Робочий шар 4 страница

12.3.4 При влаштуванні наземних пішохідних переходів на дорогах, що проходять по населених пунктах або в місцях прогнозованої появи інвалідів, необхідно передбачати заходи із врахуванням можливостей інвалідів при здійсненні переходу. Такі переходи необхідно облаштовувати звуковими сигналами переходу проїзної частини, тактильними орієнтирами тощо.

12.3.5 Тактильне покриття наземного пішохідного переходу для інвалідів з вадами зору повинно відрізнятися від покриття тротуару та проїзної частини дороги і мати штучні нерівності монолітної конструкції згідно національних стандартів. Напрямні доріжки із тактильними орієнтирами необхідно влаштовувати у населених пунктах перед приляганням тротуару чи острівця безпеки до проїзної частини згідно національних стандартів.

12.4 Місцеві проїзди та в'їзди у двори

12.4.1 Для обслуговування прилеглої території при проходженні доріг в межах населених пунктів необхідно передбачати в'їзди у двори та/або місцеві (бічні) проїзди. На дорогах Іб категорії в'їзди у двори передбачаються лише до місцевих проїздів а вихід на основну дорогу організовується лише по цих проїздах. На дорогах інших категорій рішення про організацію руху від дворів до основної дороги приймається на основі техніко-економічного порівняння із врахуванням місцевих умов та забезпечення безпеки руху.

12.4.2 В'їзди/виїзди з місцевого проїзду на основну дорогу доцільно суміщати з існуючими примиканнями. Такі місця обов'язково мають бути обладнані відповідними технічними засобами (як примикання)

12.4.3 Розрахункова швидкість руху місцевими проїздами – 5 км/год. У стислих умовах місцеві проїзди можна використовувати як велосипедні та пішохідні доріжки, передбачивши для цього встановлення відповідних технічних засобів.

12.4.4 Місцеві проїзди необхідно проектувати на відокремленому земляному полотні, за межами укосів насипів та виїмок, або на спеціально влаштованих бермах.

12.4.5 Мінімальна ширина проїзної частини односмугових місцевих проїздів – 3, 5 м, двосмугових – 5, 5 м; ширина узбіч – 1, 0 м.

12.4.6 Ширина в'їздів у двори – 3, 0 м, ширина узбіччя – 1, 0 м.

12.4.7 При влаштуванні односмугових проїздів необхідно передбачати майданчики для роз'їзду. Майданчики повинні мати ширину не менше ніж 2 м та довжину не менше ніж 10 м. Відстань між майданчиками має бути не більше ніж 150 м. Допускається замість майданчиків розширювати проїзну частину до 5, 5 м довжиною не менше ніж 20 м. Вхід та вихід з майданчика для роз'їзду або відгон розширення проїзної частини повинні бути не менше ніж 5, 0 м.

12.4.8 Тупикові проїзди повинні закінчуватися розворотними майданчиками розміром 12, 0 х12, 0 м або кільцевими об’їздами радіусом по осі проїзду не менше ніж 10 м.

12.4.9 Для розрахунку міцності дорожнього одягу місцевих проїздів необхідно приймати такі навантаження:

- мінімальна статичне навантаження на вісь – 60 кН;

- мінімальне статичне навантаження на колесо – 30 кН.

12.4.10 Конструкцію дорожнього одягу на в'їздах у двори необхідно призначати як на пішохідних доріжках (тротуарах) (якщо інше не передбачено вихідними даними).

12.4.11 Радіуси кривих у плані місцевих проїздів повинні бути не менше ніж 30 м. Радіуси вертикальних кривих не менше ніж:

- 200 м для опуклих кривих;

- 50 м для увігнутих кривих

12.4.12 Примикання в'їздів у двори виконується радіусами 3, 0 м. При бортовому профілі основної дороги (місцевого проїзду) примикання можна виконувати шляхом пониження борту на відстані не менше ніж 2, 0 м від кромки в'їзду (при умові укріплення узбіччя в місці примикання радіусом 2, 0 м) або заведенням борту на в'їзд.

12.4.13 З метою недопущення застою води на проїзній частині необхідно передбачати відповідні заходи з водовідведення.

12.5 Споруди снігозахисні

12.5.1 На ділянках доріг, що заносяться снігом, захист від снігових заносів необхідно передбачати:

- на дорогах I - III категорій – снігозахисними лісонасадженнями, сітками або постійними огорожами;

- на дорогах IV - V категорій – снігозахисними лісонасадженнями.

Облаштування доріг снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними засобами обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

12.5.2 Ширину снігозахисних лісонасаджень, а також відстані від брівки земляного полотна до насаджень необхідно приймати відповідно до табл. 12.2. Ширину снігозахисних лісонасаджень та їх конструкцію при снігопринесенні понад 100 м3/м призначають за індивідуальними розрахунками.

12.5.3 Постійну снігову огорожу необхідно розташовувати на відстані від 15-кратних до 25-кратних висот огорожі від брівки зовнішнього укосу виїмки в місці її найбільшої глибини, а при розташуванні дороги в насипу – від брівки земляного полотна.

Додаткові ряди огорож необхідно влаштовувати при відповідному обґрунтуванні. Відстань між рядами огорож приймається рівною 30-кратній висоті огорожі.

Постійні огорожі необхідно споруджувати з розривами для проїзду транспортних засобів та сільськогосподарських машин у місцях, визначених землекористувачами.

Таблиця 12.2 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

12.5.4 Для захисту гірських доріг від снігових лавин та обвалів необхідно передбачати:

- улаштування галерей та навісів, лавинорізів, відбійних та лавинонапрямних дамб;

- затримання снігу на схилі за допомогою різних споруд, що запобігають його пересуванню та зміщенню;

- установлення снігозахисних щитів, постійних огорож або підпірних стінок перед лавинозборами для зменшення накопичення в них снігу.

12.6 Споруди шумозахисні

12.6.1 У випадках, коли рівень транспортного шуму на прилеглій до автомобільної дороги забудові буде перевищувати допустимі санітарні норми відповідно до ДБН В.1.1-31, необхідно проектні рішення щодо прокладення траси та влаштування поздовжнього і поперечного профілів приймати з максимальним використанням природних перешкод – прокладання доріг у виїмках, балках тощо, а також передбачати відповідні технічні заходи – будівництво шумозахисних валів, екранів.

12.6.2 При проектуванні автомобільних доріг І - ІІІ категорій на ділянках, що проходять в межах населених пунктів у місцях обґрунтованих проектом, необхідно проектувати шумозахисні споруди. За відповідного обґрунтування такі споруди можуть влаштовуватися вздовж доріг і в інших місцях

12.6.3 Технічні рішення і параметри шумозахисних споруд, конструкцій та матеріали для їх виготовлення повинні визначатись акустичною ефективністю, бути довговічними стійкими до різних природних та техногенних впливів, простими при будівництві та експлуатації, відповідати архітектурі прилеглої забудови, забезпечувати належне водовідведення з проїзної частини.

12.6.4 Обов'язково необхідно передбачати заходи для недопущення скупчення води біля шумозахисних споруд. Доцільно, за можливості, через шумозахисні споруди організовувати пропуск води закритими системами, обладнаними ефективними системами можливості очищення систем від сміття, нафтопродуктів та наносів.

12.6.5 Проектні рішенні необхідно приймати згідно ГБН В.2.3-37641918-556.

12.7 Освітлення автомобільних доріг

12.7.1 При розробці проектів на нове будівництво та реконструкцію автомобільних доріг необхідно передбачити стаціонарне електричне освітлення:

- ділянок доріг, що проходять через населені пункти;

- під'їздів до залізничних колій в одному рівні на відстані 50 м у кожний бік;

- транспортних тунелів;

- розв'язок доріг у різних рівнях у межах зон транспортних розв’язок та по 100 м на підходах до них;

- розв'язок доріг в одному рівні, розташованих на дорогах І-б категорії, які облаштовані перехідно-швидкісними смугами, у межах зон транспортних розв’язок та по 100 м на підходах до них;

- кільцевих розв’язок доріг в одному рівні та інших дорожніх розв’язок ІІІ класу у межах зон транспортних розв’язок та по 100 м на підходах до них;

- автобусних зупинок у разі можливості використання існуючих електричних розподільчих мереж;

- підземних і надземних пішохідних переходів;

- пішохідних переходів в одному рівні через дороги І-б - ІІІ категорії, які обладнанні острівцями безпеки;

- ділянок доріг на підходах до пунктів сервісу на протязі перехідно-швидкісних смуг;

- мостів завдовжки понад 100 м та підходів до них по 200 м у кожний бік;

- місць здійснення габаритно-вагового контролю.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається освітлення інших ділянок доріг.

12.7.2 Якщо відстань між сусідніми освітлюваними ділянками становить менше ніж 250 м, необхідно влаштовувати суцільне освітлення дороги з метою уникнення чергування освітлених та неосвітлених ділянок.

12.7.3 При проектуванні стаціонарного освітлення надавати перевагу застосування енергозберігаючих технологій.

12.7.4 Поза населеними пунктами освітлення проїзної частини ділянок доріг необхідно проектувати виходячи із норм середньої яскравості дорожнього покриття Lср. осліплюючої дії, загальної і поздовжньої рівномірності розподілу яскравості дорожнього покриття – відношення мінімальної яскравості покриття до середнього значення (Lмін./Lср.) і мінімальної яскравості покриття до максимальної (Lмін./Lмакс).

12.7.5 Середня яскравість дорожнього покриття автомобільних доріг, у тому числі великих та середніх мостів, повинна бути не менше ніж 1, 0 кд/м² на дорогах І-а категорії; 0, 8 кд/м² на дорогах І-б категорії; 0, 6 кд/м² на дорогах ІІ категорії, а на інших дорогах та на з’єднувальних відгалуженнях у межах транспортних розв’язок – 0, 4 кд/м².

12.7.6 Відношення мінімальної яскравості покриття до середнього значення (Lмін./Lср.)повинно бути не менше ніж 0, 3 при нормі середньої яскравості 0, 8 кд/м², не менше ніж 0, 25 при нормі середньої яскравості 0, 6 кд/м² і не менше ніж 0, 2 при нормі середньої яскравості 0, 4 кд/м².

12.7.7 Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної (Lмін./Lмакс.) по смузі руху повинно бути не менше 0, 4 при нормі середньої яскравості 0, 8 кд/м² і більше, не менше ніж 0, 3 при нормі середньої яскравості 0, 6 кд/м² і не менше ніж 0, 2 при нормі середньої яскравості 0, 4 кд/м².

12.7.8 Висота установлення приладів зовнішнього освітлення над рівнем дорожнього покриття повинна призначатись такою, щоб пороговий приріст яскравості не перевищував 15 % у діапазоні нормованих яскравостей від 0, 6 кд/м² до 2, 0 кд/м². Поза населеними пунктами середня горизонтальна освітленість проїздів довжиною до 60 м під мостами у темну пору доби повинна бути не менше ніж 15 лк, а відношення мінімальної освітленості до середньої – не більше ніж 0, 25.

12.7.9 Середня горизонтальна освітленість майданчиків відпочинку повинна бути не менше ніж 6 лк.

12.7.10 Стаціонарне електричне (зовнішнє) освітлення у населених пунктах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

12.7.11 Дозволяється опори освітлення розміщувати в бар’єрному бетонному огородженні парапетного типу.

13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ

13.1 Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з табл. 13.1.

13.2 Для виконання робіт з утримання та ремонту автомобільних доріг необхідно передбачати будівництво: адміністративно-побутових корпусів та виробничих корпусів з ремонту та технічного обслуговування дорожніх машин, механізмів та транспортних засобів; місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); цехи з ремонту технічних засобів організації дорожнього руху; бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів.

Будівлі та споруди дорожньої служби необхідно проектувати з урахуванням організаційної структури служби ремонту та утримання доріг (лінійна, територіальна, лінійно-територіальна), яку необхідно приймати залежно від місцевих умов.

13.3 Будівлі та споруди ланок дорожньої служби, як правило, необхідно розташовувати в населених пунктах на спільних для усього комплексу або близько розташованих майданчиках.

Для комплексів будівель та споруд необхідно передбачати спільне енергетичне постачання, водопровід, каналізацію, опалення, зв'язок тощо.

Таблиця 13.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг

13.4 Влаштування пунктів обслуговування та охорони мостів, тунелів, галерей, поромних переправ, технологічного і аварійного зв'язку та пунктів вагового контролю транспортних засобів вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку.

13.5 Місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів, мийки та інші місця, на яких можливе скупчення шкідливих речовин, обов'язково мають бути обладнанні системами поверхневого збору та відведення стічних вод та підключені до відповідних систем очистки поверхневих стоків (сміття, нафтопродукти, наноси).

14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ

14.1 Загальні вимоги

14.1.1 Визначення виду об'єктів сервісу та місце розташування їх на автомобільній дорозі, а також споруд спеціального призначення, які входять до складу об'єкта, необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування та соціальної доцільності.

14.1.2 В складі проектної документації на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг доцільно передбачати відведення земельних ділянок для розміщення наступних об'єктів сервісу: майданчиків для відпочинку учасників дорожнього руху, кемпінгів, туристичних баз, готелів, мотелів, автозаправних станцій (АЗС), автозаправних газових накопичувальних станцій (АГНС), станцій технічного обслуговування (СТО).

14.1.3 Ділянки автомобільних доріг у місці розташування об'єктів дорожнього сервісу повинні бути обладнані технічними засобами.

14.1.4 Забороняється розміщувати об’єкти дорожнього сервісу та перехідно-швидкісні смуги, які влаштовані на підходах до них:

- ближче ніж 150 м від зони транспортних розв'язок (при відсутності перехідно-швидкісних смуг);

- ближче ніж 25 м до зони транспортної розв’язки (при наявності перехідно-швидкісних смуг);

- ближче ніж 100 м від мостів, які не є елементами транспортної розв’язки в різних рівнях;

- ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;

- на перехідно-швидкісних смугах;

- на пішохідних (тротуарах) і велосипедних доріжках;

- на зупинках маршрутного транспорту;

- на транспорнтих спорудах;

- на ділянках доріг з похилом понад 40 ‰;

- у місцях, де коефіцієнт безпеки менше ніж 0, 8 або коефіцієнт аварійності більше ніж 20;

- на ділянках з радіусом кривої у поздовжньому профілі менше нормативного для даної категорії;

- ближче ніж 500 м один від одного;

- якщо порушуються вимоги 4.6.

14.1.5 Територія об’єктів сервісу повинна відокремлюватись від проїзної частини дороги острівцем безпеки згідно з вимогами національних стандартів. Контур острівця обрамляється бортовим каменем, фігурними елементами мощення або іншим аналогічним матеріалом. У стислих умовах допускається зменшення ширини острівця безпеки із встановленням огородження згідно з 4.5.11.

14.1.6 Об'єкти сервісу обов'язково мають бути обладнанні системами поверхневого збору та відведення стічних вод та підключені до відповідних систем очистки поверхневих стоків (сміття, нафтопродукти, наноси).

14.2 Стоянки і майданчики для відпочинку та короткочасної зупинки автомобілів

14.2.1 Стоянки і майданчики для відпочинку та короткочасної зупинки автомобілів (далі – майданчики) повинні проектуватися із врахуванням вимог ГБН В.2.3-218-549.

14.2.2 Відстань між майданчиками рекомендується приймати: на дорогах I - II категорій – від 15 км до 20 км для кожного напрямку руху, III - IV категорій – від 20 км до 30 км.

14.2.3 Розміри майданчиків необхідно визначати розрахунком, але не менше ніж на 20 розрахункових автомобілів для доріг I категорії, 15 розрахункових автомобілів – для доріг II категорії, 10 розрахункових автомобілів – для доріг III категорії та 5 автомобілів – для доріг IV категорії.

14.2.4 При виборі місця для майданчиків необхідно враховувати рельєф місцевості, захищеність його від сильних вітрів, наявність мальовничого пейзажу тощо.

14.2.5 Конструкцію дорожнього одягу на майданчиках необхідно призначати за результатами розрахунків відповідно до розрахунків згідно розділу 8. Доцільно на таких майданчиках влаштовувати жорсткий дорожній одяг.

14.2.6 Для забезпечення безпеки руху необхідно передбачати комплекс заходів з організації руху на майданчиках. Майданчики вздовж проїзної частини на дорогах I - III категорій необхідно відокремлювати від основного проїзду смугою завширшки не менше ніж 2, 7 м. У стислих умовах допускається зменшення ширини острівця безпеки з врахуванням вимог 4.5.11. При розміщенні майданчика на мінімальній відстані від дороги необхідно передбачати розділювальний острівець, обладнаний відповідно до вимог націонаьних стандарів.

14.2.7 У проекті майданчиків для відпочинку необхідно передбачати можливість руху інвалідних колясок до всіх об'єктів побутового обслуговування (питне джерело, вбиральня тощо).

14.2.8 На майданчиках необхідно встановлювати маршрутні схеми з інформацією про розміщення на прилеглих до майданчика ділянках дороги автозаправних станцій, станцій технічного обслуговування, пунктів харчування, медичної допомоги та зв'язку, історичних та архітектурних пам'яток, готелів, кемпінгів та інших об'єктів.

14.2.9 При складанні генерального плану великих майданчиків (понад 25 автопоїздів) рекомендується зонувати територію з виділенням місць стоянок (окремо для легкових та вантажних автомобілів), зони профілактичного обслуговування автомобілів (естакади для огляду автомобілів, щити для регулювання фар тощо), зони побутового обслуговування з відповідним рівнем сервісу (питне джерело, місця для підігріву та приготування їжі, місце харчування), санітарної зони (контейнери для сміття, туалет) згідно з ГБН В.2.3-218-549.

14.2.10 Майданчики рекомендується влаштовувати поряд з СТО, АЗС та АГНС.

14.3 Автозаправні станції та автозаправні газові накопичувальні станції

14.3.1 Розміщення автозаправних станцій, автозаправних газових накопичувальних станцій необхідно проектувати на основі техніко-економічного обґрунтування, враховуючи наявність та потужність існуючих АЗС, АЗГНС.

14.3.2 Необхідна відстань між АЗС на дорогах I категорії – від 15 км до 20 км (для кожного напрямку руху), II категорії – від 20 км до 30 км, III - IV категорій – від 30 км до 40 км.

14.3.3 Не дозволяється розташовувати АЗС на ділянках доріг з поздовжнім похилом більше ніж 40 ‰, з радіусами кривих у плані менше ніж 1000 м, з радіусом опуклих кривих менше ніж 10000 м та ближче ніж 250 м від залізничних переїздів.

14.4 Станції технічного обслуговування

14.4.1 Розміщення придорожніх СТО та визначення кількості постів на них необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування, враховуючи інтенсивність та склад руху транспортного потоку.

14.4.2 Пункти СТО рекомендується розташовувати на відстані:

- для доріг I категорії – від 50 км до 60 км для кожного напрямку руху;

- для доріг II, III категорій – від 60 км до 90 км.

14.5 Споруди автотранспортної служби

14.5.1 Пропускну спроможність, розміри та інші параметри споруд автотранспортної служби призначають за прогнозом на 10-річну перспективу інтенсивності руху з урахуванням можливостей їх подальшого розвитку.

14.5.2 Пасажирські автовокзали та автостанції необхідно проектувати відповідно до стандартів, будівельних норм та типових рішень. Місткість автовокзалів, пасажирських автостанцій, вантажних автостанцій та розміщення цих споруд на дорогах необхідно визначати з урахуванням розвитку автомобільного транспорту загального користування та завданням зацікавлених організацій.

14.5.3 Зупинки маршрутних транспортних засобів проектують згідно з вимогами ГБН В.2.3-218-550.

14.5.4 У місцях зупинок маршрутних транспортних засобів необхідно передбачати зупинкові та посадкові майданчики та автопавільйони. Ширина зупинкових майданчиків приймається рівною ширині смуги руху відповідної категорії дороги. Довжина зупинкових (посадкових) майданчиків повинна розраховуватися під маршрутні транспортні засоби, які плануються на даній дорозі, згідно з вимогами ГБН В.2.3-218-550.

Довжина клину відгону на вході до зупинкового майданчика повинна становити не менше ніж 20 м, а на виході – не менше ніж 15 м. В обмежених умовах (гірська місцевість, забудована територія тощо) довжина клина відгону на вході до зупинкового майданчика і на виході може бути зменшена до 10 м.

14.5.5 У зонах перехрещень та примикань доріг зупинки маршрутних транспортних засобів необхідно розташовувати за ними. Відстань від кінця заокруглення до початку зупинкового майданчика повинна бути не менше ніж 50 м з обов'язковим влаштуванням заїзної кишені та забезпеченням видимості згідно з 4.6. У разі наявності перехідно-швидкісної смуги на напрямку, де розміщується зупинка, ця відстань може бути зменшена до 30 м. При відстані від кінця заокруглення до початку зупинкового майданчика менше ніж 50 м клин для входу робиться від кінця заокруглення до початку зупинкового майданчика. При відповідному обґрунтуванні в населених пунктах допускається розміщення зупинкових майданчиків до примикання на відстані між кінцем майданчика та початком заокруглення на примиканні не менше 50 м.

14.5.6 Якщо зупинки маршрутних транспортних засобів розміщуються поза зоною перехідно-швидкісних смуг транспортних розв'язок, то для зупинкового майданчика влаштовується перехідно-швидкісна смуга без заїзної кишені.

14.5.7 Зупинкові майданчики на автомобільних дорогах I - IIІ категорій необхідно по довжині майданчика відділяти від перехідно-швидкісної смуги розміткою згідно з національними стандартами. На дорогах IV-V категорій необхідно передбачати заїзні кишені і відокремлювати їх в межах посадкового майданчика від основних смуг руху суцільною лінією розмітки.

14.5.8 Посадкові майданчики на зупинках маршрутних транспортних засобів повинні бути підвищені на 0, 2 м над поверхнею майданчиків. Поверхня посадкових майданчиків повинна мати тверде покриття на ширину не менше ніж 2 м. Відстань від конструкцій павільйону для пасажирів до крайки зупинкового майданчика повинна бути не менше ніж 2 м. Від посадкових майданчиків до існуючих тротуарів, пішохідних доріжок (тротуарів), місцевих проїздів тощо за напрямками основних потоків пасажирів необхідно проектувати тротуари або пішохідні доріжки завширшки не менше ніж 1, 5 м в населених пунктах та не менше ніж 1.0 м поза населеними пунктами. За відповідного обґрунтування вони повинні забезпечувати рух інвалідних колясок.

14.5.9 Зупинки маршрутних транспортних засобів поза межами населених пунктів необхідно розташовувати на ділянках доріг при поздовжніх похилах не більше ніж 40 ‰ та поза межами кривих у плані радіусом менше ніж 600 м із забезпеченням видимості згідно з 4.6.

14.5.10 Зупинки маршрутних транспортних засобів на дорогах І-а категорії в усіх випадках та І-б категорії при перспективній інтенсивності руху понад 20 тис. приведених автомобілів на добу доцільно розташовувати одну проти другої з пішохідними переходами у різних рівнях та стримувальним огородженням над огородженням першої групи на розділювальній смузі. На дорогах І-б категорії при влаштуванні пішохідних переходів в одному рівні та на дорогах II - V категорій зупинки пасажирського транспорту загального користування необхідно розміщувати на відстані не менше ніж 30 м між ближчими сторонами павільйонів (зупинкових майданчиків).

14.5.11 На дорогах І - III категорій зупинки маршрутних транспортних засобів необхідно розташовувати не частіше ніж через 3 км, а в курортних районах і густонаселених місцевостях – 1, 5 км. У населених пунктах зупинки розміщуються з врахуванням вимог ДБН В.2.3-5.

14.5.12 Зупинки маршрутних транспортних засобів необхідно облаштовувати урнами для сміття, а поза населеними пунктами – туалетами (якщо на них передбачається зупинка міжміського маршрутного транспорту). Від посадкового майданчика до туалету повинна бути пішохідна доріжка з твердим покриттям завширшки не менше ніж 1, 0 м. Має бути забезпечена можливість під’їзду до туалету спецтехніки для очищення вигрібної ями.

14.5.13 Необхідно обов'язково передбачати заходи для відведення води за межі споруд автотранспортної служби з метою недопущення застою води на їх поверхні. Доцільно їх облаштовувати закритими системами водовідводу, обладнаними ефективними системами очищення стоків від сміття, нафтопродуктів та наносів.

14.6 Місця (майданчики) для вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів

14.6.1 Розміщення майданчиків для вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування, враховуючи інтенсивність та склад руху потоку вантажних автомобілів, місця перерозподілу вантажопотоків та типу пункту габаритно-вагового контролю (стаціонарний або пересувний).

14.6.2 Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються та погоджуються згідно чинного законодавства.

14.6.3 Підходи до стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю обов'язково мають бути обладнані пристроями для попереднього габаритно-вагового контролю та відповідно облаштовані для спрямування транспорту, який не пройшов попереднього контролю, на майданчик для проведення точного габаритно-вагового контролю.

14.6.4 Місце заїзду до зони стаціонарного пункту та місце виїзду з неї облаштовуються перехідно-швидкісними смугами, параметри яких відповідають визначеним для даної категорії дороги, та стоянками для транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.