Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Виникнення оподаткування. Етапи розвитку оподаткування.
|
|
Система оподаткування з'явилася з виникненням найпростішої державної моделі.
Витоки оподаткування дехто вбачає в стародавніх жертвопринесеннях, що практикувалися як майже добровільна данина вищим силам ще до виникнення християнства.
Першими джерелами податків були оподатковувані базові цінності: земля, худоба, раби. І самі податки були «прямими», справлялися безпосередньо з громадян, що одержують прибуток від майна.
Приклад для організованої податкової системи була і податкова система Римської імперії. Такі поняття, як «ценз», «акциз», «фіскал», «відкупник» сформувалися ще в її часи.
Етапи розвитку оподаткування
| Етапи | Характерні особливості |
| І - й етап (епоха стародавнього світу) | На цьому етапі у Стародавньому Єгипті, Греції та Римській імперії першими об'єктами оподаткування були базові цінності: земля, худоба, раби. Здійснюється розвиток прямих податків, що справлялися з громадян, які одержували прибуток від майна. Важливим джерелом поповнення податкових надходжень стає одноразовий податок на завойовані землі та постійна данина з переможених земель. Так, у Стародавній Греції діяв оброк на комуни, а реформою Соломона - афінського політичного діяча (VII-VI ст. до н.е.) - було введено примітивні подушні податки. У Римській імперії у II ст. до н.е. одним із перших грошових податків був поголовний податок на всіх громадян - „трибут". Із розвитком товарно-грошових відносин перевага почала надаватись грошовим внескам |
| ІІ - й етап(V - XVII ст.) | Цей етап характеризується наявністю величезної кількості узаконених податків та широким спектром об'єктів оподаткування у країнах Європи: Англії, Франції та ін. Наприклад, впровадження„податку на повітря" - штраф за перевищення будинкому становлених розмірів; „подимного податку" - податку нанерухомість (Англія); у Франції - „сервильних повинностей" -особистих повинностей залежних селян: „поголовного обкладання", „шлюбного" податку, „посмертного" податку та інших натуральних і грошових податків, що призначались навіть самим сеньйорам. Окрім того, із розвитком поділу праці та самостійних держав, виникають господарські податки, тобто промислові податки на виробництво та на всі види діяльності, окрім сільськогосподарської (земельний податок справлявся окремо). У торговій діяльності поширювалися митні збори та інші непрямі податки |
| ІІІ - й етап(XVIII ст.) | Цей етап характеризується наявністю досить чіткої системи прямого і непрямого оподаткування та теоретичним обґрунтуванням їх ролі у країнах Європи. Серед прямих податків основна частина припадала на подушний та прибутковий податки, платниками яких були буржуазія й селянство, які віддавали державі 10 —15% усіх своїх доходів, а дворянство і духовенство від них звільнялися. Серед непрямих податків особливу роль відігравав акцизний збір, що стягувався безпосередньо біля міських воріт з усіх товарів, які ввозилися і вивозилися в розмірі від 5 до 25%, а в окремих випадках від оподаткування звільнялися товари, що йшли на експорт |
| IV - й етап(XIX ст.) | На цьому етапі здійснюється уніфікація системи оподаткування та її теоретичне обґрунтування (Англія, Франція, Прусія), яке супроводжується піднесенням виробництва й економіки. При цьому втрачається індивідуальність податкових систем у різних державах, вони стають подібними за своєю структурою. Основним об'єктом оподаткування був оборот цінностей від одного суб'єкта до іншого. А серед податків найбільш поширеними були особисті податки: податок на майно та спадщину, податки на операції та приріст капіталу у вигляді дивідендів за цінними паперами та вкладами, за зростання вартості активів |
| V - й етап(XX ст.) | На цьому етапі здійснюється реформування систем оподаткування, яке супроводжується структурними зрушеннями в економіці та посиленням тенденцій до її лібералізації у більшості країн світу(США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Швеція та ін.). Серед прямих податків домінують особисті прибуткові податки та соціальні податки, що носять цільовий характер (на медичне обслуговування і пенсійне забезпечення, будівництво доріг тощо), серед непрямих - ПДВ |
| VI - й етап(XXI ст.) | Цей етап характеризується процесами оптимізації систем оподаткування, створенням їх раціональних структур, наближенням до об'єктивних умов національних економік більшості зарубіжних країн світу. Суттєві надходження до бюджету здійснюються за рахунок особистого прибуткового податку та технічно відшліфованих податків на товари і послуги, а податок на прибуток корпорацій становить незначну частину в бюджетних доходах |
2. Основи організації та функціонування податкових систем.
Державність. Законодавча база повинна відповідати економічній політиці держави як у сучасних умовах, так і в майбутньому.
Науковість. Закони держави та різні правові документи повинні базуватися на глибокому вивченні чинних загальноекономічних законів суспільства і закономірностей розвитку економічної системи.
Стабільність. Законодавчі документи, які приймає держава, повинні однаково визначати термінологію податкового платежу, методику його розрахунку. Але зміни та доповнення у чинні закони мають вноситися нечасто і стосуватися передусім другорядних положень, наприклад надання пільг, зміни ставок оподаткування, визначення об'єкта та суб'єкта оподаткування тощо.
Повнота. У законах про податкові платежі повинні відображатися всі елементи цього принципу: від термінології до відповідальності платника податку.
Лояльність. Закони про оподаткування повинні носити не репресивний характер стосовно платників податку. Держава існує за рахунок платника і для платника податкового платежу.
Порядок прийняття. Порядок прийняття законів визначається становищем у державі. Скасування окремих податкових платежів має позитивне значення для платника, але може негативно вплинути на державний бюджет та проведення економічної та соціальної політики.
3. Податкова політика та її методи.
Податкова політика являє собою сукупність економічних, фінансових і правових заходів держави по формуванню податкової системи країни з метою забезпечення фінансових потреб держави, окремих соціальних груп суспільства, а також розвитку економіки країни за рахунок перерозподілу фінансових ресурсів.
Методи здійснення податкової політики залежать від тих цілей, яких прагне досягти держава, проводячи зазначену політику. У сучасній світовій практиці найбільш широке розповсюдження отримали наступні методи:
а) зміна податкового навантаження на платника податків;
б) заміна одних способів чи форм оподаткування іншими;
в) зміна сфери розповсюдження тих чи інших податків або ж всієї системи оподаткування;
г) введення або скасування податкових пільг і преференцій;
д) введення диференційованої системи податкових ставок.
4. Гармонізація та адаптація оподаткування в рамках податкових реформ в ЄС.
ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА - (від грец. — скріплення, зв'язок, злагодженість, відповідність) — процес цілеспрямованого зближення та узгодження нормативно-правових приписів з метою досягнення несуперечливості законодавства, усунення юридичних колізій, дотримання міжнародних, європейських та національних прав, стандартів.
Основним шляхом узгодження правових норм України та Європейського Союзу є також адаптація – процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного впровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності права України до європейського права.
Серед форм, зокрема правової адаптації, можна виділити наступні:
– наближення процесу прийняття, внесення змін чи скасування правових норм із метою наближення положень національного законодавства до положень актів законодавства Європейського Союзу для створення належних умов імплементації правового порядку Європейського Союзу;
– координація процесу узгодження тієї частини національного законодавства та практики його застосування, з якої наближення або транспозиція є неможливими або непотрібними;
– імплементація процесу транспонування актів законодавства Європейського Союзу, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження (імплементація у вузькому сенсі); цей процес також включає тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права, які відповідають європейському праву, органами державної влади (імплементація у широкому сенсі);
– гармонізація процесу коригування законодавства держав – членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов'язкову силу для держав – членів ЄС та вимагають від цих держав приведення їх внутрішнього законодавства у відповідність до положень директив.
Тема 1.2 Типи і моделі податкових систем зарубіжних країн
1. Поняття та загальна характеристика сучасних податкових систем.
2. Типи та моделі податкових систем в зарубіжних країнах.