Білет 19

1.Основні етапи розвитку життя на землі Виділяють 2 найб., етапи в історії розвитку життя на Землі: криптозой і фанерозой. До криптозою входять 2 ери: архейська і протерозойська. Їх разом називають докембрієм. В архейську еру відбулися значні події в еволюції органічного світу розвиваються прокаріоти; виникли автотрофні організми – зелені фотосинтезуючі рослини, які збагатили киснем атмосферу і гідросферу; виник озоновий горизонт в атмосфері; живі організми перебралися на суходіл; виник статевий процес і комбінативна мінливість. У протерозойську еру життя продовжує існувати здебільшого в морі, але панівне становище займають не синьо-зелені, а багатоклітинні зелені водорості. У них з’являється диференціація тіла, що зумовило збільшення поверхні, відбувається ліпше всмоктування води і поживних речовин. Фауна протерозою малочисленна, але вже існують усі типи безхребетних. Фанерозой охоплює 3 ери і у них відбулися такі події: палеозойська – вихід рослин і тварин на сушу; мезозой – розвиток гігантських плазунів і ссавців, кайнозой – потужне мате- рикове зледеніння, розквіт квіткових рослин, ссавців, поява людини і розвиток людського суспільства.

2. Фенологічні фази рослин, тварин та сезонні явища неживої природи вивчає наука фенологія Фенологічні фази позначають значками або буквами. В. Альохін запропонував фенофази позначати таким чином: вег₁– рослина починає вегетувати, не утворюючи генеративних органів; вег₂ ^ – пуп. – рослина утворює стебло, бруньки, пуп’янки; цв₁) – зацв. – рослина зацвітає; цв₂ – О – цв. – рослина в повному цвітінні; цв₃ – (– відц.– рослина відцвітаєпл₁ – + – плод.. – рослина плодоносить; пл₂ – # – пл.вис. –плоди висипалися; пл₃ – ∞ – вег. після цв. – рослина вегетує після плодоношення.У тварин також протягом їхнього життя простежуються сезонні явища. У безхребетних тварин виділяють такі періоди: 1) час парування; 2) час відкладання яєць; 3) час вилуплення молодих тварин або личинок з яєць. У птахів виокремлюють такі періоди: 1) будування гнізд; 2) парування; 3) відкладання яєць; 4) виведення пташенят; 5) виліт пташенят з гнізд; 6) збирання у зграї перед відльотом перелітних птахів; 7) (приліт, відліт). А у ссавців такі: 1) парування; 2) виношування малят; 3) народження дітей. У тих ссавців, які впадають у сплячку, такі: 1) вихід з нір (берлог); 2) розселення молодняку; в кочівних видів – 1) відкочування; 2) прикочування.

3.Біоми саван Трав’янисті угруповання тропічного поясу, які характеризуються зімкнутим злаковим покривом різної висоти в поєднанні з фрагментами чагарників і окремими деревами, називають саваною. Ареали саван найбільшу площу займають в Африці (класичні савани), дещо меншу – в Південній Америці, Азії і Австралії. Незважаючи на те, що савани формуються в різних кліматичних умовах, спільною рисою регіонів їхнього поширення є тривалість сухого сезону (тип суданських саван в Африці і серрадос – у центральних областях Бразилії). Своєрідний тип саван формується в умовах достатньо вологого тропічного клімату (савани Гвінеї).Травостій саван складається зазвичай із ксероморфних злаків, для яких характерне щільне вкорінення. Дерева і чагарники саван мають потужну кореневу систему, яка проникає на значну глибину навіть за наявності невисокого наземного стовбура. Багатство трав’янистих рослин саван зумовило поширення тут різноманітних травоїдних тварин – від гризунів до великих копитних.