Розділ 1. Поняття, джерела та класифікація доказів

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ 1. Поняття, джерела та класифікація доказів у кримінальному процесі….4

РОЗДІЛ 2. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі……10

2.1. Підстави та процесуальний порядок залучення експерта (призначення експертизи)…………………………………………………………………………10

2.2. Зміст та значення висновку експерта як одного із джерел доказів………...15

РОЗДІЛ 3. Документи як джерело доказів у кримінальному процесі…………….20

3.1. Загальна характеристика документів як доказів…………………………...20

3.2. Класифікація документів у кримінальному провадженні…………………23

ВИСНОВКИ...……………………………….………………………………………..30

Список використаних джерел……………………………………………………….32

ВСТУП

Прийняття 13 квітня 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом роботи – КПК України) ознаменувало початок якісно нового етапу кримінальної процесуальної діяльності суб’єктів кримінального провадження. Новий КПК України містить багато новел законодавства. Проте одночасно з прийняттям нового КПК виникає й багато питань та зауважень з боку юристів, процесуалістів та науковців щодо певних проблемних питань, які заслуговують на увагу. Однозначно вагоме місце серед спірних питань посідає значення доказів та їх джерел у кримінальному провадженні. Розділ 4 КПК України “Докази і доказування”, на відміну від старого КПК, зазнав значних змін, розширив та доповнив значення доказів у кримінальному провадженні. Постійний розвиток та вдосконалення процесу доказування надає можливість виявити нові, раніше невідомі інформаційні ознаки тих чи інших процесуальних форм, що використовуються при розслідуванні злочинів.

Діяльність правоохоронних органів з розслідування та вирішення кримінальних проваджень пов’язана зі збиранням, перевіркою та оцінкою доказів та їх процесуальних джерел, значну частину серед яких становлять документи. Кримінальний процесуальний закон визнає їх самостійним джерелом доказів, що підлягає, разом з іншими процесуальними джерелами, перевірці, оцінюванню і використанню в процесі доказування на загальних підставах.

Проблеми використання документів як процесуальних джерел доказів у кримінальному судочинстві досліджували Ю. П. Аленін, М. І. Бажанов, В. П. Бахін, Т. В. Варфоломєєва, В. І. Галаган, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, А. Я. Дубинський, А. В. Іщенко, Н. С. Карпов, Є. Г. Коваленко, Є. Д. Лук’янчиков, А. О. Ляш, В. Т. Маляренко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, М. І. Сірий, С. М. Стахівський, В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, М. Є. Шумило та інші науковці.

Докорінною в новому КПК України є також зміна принципів залучення експертів (використання спеціальних знань) сторонами кримінального провадження. Серед найважливіших нормативно-правових актів у галузі кримінального процесу є Закон України «Про судову експертизу», оскільки функціональною складовою кримінального провадження є використання слідчим, прокурором або судом спеціальних знань, втілених в кінцевому результаті у висновок експерта. Цей та інші законодавчі акти заклали підвалини для реформування кримінального процесуального законодавства відповідно до реалій сьогодення, в тому числі й тих, що стосуються висновку експерта як основної форми застосування спеціальних знань.

Питанням методології наукового пізнання, доказування та використання спеціальних знань у кримінальному провадженні присвятили свої праці українські та зарубіжні вчені і практики: Ю.П. Аленіна, М.М. Михеєнка, С.М. Стахівського, Селіванова, В.М. Тертишника, С.О. Шейфера, В.Ю. Шепітька, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, М.Г. Щербаковського та інші.

Аналіз слідчої та судової практики свідчить про недостатнє використання досягнень науково-технічного прогресу, новітніх наукових технологій у кримінальному процесі України. Однією з причин цього є відсутність усталеного понятійно-категоріального апарату, чіткого та однозначного визначення і співвідношення понять «доказ», «джерело доказів», «спеціальні знання», «судова експертиза», «висновок експерта», «залучення експерта», «документи». Особливої актуальності вони набувають сьогодні, коли триває впровадження положень прийнятого нового кримінального процесуального законодавства України.

Метою курсової роботи є комплексний аналіз проблем, пов’язаних з висновком експерта та документами як джерелом доказів у кримінальному провадженні України.

Теоретичною основою курсової роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених в галузі загальної теорії права, кримінального та кримінально-процесуального права, криміналістики, а також в інших галузях наукових знань, що стосуються питань доказів у кримінальному провадженні. Нормативно-правова основа курсової роботи – Конституція України, кримінальне процесуальне та інше галузеве законодавство України, відомчі акти правоохоронних органів, в яких розглядається зазначена тематика.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Поняття, джерела та класифікація доказів