Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Галицько-Волинська держава: особливості соціально-політичної та культурної історії.
|
|
Серед важливих особливостей соціально-політичного розвитку Галицько-Волинської землі слід назвати наявність тісних економічних і торгівельних зв'язків із європейськими державами, що сприяло бурхливому розвиткові міст. Соціальний склад міського населення був неоднорідним. Ремісницька й купецька верхівка міст (" мужі градські") була опорою влади князя, сприяла її зміцненню, оскільки остання надавала всілякі пільги й привілеї заможним городянам. Верхівці міст належали торговельні (" гречники", " чудинці" та ін.) і ремісничі (" ряди", " братчини" та ін.) об'єднання. Мешканці міст: робітні люди, підмайстри, обслуга й інші " люди менші", хоча й були особисто вільними, підкорялися міському патриціату..Помітну роль у політичному житті Галицько-Волинського князівства відігравала боярська рада. Вона являла собою різновид олігархічної форми правління, що протистояла єдиновладдю князя. До складу боярської ради входили найвпливовіші бояри-землевласники, галицький єпископ, найвищі державні посадовці. Вона не залежала від князя й скликалася переважно з ініціативи самого боярства. В окремі періоди, коли відбувалося послаблення великокнязівської влади, роль боярської олігархії значно зростала.
Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів. Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть. Хоча православні традиції не заохочували розвиток скульптури через її зв'язок з ідолопоклонством, на сторінках Галицько-Волинського літопису згадуються скульптурні шедеври у Галичі, Перемишлі та інших містах, що ймовірно свідчить про католицькі впливи на майстрів західноруських земель. Моду у декоративному мистецтві, особливо у обробці зброї і військових знарядь, диктували азійські країни.
9. Піднесення монголів. Золота Орда. Монгольське нашестя та політична трансформація Київської Русі.
Для розвитку Золотої Орди Батий сконцентрував зусилля на:
- освоєнні територій:
Площа держави розтяглась по Великому Степу Азії та Європи – одна з найкрупніших за розмірами серед держав середньовіччя;
У кордони Орди включалися землі лише кочових народів. Мешканці тих регіонів, що були непридатні до кочового образу життя, були обернені на данників та васалів.
(Тобто, наприклад, якщо якісь руські князівства відскіпалися лише васалітетом, кочові держави припинили самостійне існування, увійшовши до складу Орди)
- розбудові держави:
Сформував мережу фіскальних органів, податкову систему, розпочав карбування монет, встановив регулярний поштовий зв'язок між регіонами.
Для політичного контролю підкорених земель Золота Орда використовувала наступні дії:
1)Підтримувала перманентну військову загрозу. Десятитисячні армії з обох берегів Дніпра нагадували що може статися у разі непокори.
2)Використовувала децентралізацію Русі, спричинену війнами попередньої доби; підтримувала відмінності в політичному устрої підкорених земель.
3)Толерантно відносилась до православної церкви щоб мати контроль над місцевим суспільством і світською владою. Звільнила від податків практично всі релігійні установи, зокрема християнські монастирі, що спричинилося до їхнього розвитку.
Вплив Золотої Орди на поневолені держави.
- Великі демографічні втрати.
- Занепад економіки, культури, еволюції князівств.
- Припинення самостійного існування половців, які увійшли до складу Золотої Орди.
- Від’їзд митрополитів Кирила та його наступника Максима до Володимира-на-Клязьмі, що було наслідком політичного занепаду Києва.
- «Допомогла» завдяки політиці до інших заневолених держав галицько-волинській гілці вийти переможцем у війні за «галицьку спадщину», що дасть змогу останнім закласти підвалини потужної держави.