Типи економічного зростання

Розкриваючи суть економічного зростання необхідно звернутись до його типізації. Типізація економічного зростання здійснюється на основі декількох критеріїв. Виходячи з того, за рахунок якого фактора здійснюється економічне зростання, розрізняють інтенсивний та екстенсивний типи економічного зростання. Виходячи з рівня розвитку техніки і технології виробництва, розрізняють до індустріальне, індустріальне та постіндустріальне економічне зростання. Виходячи з характеру взаємозв’язку національної економіки зі світовим господарством, виділяють імпортозаміщуючий та експортно-орієнтований типи економічного зростання.

Екстенсивний тип економічного зростання – збільшення виробництва за рахунок нарощування його чинників: маси засобів виробництва та кількості працівників, тобто основного капіталу (фондів), робочої сили, матеріальних витрат (природної сировини, матеріалів, енергоносіїв), є історично первинним, веде до швидкого освоєння природних ресурсів; дає передумови щодо високої зайнятості. Для нього характерне будівництво нових підприємств, електростанцій, доріг, залучення в господарський обіг нових земель, трудових та природних ресурсів і т.п.

При цьому технологічна база виробництва залишається незмінною. При цьому типі економічного зростання приріст продукції досягається за рахунок кількісного зростання чисельності та кваліфікаційного складу працівників і за рахунок збільшення потужності підприємства, тобто збільшення встановленого обладнання. В результаті випуск продукції в розрахунку на одного працівника залишається колишнім.

Екстенсивне зростання можна виразити такою формулою:

Yt / Nt = const чи Y’t = N’t,

де Yt – об’єм ВВП за період t;

Nt – кількість використаних ресурсів;

Y’t – темп приросту реального ВВП за період t;

N’t – приріст ресурсів за період t.

Якщо використання одного з трьох факторів росте швидшими темпами, то його питома вага у валовому продукті зростає. В результаті складається один з трьох підтипів екстенсивного економічного зростання: капіталомісткий, трудомісткий або ресурсномісткий.

Екстенсивне зростання виробництва – найпростіший та історично первісний шлях розширеного відтворення. Він має як переваги, так і недоліки. Це найбільш легкий шлях підвищення темпів господарського розвитку. З його допомогою відбувається швидке освоєння природних ресурсів, а також вдається порівняно швидко скоротити або ліквідувати безробіття, забезпечити велику зайнятість робочої сили.

Негативні наслідки екстенсивного зростання виробництва:

- породжує технічний застій, при якому кількісне збільшення випуску продукції не супроводжується техніко-економічним прогресом;

- знаходиться в прямій залежності від маси здійснених у тій чи іншій формі витрат;

- темпи економічного зростання відображають кількісне збільшення ресурсів;

- продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість залишаються на одному і тому ж рівні, оскільки випуск продукції підвищується в тій же мірі, в якій зростають величини використовуваних виробничих основних фондів, матеріальних ресурсів та чисельність працівників; викликає деградацію, наступаючу по мірі вичерпання трудових і природних ресурсів або сприятливих умов їх залучення.

В умовах екстенсивного зростання зміна співвідношення між його чинниками відбувається порівняно рівномірно і досягнення максимуму виробництва продукції ставиться в залежність головним чином від стану економічних ресурсів, особливо від поєднання витрат праці і капіталу, і лише певною мірою, від науково-технічного прогресу.

Довгострокова орієнтація на переважно екстенсивний шлях зростання випуску продукції веде національне господарство до тупикових ситуацій. Обмеженість екстенсивного економічного зростання пояснюється наявністю меж у забезпеченості виробничими чинниками, тобто конкретним фізичним обсягом ресурсів, наявних в економіці будь-якої країни (що пов'язано, насамперед, з її географічними і кліматичними особливостями), або кількістю чинників виробництва в світовій економіці.

Інтенсивний тип економічного зростання пов'язаний з підвищенням ефективності виробничих факторів на основі НТП. Зростання ВВП, що відбувається тільки за рахунок збільшення продуктивності праці, капіталу та природних ресурсів, без додаткового залучення цих факторів у виробництво. Він має місце, коли зростання ВВП випереджає зростання кількості зайнятих економічних ресурсів: