Розділ ІІ. Діагностика та оцінка стану управлінського обліку контролю і аналізу на підприємстві

Слово «діагностика» походить від слова «діагноз», у перекладі з грецької означає розпізнавання, визначення. У повсякденному житті, вживаючи слово «діагноз», ми і маємо на увазі, по-перше, констатацію результатів дослідження когось чи чогось, по-друге, висновок за результатами на основі показників, нормативів, характеристик тощо.

Діагноз —це щось конкретне, фіксоване за часом і таке, що має адресну прив'язку. Можливість установити діагноз нам дозволяє така дослідницька категорія, як діагностика. Діагнос­тика — визначення стану об'єкта, предмета, явища чи процесу управління за допомогою реалізації комплексу дослідних процедур, пошук у них слабких ланок і «вузьких місць». Діагностика — це не одноразовий акт, а процес, який здій­снюється в часі й просторі. Процес діагностики — до­слідницький, пошуковий, пізнавальний. Найбільш корисне застосування діагностики для визначення реального стану процесів управління.

Об'єктом діагностикиможе бути як складна, високо-організована динамічна система, тобто вся економіка країни, окрема галузь, конкретна фірма або організація будь-якої форми власності, так і будь-який елемент цих систем: внутрішнє середовище організації, конкретні види ресурсів, виробничі функції, організаційна структура, собівартість тощо. Ціль діагностики полягає увстановленні діагнозу об'єкта дослідження, що дає мажливість зробити висновок про його стан на дату завершення цього, перспективу. Реалізувавши мету на основі даних діагнозу, можна буде вибрати правильну та грамотну економічну, політичну чи соціальні політики, стратегію і тактику.

У визначенні заходів, спря­мованих на налагодження роботи всіх складових елементів системи і способів їхньої реалізаціїполягають задачі діагностики. Не можна здійснювати управління на будь-якому господарському і управлінському рівні, не маючи чіткого уявлення про його стан. Завдання діагностики тісно переплітаються з двома іншими завданнями -прогнозом і аналізом походження.

Діагностика розглядається як необхідний етап дослідження проблем, що мають місце в процесі життєдіяльності певної системи, який відбувається після виявлення проблеми в результаті контролю [22, с.177].

У процесі управлінського консультування, яке пов'язане з інтенсифікацією виробництва, переорієнтацією підприємств на першочергове та повне використання чинників економічного зростання та запити споживачів, подальший розвиток отримала управлінська діагностика. Цим терміном характеризують дослідницьку діяльність, спрямовану на визначення, аналіз та оцінку проблем розвитку підприємства та підвищення ефек­тивності системи менеджменту. Діагностика в цьому контексті розглядається як перший етап процесу удосконалення управ­ління, внаслідок якого визначаються та формулюються завдання, що підлягають вирішенню

Економічна діагностикаспрямована, насамперед, на оцінку стану економічних об'єктів за умов неповної інформації з метою виявлення проблем розвитку та перспективних шляхів їх розв'язання. Завдання економічної діагностики полягає у визначенні: оцінки стану господарської системи (підприємства) за умови обмеженої інформації; оцінки режиму функціонування, його ефективності і на цій підставі — стабільності роботи підприємства; можливих варіантів економічної динаміки, що склалася, виходячи зі структури зв'язків між показниками, які характеризують діяльність підприємства; оцінки можливих наслідків управлінських рішень з огляду на ефективність діяльності підприємства.

Таким чином, економічна діагностика розглядається як комплексне дослідження, різноманітне за своїми завданнями та місцем у системі управління.

Також виділяють діагностику оперативну та стратегічну. Оперативна діагностика фінансово-господарської діяль­ності підприємства орієнтована на обгрунтування поточних, оперативних управлінських рішень. Вона відстежує ключові сфери діяльності підприємства, насамперед, фінансовий стан, беззбитковість, матеріальні та інформаційні потоки, ризики, що властиві його діяльності. Метою проведення ж стратегічної діагностики є оцінка ефективності вибраної стратегії діяль­ності, дослідження стратегічної позиції підприємства за окремими напрямами його діяльності, оцінка сильних та слабких сигналів, що отримує підприємство із зовнішнього середовища [27, с.63].

Бізнес-діагностика- це ретроспективне, на основі досягнутих результатів, оперативне (поточний стан) та перспективне (прогноз розвитку) комплексне дослідження господарської діяльності підприємства, необхідне для обгрунтування його господарської політики на майбутнє. Метою бізнес-діагностики є виявлення найбільш важливих проблем у діяльності підприємства та розробка на цій підставі програми коротко- та довгострокових заходів, що дадуть можливість підвищити ефективність та фінансові результати діяльності підприємства [24, с. 92].

Узагальнюючи вищенаведене, можна стверджувати, що головною метою діагностики є підготовка інформації для прийняття поточних та стратегічних управлінських рішень на всіх етапах життєдіяльності підприємства. Результати економічної діагностики формуються на основі поглибленого попереднього, наступного і перспективного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства та використовуються для прийняття програм (планів) подальшої діяльності підприємства.

З метою діагностики кризи розвитку підприємствав системі загального аналізу фінансового стану підприємства виділяється особлива група об'єктів спостереження, які формують можливе «кризове поле», що створює загрозу банкрутства. До групи об'єктів кризового поля входять показники ліквідності активів, структури використовуваного капіталу, терміновості фінансових зобов'язань, а також показники формування чистого грошового потоку з операційної (виробничо-комерційної), інвестиційної та фінансової діяльності. Тобто, діагностика передбачає постійний нагляд за зміною певної системи фінансових показників діяльності підприємства, які включають до складу системи моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Діагностика кризи розвитку підприємства за своїм змістом та спрямуванням є діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть зумовити негативні наслідки для його життєдіяльності (генерувати загрозу ви­никнення ситуації банкрутства та припинення діяльності). Створення необхідних аналітичних підґрунть для розв'язання цих проблем є основним завданням діагностики, процесу розвитку який розглядають як систему досліджень, які у сукупності дають змогу сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилося під­приємство, та можливих шляхів виходу з нього.

Вивчення причин і чинників, які викликали кризу і зумовили негативну динаміку показників господарсько-фінансової діяльності, необхідно для розробки заходів щодо їх локалізації й усунення. Без проведення цього етапу діагностики не можуть бути розроблені детальні заходи щодо фінансового оздоровлення, які б враховували реальні проблеми підприємства.

Прогноз розвитку ринку вбачається необхідним для оцінки впливу зовнішнього середовища на зростання або подолання кризи. За сприятливої ситуації у зовнішньому середовищі можливості підприємства щодо подолання кризи посилюються, кризові тенденції слабшають, несприятливі зменшують потенціал виживання підприємства, прискорюють швидкість поглиблення негативних процесів та явищ. Діагностика кризи розвитку підприємства може ініціюватися різними суб'єктами антикризового процесу.

Отже, під діагностикою кризи розвитку розуміють систему ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства, та (або) подо­лання кризи. Діагностика кризи визнається одним із необхідних етапів процесу антикризового управління, оскільки саме її результати дають змогу визначити глибину кризи, її масштаби, реальність та очікуваний час виникнення ситуації банкрутства, обгрунтувати заходи, необхідні для її подолання, оцінити можливості підприємства щодо подолання кризи та прогно­зування наслідків подальшого розвитку ситуації у разі відсутності управлінського впливу.