![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Чим розрізняються синтаксичні та фразеологічні словосполучення
1. Синтаксичні словосполучення утворюються поєднанням двох і більше повнозначних слів: осінній дощ, багатий врожай.
1. Фразеологізми можуть бути утворені сполученням службо-вого і повнозначного слова: як по маслу, зі скрипом, з-під носа, з руки, під боком, ні на йоту. 2. У синтаксичному словоспо-лученні граматичний і семан-тичний центри збігаються в одному слові: фарбувати дах, красиво співати, яблуневий цвіт, малювати картину. 2.У фразеологізмах граматичним і семантичним центром можуть виступати різні лексичні компо-ненти: напускати туману, дра-ти втридорога, мамина дочка, мати зуб. 3. Стрижневим компонентом синтаксичної групи є головне слово синтаксичного (підряд-ного) словосполучення, його семантико-граматичний центр: «новий багатоповерховий буди-нок», «прекрасний солов'їний спів». 3.Фразеологізми як цілісне утворення можуть виконувати у реченні функцію стрижневого компонента синтаксичної групи: «ручатися головою за товари-ша», «ламати голову над зада-чею». 4.Синтаксичне словосполучення характеризується вільною сполучуваністю слів-компонентів: пекти картоплю (пироги, торт, хліб); високий чоловік (будинок, стовп, стіл, чин); піймати пта-4.Фразеологічне словосполучення відрізняється невільною сполучуваністю своїх компонентів: пекти раки, морочити (сушити) голову, ні пари з уст, піймати облизня. ха (теля, зайця, злодія, м'яча і т. ін.). 5. Кожне повнозначне слово у синтаксичному словосполученні виконує у реченні самостійну
5. Компоненти фразеологізму самостійної синтаксичної ролі не виконують; членом речення синтаксичну функцію: «Я славлю спільність мов і славлю їх одмінність, основу всіх основ — правічну їх родинність» (І. Муратов).
виступає фразеологізм у цілому: «Відповідь хоч і сподобалась Мотрі, та все одно вона засумні-валася, чи старий, як це він уміє, не передав куті меду» (М. Стельмах). 6.Синтаксичне словосполучення є носієм смислового змісту слів-компонентів: високі гори, духмяне сіно, стрімкий потік.
6.Фразеологізм виражає цілісне фразеологічне значення, яке не дорівнює сумі лексичних зна-чень компонентів: носити воду решетом — безрезультатно працювати, з відкритою душею — відверто, чистосердечно, вмити руки — уникнути відпо-відальності. 7.Синтаксичні словосполучення як одиниці мовлення утворю-ються в кожному окремому випадку висловлення думки. 7.Фразеологізми у процесі мовлення відтворюються як готові цілісні одиниці мови.
|