Міжнародна економічна діяльність України у науково-технічній сфері.

Тісне міжнародне науково-технічне співробітництво між Україною і ЄС дозволить прискорити розвиток та обмінюватись досвідом.

З січня 2014 року вступила в дію нова Рамкова програма «Горизонт-2020», яка сприяє розвитку науково-технічного співробітництва країн членів ЄС. Програма полегшує процедури передачі та введення нових проектів для країн учасниць.

Особливого розвитку досягла програма FP7 (Сьома рамкова програма) створена для співробітництва у сфері наукових досліджень країн-учасниць ЄС на період 2007 - 2013 роки. Загальна сума витрат на проведення наукових досліджень, згідно з програмою становить 52 млрд. євро.

В Програмі FP7, що діяла з 2007 р., брали участь і українські підприємства. На основі спільної реалізації програм здійснено аналіз та створено статистику проекту (базу даних) за період 2007 - 2011 р., яка свідчить, що українські підприємства беруть участь у практично усіх пріоритетних напрямах досліджень, 876 українських підприємств подали заявку на фінансування у проекті FP7, ЄС профінансував 177 українських організацій в загальному обсязі 13, 2 млн. євро. Проекти FP7 є досить успішними, їх рівень успішності в середньому досягає 20, 7 %, щодо рівня успішності українських підприємств становить 20, 2 % [1].

Програма FP7 виділяє основні перспективні напрями фінансування проектів: навколишнє середовище, транспорт, проекти за програмою мобільності для молодих вчених фінансуються нанотехнології, нанонауки та нові технології, здоров’я.

Сьома рамкова програма – це основний фінансовий інструмент Європейського Союзу для підтримки дослідницьких проектів у ЄС та у країнах за його межами. Бюджет програми на найближчі сім років (2007-2013) – 50 мільярдів євро.

Рамкова програма ЄС створює певний стратегічний простір (своєрідні „рамки”) для фінансування та здійснення дослідницьких проектів у ЄС та за його межами. Як правило, рамкові програми розраховані на 4-7 років.

В Україні співробітництво в рамках ЄС забезпечує Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій (НІП України).

НІП України здійснює інформування наукової спільноти про можливості рамкових програм ЄС (РП6 та РП7), та інші можливості науково-технічної співпраці для України. Ця робота виконується на партнерських засадах, передусім із Міністерством освіти і науки України та іншими зацікавленими інституціями, зокрема з такими, з якими НІП України підписав відповідні партнерські угоди.

До 2006 року програма ТАСІС була одним з головних практичних інструментів співпраці ЄС та України, спрямованого на підтримку виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством, його країнами-членами та Україною.

У 1996-1999 роках програма ТАСІС в Україні була спрямована на роботу за такими трьома основними напрямками:

· інституційні реформи і розвиток;

· економічні реформи і розвиток приватного сектора;

· енергетика і навколишнє середовище.

В 2000-2003 роках заходи програми ТАСІС були спрямовані на такі три основні сфери:

· інституційні, правові і адміністративні реформи;

· надання підтримки у здійсненні економічних реформ і розвитку приватного сектора;

· розв’язання проблем, пов’язаних з соціальними наслідками перехідного періоду.

Протягом наступного періоду 2004-2006 років програма ТАСІС підтримувала інституціональні, правові та адміністративні реформи, приватний сектор та економічний розвиток, а також сприяла пом’якшенню соціальних наслідків перехідного періоду.

Однією з важливих цілей програми ТАСІС була підтримка переходу до ринкової економіки. Цю загальну ціль було конкретизовано наступним чином: «Підтримувати перехід нових незалежних держав до дієвої ринкової економіки за допомогою створення необхідної кількості життєздатних підприємств, що зможуть впоратись з тиском конкуренції та ринковими силами».

Україні було надано підтримку за такими пріоритетними напрямками:

· макроекономічна політика, законодавча база та соціальна адаптація;

· виробничий сектор, у тому числі питання приватизації малі, середні підприємства та агенції з розвитку підприємництва;

· торгівля та розвиток, включаючи розвиток експорту та міжнародну сертифікацію;

· банківська діяльність, страхування та інші фінансові послуги;

· підсилення інституційного потенціалу.

У цей сектор було спрямовано близько 20% бюджетних асигнувань Європейської Комісії. Уряд України в свою чергу ухвалив ряд нормативно-правових актів з метою регулювання загальних умов ведення бізнесу та підтримки цієї галузі.

1 грудня 2005 року ЄС визнав Україну державою з ринковою економікою. Україна виконала всі технічні вимоги та офіційно набула цього статусу на початку 2006 року. Це рішення стало відображенням значних економічних та соціальних зрушень в Україні, що відбулися протягом останніх років.

З 1993 р. в Україні реалізується фінансована ЄС освітня програма Темпус, яка сприяє модернізації вищої освіти в країнах-партнерах ЄС через створення платформи для співпраці між вищими навчальними закладами в ЄС і країнах-партнерах. Починаючи з 1993 р., в Україні реалізовано близько 300 заходів, за участі понад 100 вітчизняних вищих навчальних закладів.

В травня 2013 р. в Києві відбулася конференція з нагоди 20-річчя програми і стала платформою для поширення кращої практики та обміну досвідом стосовно втілення проектів Темпус і модернізації вищої освіти в Україні та створить можливості для всебічного обговорення досягнень і здобутків програми, визначенн

Європейська комісія в 2011 року оголосила про впровадження нової Рамкової програми міжнародного науково-технічного співробітництва «Горизонт-2020», яка замістить Сьому рамкову програму.

Основні цілі створення програми «Горизонт-2020» випливають з Лісабонської стратегії прийнятої Європейською Комісією Стратегії розвитку Європи до 2020 року, яка називається «Європа-2020». Стратегія є основним довгостроковим планом розвитку ЄС, де провідними засобами досягнення цілей є поліпшення стану освіти, науки та впровадження інновацій.

Україна може приєднатись до декількох завдань стратегії Європи:

· інтелектуальне зростання, що означає пріоритетне завдання розвиток економіки, при підвищенням рівня освіти та введення інновацій тощо.

· включає в себе складові сталого розвитку, ефективне використання ресурсів тощо;

· переорієнтація економіки на соціальну сторону, високі показники зайнятості тощо.

З метою покращення фінансування науково-дослідницької сфери програма передбачає використання 3 % від ВПП країн-учасниці. Програма сприятиме покращенню міжнародного науково-технічного співробітництва країн ЄС, зосередить увагу на основних європейських проблемах та пріоритетах розвитку. Щоб не послабити свої позиції в світі Європа запроваджує «Горизонт-2020» з метою спрощення процедури обміну технологіями, що полегшить співробітництво між країнами, що принесе позитивний результат для учасників.