Розрахунок довгих трубопроводів

Як була сказано раніше, втратами напору на місцеві опори при розрахунках довгих трубопроводів нехтують.

У такому випадку втрати напору при розрахунках довгих трубопроводів складатимуть

, (1.6)

де S₀ – питомий опір трубопроводу, що має розмірність ; Q – витрата на розрахунковій ділянці; ℓ – довжина трубопроводу (ділянки трубопроводу).

Питомий опір трубопроводу визначається за залежністю:

. (1.7)

Під час розрахунків питомий опір трубопроводів приймають за довідниковою літературою в залежності від рідини, матеріалу та діаметра трубопроводу. До формули (1.7) входить коефіцієнт тертя l, який, як було зазначено раніше, залежить від зони опору. В даному випадку значення цього коефіцієнта розраховане для випадку квадратичної зони опору, для тієї, де втрати напору пропорційні швидкості у другому степені, тобто сам коефіцієнт від швидкості не залежить. Оскільки, як показали досвід, більшість трубопроводів працюють саме в квадратичній зоні опору, то на практиці користуються саме формулою у вигляді (1.6). За необхідності розрахунку втрат напору у трубопроводах, що працюють у доквадратичній зоні та інших користуються формулою (1.8) замість (1.6).

, (1.8)

де k – поправковий коефіцієнт, який визначається в залежності від швидкості руху потоку по трубопроводу за емпіричними формулами, наведеними у довідниковій літературі [9].