Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ V. Аналіз відхилень від менделівських формул розщеплення
Успадкування здійснюється у відповідності із менделевськими формулами розщеплення, якщо: 1) гени локалізуються в різних хромосомах або на досить значній відстані в одній хромосомі; 2) різні типи гамет утворюються в мейозі в однакових співвідношеннях (рівноймовірно); 3) генетично різні типи зигот і відповідні генотипи виникають і виживають з однаковою вірогідністю; 4) функція генів проявляється повністю, отже спостерігається повна експресивність і повна пенетрантність ознак; 5) спостерігається повна домінантність; 6) досліди проводяться на великій вибірці. Всі відхилення у співвідношенні фенотипових класів серед нащадків F2 можна поділити на дві групи: – відхилення, що спостерігаються за незалежного менделівського успадкування (розщеплення за генотипом не змінюється); – відхилення, що пояснюються особливостями успадкування окремих генів (зчеплене успадкування, зчеплене зі статтю, нехромосомне успадкування тощо). Розглянемо першу групу відхилень. 5.1. Відхилення, що спостерігаються за незалежного Незалежне успадкування генів може супроводжуватись відхиленням в розщепленні ознак у F2 в порівнянні з класичними формулами 3: 1, 9: 3: 3: 1 і т.п. При цьому розщеплення за генотипом, як правило, не змінюється. В основі відхилень у розщепленні за фенотипом найчастіше лежать: а) статистичні причини б) диференційна смертність різних генотипів в) особливості взаємодії окремих генів а) Відхилення, що пояснюються статистичними причинами, найчастіше зв’язані з малою вибіркою. Об’єктивно визначитись, наскільки отриманий в досліді результат відповідає формулі менделівського розщеплення, допомагає статистичний метод обробки цифрових даних c2 (хі – квадрат). c2 визначають за формулою: ; де р – фактична кількість особин у кожному фенотиповому класі; q – теоретично розрахована кількість особин у цьому класі за формулою менделівського розщеплення, S - сума показників всіх класів. За значенням c2 у відповідній таблиці знаходять показник вірогідності р. Якщо р< 0, 05, то відхилення від класичних менделівських формул вважають випадковими. Таблиця значень c2 при різних ступенях свободи (за Фішером, із скороченням)
При значенні c2, рівному або більшому, ніж вказане у таблиці, вважають різниці величин, що порівнюються, не випадковими, а закономірними.
|