Організаційні документи

До них належать положення, статут, інструкція, правила.

Положення – правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються.

Положення можуть бути як типовими, так і індивідуальними. Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств складаються на базі типових і затверджуються керівниками цих установ. Типові положення розробляються для системи установ підприємств і затверджуються вищими органами управління.

Статут – це зведення правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями та громадянами, права й обов’язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності.

Інструкція – документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов’язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов’язкові для виконання.

Реквізити:

- гриф затвердження;

- назва виду документа;

- заголовок до тексту;

- текст інструкції;

- посада і прізвище особи, відповідальної за складання інструкції, її підпис;

- дата складання і реєстраційний N (індекс).

Правила - це зведення обов'язкових для виконання вимог, норм. У них викладаються настанови або вимоги, що регламентують певний порядок якихось дій (правила підготовки документів до здачі в архів, правила експлуатації службових приміщень та ін.) або дії, які випливають зі встановлених норм (правила внутрішнього розпорядку, правила прийому до навчальних закладів, правила оформлення певних типів документів.

Реквізити:

- назва;

- текст, який містить виклад правил у певній послідовності з нумерацією);

- підпис особи, яка відповідає за складання правил;

- дата складання та індекс документа.

Рекомендована література:

Основна:

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ " БАО", 2004. — 480 с.

Допоміжна:

1. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник. – Х.: ТМ «Парус», 2005, - 448 с.

2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 296 с.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми: робота з документацією є невід’ємною частиною будь-якої професії, тому майьутні медичні працівники повинні знати основні документи всого фаху та правила їх оформлення.

Студенти повинні знати: основні документи свого фаху, структуру їх тексту, правила оформлення.

Студенти повинні вміти: складати тексти документів свого фаху, бездоганно застосовувати орфографічні та пунктуаційні норми літературної мови.