ВИСНОВКИ. 1. Аналіз сутності та поняття держави виявив, що держава є суверенною політико-територіальною організацією суспільства

1. Аналіз сутності та поняття держави виявив, що держава є суверенною політико-територіальною організацією суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус. Сутність держави – це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції, головне, що обумовлює об'єктивну необхідність існування держави, а також те, чиїм інтересам вона служить.

Визначити загальне поняття держави, яке б відбивало всі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, дійсному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада. Розглядаючи сутність держави, не можна не зазначити, що інститут держави пройшов великий історичний шлях розвитку (приблизно 5 тис. років). Природно, за цей період він змінювався, удосконалювався, його сутність зазнавала змін, відповідно до змін економічних, політичних, ідеологічних структур суспільства.

2. Питання про функції держави є одним із важливих питань не тільки теорії, але і практики державного будівництва. Функції держави виражають соціальну природу держави і конкретизують її суть. Функції держави це головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність. Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повноваженнях), закріплених за ними. Таким чином, державу можна визначити як територіальну суверенну організацію публічної влади, що має спеціальний апарат управління та примусу.

До основних ознак держави відносять: держава є унікальним апаратом управління та примусу, який втілюється в професійних управлінцях; держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає; держава володіє суверенітетом; держава нерозривно пов’язана з правом. Право, як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними. Вказані ознаки держави є основними, і, втративши хоча б одну з них, вона припиняє своє існування.

3. Діяльність держави і його органів по реалізації функцій держави здійснюється в різних формах. Існує кілька кла­сифікацій форм здійснення функцій держави. Звичайно виділяють правові та організаційні форми здійснення функцій держави. Правові форми — це діяльність органів держави, пов'язана з ухваленням і виданням правових актів, а саме: правотворча, правозастосовча, пра­воохоронна, право інтерпретаційна. Організаційні форми здійснення функцій держави — поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямована на розв'язання конкретних завдань. Кожна функція держави здійснюється одночасно і в правових, і в організаційних формах.

З урахуванням розподілу влади виділяють такі форми здійснення функцій держави: законодавча; управлінська (виконавчо-розпорядча); судова; контрольно-наглядова

4. Питання суверенітету було актуальними для усіх держав у всі часи їх існування. Адже з поняттям суверенітету пов’язується взагалі саме існування держави як такої, оскільки несуверенних держав не існує. Поняття суверенітету відоме конституційній теорії і практиці всіх країн, хоч існують різні і досить далекі від його традиційного тлумачення.

5. 16 липня 1990 року Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Відтоді в літописі нашої держави розпочалася нова сторінка, новий відлік часу - епоха утвердження України як самостійної та незалежної країни. Це стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель.

Нині Україну як незалежну суверенну державу визнали 174 країни світу і 171 встановили дипломатичні відносини.

Основною ознакою суверенітету виступає право держави на здійснення державної влади, проведення власної політики у всіх суспільних сферах, збереження власної окремості від інших держав. Це означає, що суверенітет визначається самостійністю, повнотою, всезагальністю і виключністю влади держави. В межах своїх територіальних кордонів суверенна держава виступає як єдиний офіційний представник всього суспільства, всього населення. Державна влада здійснює внутрішню і зовнішню державну політику від імені всього громадянського суспільства всередині і поза країною.

6. Однак, конституційні характеристики України, на жаль, сьогодні мають більше формально-юридичний характер, ніж повноцінне втілення в практику функціонування держави. Адже реальний стан розвитку демократії та конституційної законності в нашій країні, рівень добробуту її громадян, їхньої безпеки тощо говорять самі за себе.

Разом з тим визначення на конституційному рівні України як суверенної національної держави, держави унітарної, демократичної з республіканською формою правління, а також держави світської, соціальної та правової, - є і залишається надалі генеральним напрямком розвитку України на ближчу та дальшу перспективи.

Головне, вiд чого буде залежати утвердження справжнього суверенітету, – незворотнiсть зрушень у полiтичнiй свiдомостi народу, в його культурi. Це потребує подолання стiйких стереотипiв, а також якiсних змiн у всьому укладі нашого життя. Спроби штучно прискорити цей складний процес можуть тільки зашкодити. Але нiчого не робити для прискорення – значить зупинити весь процес. Cувepeнітет України – це наш спосiб життя. Його не забезпечити декретами, деклараціями, указами – потрiбна повсякденна напружена праця.