Вирішення конфлікту з урахуванням емоційно-когнітивного етану сторін

Вирішення конфлікту з урахуванням сутності ї змісту протиборства

Для подолання конфлікту необхідно передусім реалістично оцінити суть конфлікту, а саме:

а) встановити не тільки безпосередній привід конфліктного зіткнення, а й його причину, яку часто учасники конфлікту розуміють викривлено;

б)визначити «ділову (об'єктивну) зону» конфлікту;

в) з'ясувати суб'єктивні мотиви вступу людей у конфлікт.

Учасники конфлікту змушені стати дослідниками внутрішнього світу представника протилежної сторони і реконструювати принципи прийняття

рішення, побудувати своєрідну «теорію, якою той керувався, вступаючи в конфлікт, що допоможе хоча б частково зрозуміти і пояснити позицію опонента».

Розв'язання конфлікту із врахуванням його цілей

Нерідко протиставлення цілей обумовлюється не їх змістом, а недостатнім взаєморозумінням, зниженням раціонального моменту у конфлікті, емоційністю людей, що з'ясовують свої стосунки, Кон­фліктують не цілі, а їх тлумачення конфліктуючими сторонами. Для вирішення конфлікту варто показати відмінності у розумінні по суті однакових цілей. Але якщо цілі справді різні, то це слід чітко виявити, звільнитися від «психологічного шуму» і шукати

радикальний засіб вирішення конфлікту,

Ціль, що видається «особистою», насправді може бути загальною для обох конфліктуючих сторін, і. навпаки, ціль, що видається як соціально значима, при ретельному розгляді може виявитися замаскованою особистою метою: при цьому учасники конфлікту можуть щиро помилятися або ж свідомо спотворювати картину.

Вирішення конфлікту з урахуванням його функціональних сторін

Завдання зводиться до обгрунтування того, що конфлікт є невідворотним процесом розвитку відносин опонентів. Учасників конфлікту слід переконати в том}-, що відносини між ними можуть бути налагоджені шляхом обміну думками, уточнення взаємних позицій і т.д.

Вирішення конфлікту з урахуванням емоційно-когнітивного етану сторін

Центральне завдання тут як в плані урегулювання конфлікту, так і стосовно його профілактики — показати, що через емоційну напруженість конфлікт завдає шкоди кожній зі сторін:

а) знижується рівень критичного мислення, що в свою чергу приводить до необґрунтованості думок і аргументів;

б)знижується ефект впливу один на одного;

в)до суті питання, що розглядається, «домішуються» особисті антипатії, різкість, образливі слова, погрозлива міміка і жести, зверхній або презирливий погляд;

г)викривляється сприйняття людини людиною;

д)загострюються їхні реакції на взаємну нетактовність;

ж) конфліктна ситуація сприймається людиною як загроза її соціальній позиції, спонукає людину до вибору крайніх засобів для збереження свого особистісного статусу;

з)при поглибленні конфлікту емоції нашаровуються, і конфлікт неможливо вирішити без сторонньої допомоги.

Нерідко учасники конфлікту замість того, щоб займатися справою, шукають засоби боротьби, що іноді спонукає їх до аморальних вчинків. Справа в тому, що у протиборстві людина свідомо чи несвідомо бачить в іншому тільки недоліки, вільно чи не вільно починає приписувати негативні моменти будь-яким діям іншої людини. Водночас вона виправдовує себе, свої дії, пояснюючи їх благородними мотивами.