботодавцю або уповноваженій ним особі, організації роботодавців,
об'єднанню організацій роботодавців.

{ Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

Стаття 5. Порядок і строки розгляду вимог найманих
працівників або профспілки

Роботодавець або уповноважена ним особа, організація
роботодавців, об'єднання організацій роботодавців зобов'язані
розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих
працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх
представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання
вимог.

{ Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012, N 5458-VI (5458-17) від
16.10.2012 }

Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції
роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців,
об'єднання організацій роботодавців, вони зобов'язані надіслати їх
у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до
відповідного вищестоящого органу управління, який має право
прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих
працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
{ Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012, N 5458-VI (5458-17) від
16.10.2012 }

Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з
урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти
днів з дня одержання цих вимог роботодавцем або уповноваженою ним
особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій
роботодавців до моменту одержання найманими працівниками чи
профспілкою повідомлення від роботодавця, уповноваженої ним особи,
організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців,
власника, відповідного вищестоящого органу управління про прийняте
рішення.

{ Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5026-VI (5026-17) від 22.06.2012; в редакції Закону N 5458-VI
(5458-17) від 16.10.2012 }

Рішення роботодавця, уповноваженої ним особи, організації
роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, власника,
відповідного вищестоящого органу управління викладається у
письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається
уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного
трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним
обгрунтуванням.

{ Зміни до частини четвертої статті 5 див. в Законі N 5026-VI
(5026-17) від 22.06.2012 }
{ Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

Стаття 6. Момент виникнення колективного трудового спору
(конфлікту)

Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли
уповноважений представницький орган найманих працівників,
категорії найманих працівників, колективу працівників або
профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи,
організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців
повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні
колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням
роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців,
об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду
вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від
роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців,
об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

{ Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту)
орган, який представляє інтереси найманих працівників або
профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати
роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну
службу посередництва і примирення.

{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5458-VI (5458-17) від 16.10.2012 }
{ Зміни до статті 6 див. в Законі N 5026-VI (5026-17) від
22.06.2012 }