Тема : «Туристична робота».

Лекція

План:

1. Нормативно-правова база туристичної роботи.

2. Види та категорії складності туристичних походів.

3. Організація туристичних походів.

Основні поняття: туристичний маршрут, категорія складності, місця відпочинку.

Мета: розкрити особливості проведення туристичної роботи.

Задачі:

1. Охарактеризувати підготовку та проведення туристичної роботи.

2. Розкрити особливості проведення туристичної роботи в навчальних закладах.

Технічна оснащеність заняття: таблиці, наочні посібники.

Форми контролю: тестування, обговорення проблемних питань, реферативна доповідь.

Самостійна позааудиторна робота студента: конспектування опрацьованої літератури до теми, складання словника термінів.

1. Видів туризму є декілька: водний туризм, велосипедний, пі­шохідний, гірський, автотуризм, змішаний туризм, походи вихід­ного дня тощо.

Найвищим органом, що займається розвитком туризму в Україні, є Центральна рада з туризму та екскурсій. Вона, разом з обласними радами і туристськими фірмами, здійснює роботу з організації поїздок за кордон, організовує обмін туристами та від­почиваючими з зарубіжними туристичними організаціями, керує роботою туристичних клубів, баз, кемпінгів, готелів, бюро подо­рожей та екскурсій, здійснює експлуатацію туристичних баз, видає довідники, путівники, виготовляє пам'ятні значки, сувеніри тощо.

Клуби туристів працюють під керівництвом рад з туризму та екскурсій за участю рад і комітетів профспілок, рад ФСТ, комітетів з фізкультури та спорту. Робота клубу здійснюється на добровільних засадах на основі широкої творчої ініціативи само­діяльних туристів. Його найвищим органом є конференція турис­тів міста (району), навчального закладу, яка обирає правління та ревізійну комісію. Правління обирає голову зі свого складу, його заступника, секретаря й затверджує постійні або тимчасові секції та комісії за ділянками роботи. Клуб може мати свою емблему, значок і вимпел.

2. Туристські подорожі розрізняють за формами організації, способами пересування, тривалістю й складністю.

Самостійні туристські подорожі організовують колективи фізкультури підприємств, установ, навчальних закладів, клуби туристів, дитячі екскурсійно-туристські станції, школи, палаци культури, приватні туристські фірми. Туристи самі підбирають склад групи, відбирають і розробляють маршрут, забезпечують себе продуктами харчування для походу, самі обслуговують себе в дорозі.

Планові туристські подорожі здійснюються за путівками за розробленими, а іноді промаркованими маршрутами. За тривалістю подорожі поділяються на походи вихідного дня й багатоденні. Перші з них здійснюються в неробочі дні. Їх проводять з метою активного відпочинку, ознайомлення з природою та життям рідного краю, залучення молоді різного віку до туризму, тренування, підготовки багатоденних походів і туристських змагань.

Багатоденні туристські подорожі - це тривалі, різної складності походи по рідному краю або в інші райони країни з метою активного відпочинку, виконання спортивних нормативів, для ознайомлення з життям та культурою народів, відвідування різних екскурсійних об'єктів-будов, підприємств, фермерських господарств, історичних та архітектурних пам'яток, музеїв, цікавих природних об'єктів (печер, водоспадів тощо).

Навчально-тренувальні походи використовуються для підготовки громадських туристських кадрів - керівників подорожей та інструкторів туризму, а також для підвищення кваліфікації туринського активу під час навчально-тренувальних зборів, для закріплення теоретичних знань.

Туристські експедиції це багатогранні походи досвідчених
туристів з метою розробки нових маршрутів, перевірки присутності та визначення умов подолання природних перешкод на мар­шруті. За територіальною ознакою подорожі називають або похо­дами по рідному краю (місцевості - в межах свого району, облас­ні або далекими (в інших, географічно віддалених відмісця проживання). Вони бувають першої, другої, третьої, четвертої та пятої категорії складності.

Подорожі - основна, але лише одна з форм туризму. Форми туристської діяльності різноманітні й численні: це всілякі експе­диції, туристські походи - естафети, агітаційні переходи або пробіги, туристські зльоти й змагання, організація молодіжних туристко-оздоровчих таборів, проведення вечорів і конкурсів з метою пропаганди туризму та підбиття підсумків роботи чи подорожей.

Туристську секцію чи клуб створюють при колективі фізкультури у ЗНЗ, ПТНЗ ВНЗ на правах самостійної спортивної секції. Спочатку проводять два-три походи вихідного дня. Їх готують особливо старанно: розробляють цікаві, але не важкі маршрути мальовничими місцями з обов'язковим відвіданням яких-небудь екскурсійних об'єктів (Яремча, печера Довбуша, Яремчанський водоспад, Чернівці - Цецено, Чорнівське озеро, база відпочинку «Валя-Кузьмін»). Перші походи дадуть змогу виявити аматорів подорожей, які складають бюро з 3-5 чоловік. Вони розподіляють обов'язки за основними ділянками роботи комісій (навчально спортивна, маршрутно-кваліфікаційна, агітаційно-пропагандистська, організаційно-масова).

Зміст роботи туристської секції визначають її основним завданням - розвитком масового туризму. Щоб походи не перетворювалися на розважальну прогулянку, до маршруту включають відвідання музею, історичного або архітектурного пам'ятника тощо. Місячний план секції визначає обсяг навчально-спортивної роботи з усіма членами секції.

Фізична культура туриста складається із загальної та спеціальної фізичної підготовки. Загальна - розвиток сили, витривалості, швидкості та інших якостей. Спеціальна - забезпечує вироблення технічних навичок будь-якого виду туризму й базується на загальнофізичній підготовці туриста (туристський крок, скалолазіння, біг на лижах, плавання в одязі).

При визначенні категорії складності походу за основу беруть складність, тривалість і мінімальну довжину. Критеріями є ще кількість, якість і різноманітність перешкод.