Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Охорона навколишнього середовища






4.7.1 Спрямованість та характер впливу автомобільної дороги на навколишнє середовище в залежності від джерел впливу наведено в табл. 4.6.

4.7.2 При розробці проектів будівництва і реконструкції автомобільних доріг та інших дорожніх об'єктів техніко-економічні і транспортно-експлуатаційні характеристики об'єкта проектування повинні вирішуватися в комплексі з питанням захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Таблиця 4.6 – Вплив автомобільної дороги на навколишнє середовище

Джерело впливу Спрямованість Характер
Автомобільна дорога як інженерна споруда Зміни географічного ландшафту Не пов'язаний з транспортними засобами, постійний, широкого охоплення, прямий та побічний
Транспортний рух Забруднення внаслідок транспортних викидів. Шумове забруднення. Пилове забруднення. Фізична небезпека Залежно від інтенсивності, режимів руху та складу транспортного потоку, постійний, місцевого охоплення, прямий
Технологічні процеси будівництва і реконструкції Забруднення від викидів спеціалізованого транспорту, відходів виробництва, матеріалів будівництва, будівельного сміття. Виробничий шум. Пилове забруднення. Соціальні незручності. Фізична небезпека Тимчасовий, інтенсивний, локальний, прямий
Технологічні процеси утримання доріг Забруднення від використання засобів проти пилу та ожеледиці. Забруднення від матеріалів ремонту. Соціальні незручності при проведенні ремонтних робіт Тимчасовий, малоінтенсивний, локальний, прямий та побічний

4.7.3 До складу проекту має входити окремий розділ " Оцінка впливу на навколишнє середовище", який розробляється згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДБН А.2.2-3, ДБН В.2.3-5, ГБН В.2.3-218-007 з урахуванням положень нормативно-правових актів у галузі охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки.

Матеріали ОВНС необхідно розробляти на основі екологічних, геозооботанічних, інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та інших необхідних натурних та лабораторних досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів.

4.7.4 3 метою оптимізації проектних робіт та процедури ОВНС всі дорожні об'єкти поділяються на три екологічних класи відповідно до вимог ГБН В.2.3-218-007.

4.7.5 Крім зазначених в ГБН В.2.3-218-007 до першого екологічного класу належать:

- автомобільні дороги, що проходять через населені пункти;

- автомобільні дороги та ділянки доріг, у зоні впливу яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду України, території популяцій і шляхи міграції диких тварин, що внесені до " Червоної книги України", пам'ятки історії та архітектури, місця потенційного розкриття археологічних знахідок, а також потенційно небезпечні техногенні об'єкти;

- тунелі.

Розробка матеріалів ОВНС при проектуванні об'єктів першого екологічного класу виконується у повному обсязі відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.

4.7.6 Крім зазначених в ГБН В.2.3-218-007 до другого екологічного класу належать автомобільні дороги, в зоні впливу яких перебувають території лісових масивів, не віднесених до об'єктів природно-заповідного фонду;

Дорожні об'єкти другого класу відносяться до видів діяльності, які не становлять підвищеної екологічної небезпеки. ОВНС при проектуванні об'єктів другого класу необхідно виконувати у скороченому обсязі, який визначається замовником та проектною організацією при складанні заяви про наміри проектування за погодженням згідно з чинним законодавством.

4.7.7 До третього екологічного класу належать дорожні об'єкти, що не віднесені до першого та другого екологічних класів.

При проектуванні об'єктів третього екологічного класу ОВНС виконується у скороченому обсязі, який визначається замовником та проектною організацією.

4.7.8 При проектуванні автомобільних доріг оцінці впливу на навколишнє середовище підлягають усі джерела впливу автомобільної дороги на навколишнє середовище, включаючи технологічні процеси будівництва та утримання доріг.

4.7.9 При розробці матеріалів ОВНС необхідно порівнювати кількісні показники забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, твердими викидами, шумом, іншими факторами дії транспортних засобів на навколишнє середовище з гранично допустимими концентраціями забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водоймищах і ґрунтах та іншими санітарно-гігієнічними нормами, що встановлені для даної території.

4.7.10 При проектуванні реконструкції дорожніх об'єктів необхідно порівнювати існуючий вплив об'єкта на навколишнє середовище з впливом на нього після проведення реконструкції.

При розробці матеріалів ОВНС необхідно враховувати громадські інтереси відповідно до вимог ГБН В.2.3-218-007.

4.7.11 При прийнятті та обґрунтуванні проектних рішень з точки зору охорони навколишнього природного середовища необхідно керуватися вимогами ГБН В.2.3-218-007.

4.7.12 При проектуванні автомобільних доріг, дорожніх споруд, будівель і споруд, об'єктів дорожнього сервісу тощо перевагу належить віддавати рішенням, що мінімально впливатимуть на навколишнє середовище.

4.7.13 У разі перевищення встановлених для даної території санітарно-гігієнічних норм забруднення, суттєвого втручання в біосистеми на прилеглих територіях необхідно передбачати відповідні санітарно-захисні, природоохоронні, інженерні та технічні заходи: будівництво шумозахисних екранів, застосування дорожніх покриттів, на яких шум при проїзді автомобілів має найменшу величину, влаштування водовідвідних та водоочисних споруд, посадку спеціальних зелених насаджень, влаштування біопереходів, регулювання режимів руху транспортних засобів, влаштування відповідного покриття та укріплення узбіч для зниження пилоутворення тощо.

4.7.14 В місцях міграції диких тварин необхідно передбачати біопереходи з погодженням їх згідно з вимогами чинного законодавства.

4.8 Науково-технічний супровід

4.8.1 Якщо для прийняття проектних рішень виникає необхідність вирішення питань, які не обумовлені нормативними документами, доцільно передбачати науково-технічний супровід згідно з вимогами національних стандартів. Необхідність проведення супроводу на етапі будівництва та експлуатації дороги підтверджують у проекті.

4.8.2 Супровід необхідно передбачати у випадках:

- застосування матеріалів та технологій, досвід застосування яких на дорогах загального користування в Україні відсутній;

- повторного застосування в конструктивних шарах дорожнього одягу матеріалів від розбирання існуючого дорожнього одягу (холодний та гарячий ресайклінг, фрезерування, віброрезонансне руйнування тощо);

- застосування техногенних грунтів;

- в інших обгрунтованих випадках.

5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

5.1 Поперечний профіль

5.1.1 Основні параметри поперечного профілю автомобільних доріг залежно від їх категорії необхідно призначати згідно з табл. 5.1. Дороги з трьома смугами руху проектуються згідно з вимогами національних стандартів. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні параметри автомобільних доріг можна збільшувати.

5.1.2 Ширина розділювальної смуги повинна бути достатньою для влаштування перехідно-швидкісної смуги для лівого повороту, наземного пішохідного переходу, опори мосту тощо. Якщо відстань між такими місцями (ділянками) менше ніж 0, 5 км то ширина розділювальної смуги не зменшується до параметрів, визначених у табл. 5.1. При відповідному обґрунтуванні довжина такої смуги може бути збільшена.

5.1.3 Ширина смуг безпеки на мостах (довжиною до 100 м включно) з боку узбіччя приймається рівною ширині зупиночної смуги (при її наявності), а за її відсутності 1, 0 м або за відповідним ТЕО. Ширина смуг безпеки з боку узбіччя на мостах довжиною понад 100 м приймається 1, 0 м або за відповідним ТЕО. Перехід до збільшеної (зменшеної) ширини виконується аналогічно розділювальній смузі згідно вимог 5.1.23.

Таблиця 5.1 – Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

Ч. ч. Показник Одиниці вимірювання Категорії доріг
I-а І-б II III IV V
  Кількість смуг руху шт. 4; 6; 8 4; 6        
  Ширина смуги руху м 3, 75 3, 75 3, 75 3, 50 3, 00 4, 50
  Ширина узбіччя, у тому числі: «» 3, 75 3, 75 3, 75 2, 50 2, 00 1, 75
  - ширина зупиночної смуги разом з укріпленою смугою; «» 2, 50 2, 50 2, 50 - - -
  - ширина укріпленої смуги «» 0, 75 0, 50 0, 50 0, 50 0, 50 -
  Ширина розділювальної смуги «» 6, 00 3, 00 - - - -
  Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі «» 0, 75 0, 50 - - - -
Примітка 1. При реконструкції існуючих автомобільних доріг І категорії ширину існуючої розділювальної смуги можна не змінювати. Примітка 2. На дорогах V категорії з автобусним рухом ширину укріплених узбіч необхідно призначати по 0, 75 м. Примітка 3. При влаштуванні на розділювальній смузі дорожнього огородження першої групи ширину розділювальної смуги можна приймати рівною ширині огородження плюс ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі з кожного боку огородження. Примітка4. В населених пунктах, в яких діє обмеження швидкості до 60 км/год., дозволяється звужувати ширину смуги руху до 3, 25 м з відповідно встановленими дорожніми знаками згідно з національними стандартами

5.1.4 Кількість смуг руху на дорогах I категорії необхідно призначати залежно від середньорічної, добової інтенсивності руху та рельєфу місцевості згідно з табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху

Рельєф місцевості Інтенсивність руху, привед. од/добу Кількість смуг руху
Рівнинний та горбистий до 40000  
від 40000 до 80000  
понад 80000  
Гірський до 34000  
від 34000 до 70000  
понад 70000  

5.1.5 Проїзну частину необхідно проектувати з двосхилим поперечним профілем на прямих ділянках доріг усіх категорій.

5.1.6 У випадках, коли проектування автомобільних доріг І-б категорії відбувається стадійно з будівництвом одного проїзду на першій стадії, проїзну частину необхідно влаштовувати з односхилим поперечним профілем.

При відповідному обґрунтуванні, при реконструкції доріг І-б категорії допускається залишати по існуючому проїзду двосхилий поперечний профіль з обов’язковим забезпеченням відводу води з проїзної частини та розділювальної смуги.

5.1.7 Поперечний похил проїзної частини, крім ділянок, на яких передбачається влаштування віражів, необхідно призначати залежно від матеріалу покриття дорожнього одягу. На дорогах з асфальтобетонним та цементобетонним покриттям поперечний похил проїзної частини необхідно приймати 25 ‰, на гравійних та щебеневих покриттях - від 25 ‰ до 30 ‰ а на покриттях з ґрунтів, укріплених в'яжучими та місцевими матеріалами, а також на бруківках з колотого та брукованого каменю – від 30 ‰ до 40 ‰.

5.1.8 У стислих умовах в населених пунктах, при відповідному обґрунтуванні, допускається на дорогах ІІI – V категорій влаштування проїзної частини із односхилим поперечним профілем з обов’язковим забезпеченням відводу води.

5.1.9 Поперечні похили узбіч необхідно призначати більшими поперечних похилів проїзної частини. Залежно від типу укріплення узбіч їх поперечні похили необхідно призначати наступними:

- від 30 ‰ до 40 ‰ — укріплених із застосуванням в’яжучих;

- від 40 ‰ до 60 ‰ — укріплених гравієм, щебенем;

- від 50 ‰ до 60 ‰ — укріплених засівом трав або одернуванням.

При укріпленні узбіччя асфальто- або цементобетоном поперечний похил узбіччя приймається рівним поперечному похилу проїзної частини.

5.1.10 На кривих у плані в залежності від радіусів кривих та розрахункових швидкостей необхідно передбачати улаштування проїзної частини з односхилим поперечним профілем (віраж) з похилами згідно номограми (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Номограма для визначення похилу віражу

У населених пунктах та в стислих умовах віражі допускається не влаштовувати, або зменшувати їх поперечний похил з врахуванням існуючої містобудівної ситуації. У цьому випадку повинні бути передбачені заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху та своєчасного повідомлення учасників дорожнього руху про режим руху транспорту шляхом застосування відповідних технічних засобів.

5.1.11 Якщо дві сусідні криві у плані, на яких необхідно влаштовувати віражі, повернуті в один бік і прямої вставки між ними немає або її довжина не більше довжини двох суміжних перехідних кривих, поперечний профіль на цих кривих і на прямій вставці необхідно проектувати односхилим.

5.1.12 Перехід від двосхилого профілю дороги до односхилого на віражах необхідно здійснювати в межах перехідної кривої, а за її відсутності – на прилеглих ділянках прямої, на довжині, що дорівнює довжині перехідної кривої.

5.1.13 Віражі на дорогах I категорії, як правило, необхідно проектувати з роздільними поперечними похилами для проїзних частин різних напрямків з улаштуванням споруд водовідводу на розділювальній смузі.

5.1.14 У разі відсутності на зовнішньому узбіччі дорожнього огородження першої групи поперечний похил зазначеного узбіччя на віражі необхідно призначати таким же, як і проїзної частини дороги на віражі, за наявності огородження першої групи або тросового типу похил узбіччя можна залишати як на прямій ділянці. Похил внутрішнього узбіччя повинен бути не меншим похилу віражу.

5.1.15 Перехід від прийнятого похилу узбіччя при двосхилому профілі до похилу проїзної частини необхідно виконувати на ділянках завдовжки 10 м до початку відгону віражу.

5.1.16 Додатковий поздовжній похил зовнішньої крайки проїзної частини по відношенню до проектного поздовжнього похилу на ділянці відгону віражу не повинен перевищувати для доріг:

– I - II категорій – 5 ‰;

– III - IV категорій у рівнинній місцевості – 10 ‰;

– III - IV категорій у гірській та горбистій місцевостях та V категорії – 20 ‰.

5.1.17 При радіусах кривих 750 м і менше необхідно передбачати розширення проїзної частини за рахунок узбіччя або розширення земляного полотна, при цьому ширина узбіччя повинна бути для доріг І-б - IІ категорії - не менше ніж 1, 5 м, а для доріг інших категорій - не менше ніж 1 м. Величина повного розширення однієї смуги руху наведена в табл. 5.3. На дорогах з декількома смугами руху ширину проїзної частини необхідно збільшувати пропорційно до кількості смуг згідно з табл. 5.3.

Таблиця 5.3 – Розширення однієї смуги руху на горизонтальних кривих

Радіуси кривих, м 551-750 401-550 301-400 201-300 151-200 91-150 30-90
Величина розширення, м 0, 2 0, 25 0, 3 0, 35 0, 5 0, 6 0, 7

Якщо дорога має більше двох смуг руху в одному напрямку розширення влаштовується лише на двох зовнішніх смугах. На перехідно-швидкісних смугах розширення не влаштовується.

За недостатньої ширини узбіччя для розміщення розширеної проїзної частини необхідно передбачати відповідне розширення земляного полотна.

Розширення проїзної частини необхідно виконувати з початку перехідної кривої пропорційно по довжині так, щоб повне розширення було досягнуто до початку колової кривої.

5.1.18 Ширину проїзної частини доріг у межах увігнутих кривих поздовжнього профілю, які з'єднують ділянки з алгебраїчною різницею зустрічних похилів понад 60 ‰, необхідно збільшувати за рахунок узбіччя з кожного боку для доріг ІI - III категорій на 0, 5 м, а для доріг IV - V категорій – на 0, 25 м у порівнянні з нормами, наведеними в табл. 5.1.

Розширену проїзну частину на вертикальних увігнутих кривих доріг II - IIІ категорій необхідно влаштовувати завдовжки 100 м, а на дорогах IV - V категорій – 50 м. Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах IІ - ІII категорій і 15 м – на дорогах IV - V категорій.

5.1.19 На автомобільних дорогах I категорії а також на визначених і обґрунтованих проектом ділянках автомобільних доріг II категорії необхідно влаштовувати зупиночні смуги завширшки 2, 5 м. Конструкція дорожнього одягу на зупиночних та укріплених смугах приймається рівноміцною із конструкцією по основному проїзду. Дорожній одяг на укріплених смугах з боку розділювальної смуги на дорогах І-б категорії може мати меншу міцність але бути капітального типу.

На укріплених (зупиночних) смугах покриття може відрізнятися від покриття проїзної частини кольором. Укріплені (зупиночні) смуги відділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки згідно з вимогами національних стандартів.

5.1.20 В гірській місцевості, в межах цінних продуктивних земель та на ділянках з ПШС або з додатковими смугами на підйом ширину узбіччя доріг допускається зменшувати до 1, 5 м для доріг I-б - II категорій і до 1 м – для доріг ІІІ - V категорій. При влаштуванні дорожнього огородження першої групи ширина узбіччя приймається з врахуванням вимог 4.5.11.

5.1.21 На ділянках доріг I категорії, де в перспективі можливе збільшення кількості смуг руху, ширину розділювальних смуг, при відповідному обґрунтуванні, доцільно збільшувати на подвоєну ширину смуги руху проти норм, наведених в табл. 5.1.

5.1.22 Ґрунтову частину розділювальної смуги при ширині розділювальної смуги 10, 5 м і більше необхідно влаштовувати з похилом 1: 10 до середини смуги з організацією водовідведення за межі земляного полотна.

5.1.23 Перехід до зменшеної (збільшеної) ширини розділювальної смуги а також від поперечного профілю дороги І-б категорії до поперечного профілю дороги нижчої категорії необхідно передбачати з відгоном 1: 100. В стислих умовах за відповідного обґрунтування допускається передбачати такий перехід з відгоном 1: 50. У залежності від умов проходження дороги переходи можна влаштовувати як однобічні так і двобічні.

5.1.24 Ширина земляного полотна автомобільної дороги на довжині не менше ніж 10 м від початку і кінця мостів повинна перевищувати відстань між їх перилами на 0, 5 м у кожний бік. Перехід від розширеного земляного полотна до нормативного необхідно призначати для доріг I - II категорій на довжині 50 м, для інших – 25 м.

5.1.25 Додаткові смуги проїзної частини на підйом необхідно передбачати на ділянках доріг II - III категорій при перспективній інтенсивності руху понад 3500 приведених авт./добу та середньому поздовжньому похилі від 30 ‰ до 40 ‰ і довжині ділянки 1 км і більше та при середніх похилах понад 40 ‰ – при довжині ділянки 0, 5 км і більше.

Величину середнього поздовжнього похилу визначають за формулою (5.1):

, (5.1)

де i1, i2, in – поздовжні похили понад 30 ‰ на відстані L1, L2, Ln.

Додаткову смугу на підйом на дорогах I-а – І-б категорії з двома смугами руху в одному напрямку необхідно передбачати на ділянках завдовжки 0, 5 км і більше, якщо поздовжній похил на них перевищує 30 ‰ або за результатами техніко-економічного обґрунтування.

Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 80 м для доріг І категорії та 60 м для доріг інших категорій.

Довжину додаткової смуги за межами крутого підйому необхідно призначати згідно з табл. 5.4. Ширину додаткової смуги необхідно призначати 3, 5 м на всій довжині.

Таблиця 5.4 – Довжина додаткової смуги руху за межами крутого підйому

Перспективна інтенсивність руху, привед. од./добу від 3500 до 5000 від 5000 до 6500 від 6500 до 8000 понад 8000
Загальна довжина смуги за межами крутого підйому, м        
Примітка. Межа крутого підйому – місце де величина поздовжнього профілю становить 30 ‰

5.2 План і поздовжній профіль

5.2.1 Трасу автомобільної дороги необхідно проектувати як плавну лінію у просторі з ув'язкою елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів між собою, з навколишнім ландшафтом і з оцінкою їх впливу на умови руху та зорове сприйняття дороги.

5.2.2 Проектування плану і поздовжнього профілю автомобільної дороги необхідно виконувати виходячи з інтенсивності руху, умови забезпечення безпеки та комфортності руху транспортних засобів з урахуванням можливості реконструкції дороги за межею перспективного розрахункового періоду.

Для елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри необхідно призначати такими:

- поздовжні похили до 30 ‰;

- відстань видимості за умови зупинки транспортного засобу – не менше ніж 450 м;

- радіуси кривих у плані – понад 3000 м;

- радіуси опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 70000 м;

- радіуси увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 8000 м;

- довжину опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 300 м;

- довжину увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 100 м.

5.2.3 Якщо за умовами рельєфу та іншими місцевими умовами неможливо виконати вимоги 5.2.2 або виконання їх пов'язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при проектуванні доріг допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до проектних та розрахункових швидкостей згідно з табл. 5.5.

Таблиця 5.5 – Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від проектних та розрахункових швидкостей

Найменування елементів Параметри залежно від розрахункових швидкостей, км/год
                     
Найбільший поз-довжній похил, ‰.                      
Найменший радіус кривої у плані, м                      
Найменший радіус кривої у профілі, м:                      
- опуклої;                      
- увігнутої                      
Найменша відстань видимості, м:                      
- для зупинки автомобіля;                      
- зустрічного автомобіля - - - -             -

5.2.4 Найбільші поздовжні похили на кривих у плані радіусами 50 м і менше необхідно зменшувати на величини, які наведені в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані

Радіус кривої у плані, м          
Зменшення найбільших поздовжніх похилів проти наведених у таблиці 5.5, не менше, ‰          

5.2.5 При проектуванні доріг I категорії на самостійному земляному полотні для різних напрямків руху поздовжні похили для спуску можна збільшувати в порівнянні з похилами на підйом, але не більше ніж на 20‰.

5.2.6 При проектуванні ділянок доріг на підходах до тунелів найбільший поздовжній похил не повинен перевищувати 45 ‰ на відстані 250 м від порталу тунелю.

5.2.7 На ділянках доріг у гірській місцевості для руху на підйом допускаються затяжні похили понад 60 ‰ з обов'язковим влаштуванням майданчиків для зупинки транспортних засобів на відстані між ними не більше наведеної в табл. 5.7.

Таблиця 5.7 – Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах

Поздовжній похил, ‰ Довжина ділянки, м
   
   
   
90 і більше  
Примітка. При проміжних значеннях поздовжніх похилів довжину ділянок із затяжними похилами необхідно брати по більшому похилу.

Розміри майданчиків для зупинки автомобілів визначають розрахунком, але вони повинні вміщувати не менше трьох автопоїздів завдовжки 22 м кожний. Вибір місця їх розташування визначається з урахуванням умов безпеки зупинки (за межами можливої появи осипів, каменепадів, снігових лавин тощо).

5.2.8 На затяжних спусках з похилом понад 60 ‰ необхідно передбачати влаштування уловлювальних з'їздів.

Відстані між уловлювальними з'їздами та їх параметри необхідно призначати з урахуванням величини похилу ділянки дороги, рельєфу місцевості, інтенсивності руху та складу транспортних потоків.

5.2.9 Ділянки прямих і кривих у плані при радіусі кривої у плані 2000 м та менше повинні з'єднуватись перехідними кривими. Мінімальні довжини перехідних кривих наведені в табл. 5.8. За технічної можливості, наведені в табл. 5.8 довжини перехідних кривих доцільно збільшувати у (1, 5 – 2) рази.

Таблиця 5.8 – Найменші довжини перехідних кривих

Радіус колової кривої, м                       600-1000 1000-2000
Довжина перехідної кривої, м                          

5.2.10 Криві у плані і поздовжньому профілі доцільно суміщати. При цьому криві у плані повинні бути на (100-150) м довші за криві в поздовжньому профілі.

Необхідно уникати сполучення кінців кривих у плані з початком кривих у поздовжньому профілі. Відстань між ними рекомендується призначати не менше ніж 150 м.

5.2.11 При малих кутах повороту дороги у плані рекомендується застосовувати радіуси колових кривих згідно з табл. 5.9.

Таблиця 5.9 – Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

Кут повороту, град              
Найменший радіус колової кривої, м              
Примітка. При проміжних значеннях кутів повороту найменший радіус колової кривої необхідно інтерполювати

5.2.12 Якщо крива у плані розташована в кінці спуску похилом понад 30 ‰ та має довжину понад 500 м, радіус її повинен бути збільшений не менш ніж у 1, 5 рази в порівнянні з величинами, наведеними в табл. 5.5, а крива у плані повинна бути суміщена з увігнутою кривою у поздовжньому профілі.

5.2.13 Максимальну довжину прямих вставок у поздовжньому профілі необхідно обмежувати залежно від алгебраїчної різниці поздовжніх похилів та радіусів увігнутих кривих, наведених у табл. 5.10.

Таблиця 5.10 – Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі

Радіус увігнутої кривої у поздовжньому профілі, м Найбільша довжина прямої вставки у поздовжньому профілі (при алгебраїчній різниці поздовжніх похилів, ‰), м
             
Для доріг I-а-II категорій
        - - - -
              -
              -
  - -         -
  - - - -     -
Для доріг III-IV категорій
        - - - -
              -
  - -          
  - - - - -    
Примітка. При проміжних значеннях радіусів увігнутих кривих та алгебраїчних різниць поздовжніх похилів значення довжин прямої вставки у поздовжньому профілі необхідно інтерполювати.

5.2.14 У місцях зламу проектної лінії в поздовжньому профілі при алгебраїчній різниці похилів 5 ‰ і більше на дорогах I - II категорій, 10 ‰ і більше на дорогах III категорії та 20 ‰ і більше на дорогах IV - V категорій слід застосовувати вертикальні криві.

5.2.15 На крутих гірських схилах дорогу доцільно прокладати серпантинами. Норми проектування серпантин необхідно приймати згідно з табл. 5.11.

Серпантин радіусом менше ніж 30 м можна застосовувати тільки на дорогах IV - V категорій з введенням на них заборони руху транспортних засобів довжиною понад 11 м.

Таблиця 5.11 – Норми проектування серпантинів

Параметри елементів серпантин Норми проектування серпантин при розрахунковій швидкості руху, км/год
     
Найменший радіус кривої в плані, м      
Поперечний похил проїзної частини на віражі, ‰      
Довжина перехідної кривої, м      
Розширення проїзної частини (2 смуги руху), м 2, 2 3, 0 3, 5
Найбільший поздовжній похил на ділянках серпантинів, ‰      
Примітка. При проміжних значеннях розрахункових швидкостей руху параметри серпантин необхідно інтерполювати

5.2.16 Відстань між кінцями кривих двох сусідніх серпантинів необхідно призначати не меншою ніж 400 м для доріг II - III категорій, 300 м – для доріг IV категорії і 200 м – для доріг V категорії.

5.2.17 Радіуси сусідніх кривих, які знаходяться одна від одної на відстані, яку автомобіль проходить із розрахунковою швидкістю за 2 с, при їх величині менше ніж 1300 м, не повинні відрізнятися один від одного більше ніж у півтора рази.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.021 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал