Причини інфляції.

Зовнішні фактори:

1). Інтернаціоналізація зв’язків між країнами, яка посилає роль зовнішніх факторів у розвитку інфляції.

2). Падіння курсу національної грошової одиниці по відношенню до валют інших країн.

3). Світові економічні кризи.

4).Стан платіжного балансу країни, її валютна та зовнішньоторгова політика.

Внутрішні фактори:

1).Дефіцит державного бюджету.

2). Мілітаризація економіки (збільшення видатків бюджету, збільшення споживчого политу з боку зайнятих в оборонній промисловості).

3). Витрати на соціальні потреби, які не відповідають ефективному розвитку країни.

4). Цінові (інфляційні) очікування населення.

Види інфляції:

1. Залежно від розмірів державного втручання розрізняють відкриту (явку) та приховану (подавлену) інфляцію.

Відкрита інфляція діє в умовах вільних цін і виявляється у зростання загального рівня цін. Відкрита інфляція є характерного для ринкової економіки.

Прихована інфляція діє в умовах негнучких, фіксованих цін і виявляється у вигляді зниження якості товарів і послуг та у розвитку товарного дефіциту. Характеризує централізовану економіку.

2. Залежно від об’єкту дослідження виділяють регіональну, національну та світову інфляцію.

3. Залежно від співвідношення розрізняють імпортовану та експортовану інфляції.

4. Залежно від точності прогнозу розрізняють очікування (прогнозування) інфляцію та непередбачувану (не прогнозовану) інфляцію. Особливу школу непередбачувана інфляція завдає кредиторам, верствам населення з фіксованими доходами, власникам заощаджень.

5. Залежно від темпів зростання цін розрізняються: помірку (до 10% на рік), галопуючу (від 10 % до 200% на рік) та гіперінфляцію (по над 200% на рік).

6. Залежно від факторів, що породжують інфляцію, виділяють інфляцію попиту та пропозиції.

Інфляція политу виникає в умовах повної зайнятості та повної завантаженості виробничих потужностей. У цих умовах зростання политу не супроводжується розширенням пропорції, тому ціни зростають.

Інфляція витрат (пропозиції) проявляється у зростанні витрат виробництва, які випереджають зростання реального доходу та продуктивності праці.

Показники інфляції.

1) індекс цін;

2) темп (рівень) інфляції:

де π –темп інфляції

– індекс цін у поточному році

– індекс цін у попередньому році

3) „Правило величини 70” – якщо число 70 поділити на щорічний темп інфляції, то одержимо (отримаємо) кількість років, протягом яких ціни у національній економіці зростуть вдвічі. (?)

Соціально – економічні наслідки інфляції

1). Виникає криза взаємних неплатежів.

2). Ускладнюється планування (довгострокове) фірм та домогосподарств.

3). Ефект інфляційного оподаткування (ефект Танзі–Олівера).

Ефект Танзі – Олівера – свідоме відстрочення внесення податкових відрахувань у Державний бюджет платниками податків. За час відстрочення платежів у бюджет відбувається знецінення грошей, в результаті якого виграє платник податку.

4). Високі ціни приводять до зниження конкурентоспроможності національних товарів.

5). Зростає Полит на більш стабільну іноземну валюту.

6). Знижується реальна вартість заощаджень, накопичених у грошовій формі.

Кейнсіанці не пояснили причин одночасного існування інфляції і безробіття, і прогалину ліквідував універсальний характер зворотної залежності між змінами заробітної плати і рівнем безробіття.

Крива Філліпса показує, що при зростанні политу на робочу силу і, відповідно, скороченні рівня безробіття (U) рівень цін (Р) і, відповідно, рівень інфляції підвищується. Таким чином, крива Філліпса є спрощеною однофакторною моделлю інфляції, яка визначає її як функцію безробіттям (U).

Відрізок кривої Філліпса зліва точки N характеризує інфляцію политу, яка може виникнути внаслідок спроб держави встановити штучно високу зайнятість.

де P – рівень інфляції

P^* – рівень індекс в умовах повної зайнятості

U – рівень безробіття

U^* – природний рівень безробіття

Відрізок справа від точки N відображає падіння цін у період кризи надвиробництва.

Крива Філліпса достовірно відображає тільки короткострокову динаміку інфляції і безробіття, яка вимірюється поточним показникам.

При існуванні економічних взаємозв’язків, виражених кривою Філліпса, неможливо досягти повної зайнятості без інфляції.

Стагфляція – це період, протягом якого склад економічної активності (стагнація) супроводжується інфляцією.