Риси неолітичної революції.

1. Перехід від привласнюючого господарювання до відтворюючого.

2. Перехід до осілого способу життя.

3. Поява нових методів обробки каменю (шліфування, пиляння, свердління).

4. Поява штучних матеріалів (кераміка, тканина).

5. Приручення тварин.

6. Демографічний вибух (населення збільшилося з 5 до 80 млн.)

Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Енеоліт (3-середина 4 тис. р. до н.е.)

1 суспільний поділ праці – відокремлення землеробства від скотарства.

Археологічна культура – це сукупність речових пам’яток, які належать до одного часу і території.

Трипільська культура (3-середина 4 тис. р. до н.е.)

Трипільська культура – землеробська культура періоду енеоліту. Була відкрита археологом Вікентієм Хвойко в 90-х роках ХІХ століття. Назву отримала від с. Трипілля на Київщині, де були знайдені перші знахідки.

1. Займала велику територію від румунської Мунтенії і Трансільванії до Дніпра з заходу на схід і від Північного Причорномор'я до Карпат з півдня на північ. від Молдавії до Дніпра.

2. Основні заняття

А) землеробство (вирощували просо, ячмінь, жито);

Б) садівництво (яблуні, груші, абрикос)

В) виноградарство;

Г) осіле скотарство (свині);

Д) гончарство (виробляли глечики без допомоги гончарного кола із специфічним орнаментом через що культура мала ще назву «культура мальовничої кераміки).

3.

4. Протоміста – крупні трипільські поселення. Найкрупніші протоміста знайдені на Черкащині. Найбільше – поселення Майданецьке, яке мало до 2 тис. будівель, 10-20 тис. мешканців і площу 250 - 400 га.

5. Будинки трипільців будувалися за тиново-каркасною методикою: стіни плелися з хмизу, а потім обмазувалися глиною. Будинки були 2-поверхові, розфарбовані вертикальними смугами жовтого, червоного, білого і чорного кольорів. Дах солом’яний або очеретяний. В хаті піч.

6. Для трипільської культури характерний перехідний період від матріархату до патріархату. Культ богині-матері.

7.