Програмні документи економічного і соціального розвитку регіону.

Законом України «Про державне прогнозування й розроблення програм економічного і соціального розвитку України» установлений загальний порядок розроблення, затвердження й виконання прогнозних і програмних документів.

Система прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку поєднує чотири групи документів:

Перша група – прогнози економічного й соціального розвитку України на середньостроковий (5 років) і короткостроковий період (1 рік).

Другу групу прогнозних і програмних документів представляє Державна програма економічного й соціального розвитку України на короткостроковий період, що тісно пов’язана із проектом Державного бюджету України і включає державні цільові програми.

Третю групу прогнозних і програмних документів включають прогнози і програми соціально-економічного розвитку АР Крим, областей, районів і міст.

Четверта група прогнозних і програмних документів включає прогнози розвитку окремих галузей економіки і програми розвитку окремих галузей.

43. Територіальне програмно-цільове планування й управління.

Цільова програма – це сукупність намічених до планомірного проведення, погоджених за змістом, скоординованих у просторі й у часі, забезпечених ресурсами різнохарактерних заходів (дій) спрямованих на вирішення насущної проблеми, що не може бути забезпечене без концентрації зусиль і коштів для досягнення поставленої мети.

За ознакою ролі цільових програм в управлінні економікою виділяють 2 види програм: 1) Цілеорієнтуючі програми (програми-концепції) покликані орієнтувати й обґрунтовувати постановку цілей на довгострокову перспективу. 2) Змістовна структура цілереалізуючих програм включає такі блоки: 1) цільовий блок; 2) функціональний блок; 3) виконавчий (адресний) блок; 4) ресурсний блок; 5) організаційний блок.

44. Статут територіальної громади.

Як i в iнших кранах в Укранi набувас поширення досвiд використання стаТуТiв мiста для регулювання самоврядування. Статут мiської територiальної громади — це документ, який регулюс сукупнiсть соцiально-полiтичних та економiко-господарських взасмин мiж суб’сктами територiально громади. Вiн визначас систему взасмин мiж суб’сктами управлiння та об’сктами управлiння на мiсцевому рiвнi. З. Управлiння власнiстю та розвиток мiського господарства Власнiсть — це приналежнiсть засобiв i продуктiв виробництва певному суб’сктовi. Конституцiя Украни передбачас три форми власностi: державну, приватну та комунальну, а також систему захисту права власностi. Комунальна власнiсть — це власнiсть територiальних громад регiонiв, областей, адмiнiстративних районiв, агломерацiй, округiв. Мунiципальна власнiсть — це власнiсть вiдповiдних територiальних громад. Комунальна власнiсть с основою регiонального врядуваняя, а мунiципальна власнiсть — мiсцевого врядування. ГГериторiальним громадам належить право комунальноТ власностi на рухоме i нерухоме майно, доходи мiсцевих бюджетiв, iншi кошти, землю, природнi ресурси, пiдприсмства, установи, органiзацi, зокрема банки, страховi товариства, а також пенсiйнi фонди, житловий фонд, нежитловi примiщення, що визначенi вiдповiдно до закону як об’скти права комунально власностi. Спiльна власнiсть — це комунальна власнiсть, яка за рiшенням територiальних громад передасться в управлiння районними i обласними радами. Повноваження виконанчих органiв сiльськ, х, сел ищних та мiських рад: 1) Власнi повноваження: управлiння майном територiально громади; контроль за використанням прибуткiв вiд комунально власностi; заслуховування звiтiв про роботу керiвникiв комунальних пiдприсмств; пiдготовка на розгляд ради пропозицiй щодо порядку та умов вiдчуження комунального майна. 2) Делегованi повноваження: погодження кандидатур на призначення на посаду керiвникiв пiдприсмств, роэташованих на вiдповiднiй територi, якi перебувають у державнiй власностi. Система управлiння комунальною власнёстю територiальНо громади мае забезнечити: 1) достатню матерiальну базу мiсцевого самоврядування, комплексний розвиток населеного пункту i сприяти створенню гарантованого жигггсвого рiвня мешканцiв мiста i захисту х iНтересiв; 2) ефективне управлiння майновим комунальним комплексом. Методи управлiННя комунальною власнiстю: 1) органiзацiйнi: постанови та рiшення ради, програми сприяння розвитку iнфраструктури, координацiя дiяльностi суб’сктiв комунально власностi; 2) економiчнi: кредитна полiтика, податкова полiтика, iнвестицiйна дiяльнiсть, регулювання земельних вiдносин; З) iнформацiйнi: наданвя iнформацi, обговорення проблем через засоби масової iнформацiї.