Завдання 7–12 до пари тематично пов’язаних текстів

Завдання 7. Завданнями на зразок запропонованого оцінюється спроможність учасника тестування виносити ціннісно-узагальнювальні судження про зміст, форму, прагматику текстів на основі їх критичного прочитання.

Серед запропонованих пар протиставленнями, що відповідають дійсності, тобто можуть бути з високою часткою достовірності визнані такими, що окреслюють певні значущі характеристики / параметри текстів, є ті, що вказані у варіантах відповіді А, Б, В та Г. Так, текст А дійсно пропонує погляд на ґенезу становлення уявлень про мотивацію, а текст Б зосереджений більшою мірою на статичному аспекті – описує сучасні підходи до мотивації працівників (варіант А); у тексті А автор лише певною мірою виявляє своє ставлення до повідомлюваних фактів (особливо це видно в першій частині тексту, де розповідається про нужденні умови життя англійських фермерів), тоді як текст Б є виразно емоційним, адже автор експліцитно вказує на свої досить негативні почуття від спілкування із деякими керівниками й будує своє висловлення (варіант Б); за низкою суттєвих ознак (логічність викладу, з’ясування причиново-наслідкових зв’язків, використання термінології, увага до хронології) текст А дійсно є зразком наукового (навчально-наукового) стилю / дискурсу, а текст Б (виразна емоційність, апеляція до авторитетів, специфічно оцінно-критична й дидактична модальність) – до риторичного; автора тексту А дійсно цікавить передусім економічний бік питання мотивації в історичній ретроспективі, тоді як автор тексту Б зосереджує свою увагу на психології праці як важливому аспекту при пошуку мотиваційних важелів для підвищення ефективності праці в сучасних умовах.

Отже, правильною відповіддю є варіант Д. У цьому варіанті відповіді запропоноване протиставлення, яке є невиправданим, зокрема в стосунку до тексту Б: текст Б хоч і характеризується підвищеною емотивністю викладу, проте в основній своїй частині (цитата з Б. Акуніна) репрезентує значний блок інформації стосовно обговорюваної й тексті А проблеми, зокрема стосовно мотивації, заснованій на врахуванні психічних особливостей працівників. Таким чином, текст Б цілком може бути кваліфікований як інформативний (тобто як і текст А), а його емотивна складова – лише як супровідна характеристика.

Завдання 8. Завдання має на меті виявити здатність тестованого виявляти спільність у поглядах різних авторів на проблему, що обговорюється. Таке вміння є особливо важливим для правника, адже при роботі з документами, нормативно-правовими актами вкрай важливим є простеження ідейної спільності, єдності «духу закону» тощо.

Як у тексті А, так і в тесті Б авторів зокрема цікавить проблема дієвої мотивації працівників із боку керівників (роботодавців). В обох текстах указується, що на певному етапі існування трудових відносин для працівників стає неактуальною суто матеріальна (економічна) мотивація (у тексті А про це говорить фрагмент …. невдовзі керівники почали помічати, що простий «пряник» уже не завжди здатний змусити людину працювати старанніше…, а в тексті Б – …Я цих людей вже так мотивую! І батогом, і пряником, замотивував зовсім! А вони, такі-сякі, як не працювали, так і не працюють!...), унаслідок цього виникає потреба шукати способи заохочення працівників до ефективної роботи, що засновані на складнішому розумінні сутності працівника та його місця в трудовому процесі. У тексті А ця думка наприкінці тільки окреслюється в загальних рисах (…невдовзі керівники почали помічати, що простий «пряник» уже не завжди здатний змусити людину працювати старанніше. Цей факт змусив фахівців у галузі управління шукати нові розв’язання проблеми мотивації...), а в тексті Б, який характеризує специфіку якісного менеджменту у сфері праці на пізнішому етапі економічного розвитку суспільства, у цитаті з Б. Акуніна показано, що новим і дійсно ефективним методом «розв’язання проблеми мотивації» може бути створення особистісно-центрованого трудового середовища, у якому працівник відчуває, що його сприймають як унікальну особистість – поважають, цінують (Головний талант будь-якого керівника полягає в тому, щоб визначити сильні й слабкі сторони кожного з підлеглих для того, щоб використовувати перші й залишати недоторканими другі… Найвища майстерність керівника — досконало розібратися в людині, зрозуміти, що вона любить … Коли людина займається улюбленою справою, вона задоволена й щаслива, а якщо всі працівники радісні й привітні, від цього виникає зовсім особлива обстановка, або, як тепер кажуть, атмосфера. Потрібно неодмінно заохочувати й винагороджувати підлеглих, але в міру — не просто за сумлінне виконання обов’язків, а за особливу старанність). Звідси випливає, що правильною відповіддю є варіант В – «потреба в повазі й визнанні». Інші варіанти відповідей є неправильними. Варіант А й Б вказують на первинні потреби людини, задоволення яких, як свідчить текст А, було дієвим лише не ранні стадіях становлення сучасних трудових відносин, а отже, передувало часу, коли навіть «батіг і пряник» уже виявилися частково недієвими. Варіанти Г і Д називають такі потреби, інформації про задоволення яких в межах виконання особами трудових функцій як способу мотивації до ефективнішої праці в обох текстах немає взагалі.

Завдання 9. Завдання подібного типу передбачають виявлення учасником тестування здатності виявляти в тематично пов’язаних текстах мікротеми, що порушуються в обох текстах або ж актуалізуються лише в одному з них. Це вміння дуже важливе для юриста, який, працюючи з різними джерелами інформації, повинен легко виявляти спільне й відмінне в цих джерелах на рівні тем, мікротем, тематичних блоків, ідей, поглядів тощо.

Навіть поверховий аналіз обох тексті показує, що варіанти відповідей Б, В й Г окреслюють проблеми, що в той чи той спосіб актуалізовані в обох текстах. Натомість варіант Д («незадовільного рівня життя працівників») вербалізує проблему, що актуальна лише для тексту А (абзаци 3 й 4), а варінт А («відповідальності за результати роботи») – проблему, що виразно артикульована лише в тексті Б (останній абзац).

Таким чином, правильною відповіддю є варіант А.

Завдання 10. Метою подібних завдань є визначення спроможності тестованих узагальнювати основні ідеї, позиції, думки, важливі для різних тематично споріднених текстів, і на ґрунті їх зіставлення прогнозувати рівень привабливості чи непривабливості для автора того чи того тексту якоїсь дотичної до обговорюваної ним теми ідеї. При цьому гіпотеза щодо потенційної привабливості / непривабливості певної ідеї для автора може бути визнана вірогідною лише як результат виявлення в тексті відповідного автора комплексу позицій, що підтверджують або спростовують зроблене припущення.

Серед запропонованих у варіантах відповідей до завдання тверджень лише варіант Д пропонує позицію, із якою б, найбільш вірогідно, не погодилися автори обох текстів. Такий висновок випливає з того факту, що в тексті А автор показує, що ані метод «батога» сам по собі, ані його поліпшений варіант (метод «батога й пряника») не є дієвим в умовах технологізації виробництва, підвищення соціальних стандартів життя, а в тексті Б автор критично оцінює ефективність використання методу «батога й пряника» керівниками, натомість намагається провести думку (цитуючи Б. Акуніна) стосовно того, що покарання (варіант «батога») може використовуватися лише за умови його обґрунтованості й гуманності (…При цьому варто дохідливо пояснювати, за що призначено покарання, і, звісно, воно в жодному разі не повинне бути принизливим…).

Таким чином, гіпотеза про те, що автори обох тексті не підтримали б саме твердження варіанта Д, знаходить підтвердження в результаті аналізу міркувань авторів.

Завдання 11. Тестові завдання такого зразка мають на меті виявити здатність учасників тестування пов’язувати тексти однієї тематики в магатекстовій площині й визначати взаємозв’язки певних фрагментів інформації в категоріях логічних відношень (причина – наслідок, підстава – результат, гіпотеза – доведення тощо).

Серед запропонованих варіантів відповіді найбільшою привабливістю відзначаються В і Г. Разом із тим фрагмент тексту Б, наведений у варіанті відповіді Г, не можна вважати таким, що показує перспективу розв’язання в майбутньому, у ХХ столітті (текст Б) проблеми недієвості «пряника» – проблеми, що була помічена ще наприкінці ХІХ століття (за текстом А). Цей висновок стає очевидним, якщо врахувати, що фрагмент варіанта Г фактично є просто ілюстрацією того, що у ХХ столітті (як і у ХІХ) актуальним залишається принцип «пряника» (для цього достатньо порівняти такі фрагменти текстів: А – … Тож вони спробували мотивацію за типом «батога й пряника» зробити більш дієвою, об’єктивно визначивши зміст поняття «достатнього денного виробітку» й запропонувавши оплачувати працю тих, хто виготовляв більше продукції, пропорційно до їхнього внеску в справу …; Б – …Потрібно неодмінно заохочувати й винагороджувати підлеглих, але в міру — не просто за сумлінне виконання обов’язків, а за особливу старанність …).

Таким чином, правильною відповіддю є варіант В, де показується, що врахування особистісної специфіки працівника і є тим способом, який у ХХ столітті допомагає керівникам (роботодавцям) знайти підхід до своїх підлеглих і перетворити їх на тих, хто може бути щиро зацікавлений своєю роботою, внаслідок того що отримує від неї не лише матеріалу вигоду («пряник»), а й моральну насолоду, задоволення, відчуття щастя. Коли матеріальний «пряник» втрачає свою магічну силу, треба, щоб працівник знаходив у собі внутрішню потребу займатися певним видом діяльності, така мотивація й буде запорукою ефективної роботи – це висновки ХХ століття стосовно проблеми, що постала наприкінці ХІХ століття.

Завдання 12. Завдання такого роду орієнтовані на оцінювання сформованості вміння правників узагальнювати зміст текстів до рівня категорії теми й простежувати взаємозв’язок центральних тем текстів як таких, що розвивають спільну глобальну тему в межах дискурсивних практик суспільства.

У випадку із запропонованими текстами глобальною темою, що з різних аспектів обговорюється авторами, є тема трудової мотивації. При цьому текст А як текст навчально-наукового дискурсу стосовно цієї теми розглядає історію становлення уявлень про категорію мотивації, а текст Б в межах риторично-практичного дискурсу висвітлює сучасні підходи до трудової мотивації. Таким чином, правильну відповідь подано у варіанті Б.

Варіант відповіді А є неправильним, оскільки ані текст A, ані текст Б не пропонує глибоких, вичерпних характеристик сутнісних ознак різних видів мотивації на певних історичних етапах розвитку суспільства. Варіант В не можна вважати задовільним, адже оцінна категорія «правильно / неправильно» в стосунку до історичних аспектів становлення уявлень про певну категорію є неприйнятною, тим більше, що сам автор тексту А не ставить за мету надання таких категоричних оцінок фактам історії. Відповідь Г є хибною, оскільки автори обох текстів показують, що метод «батога та пряника» за певних обставин є цілком дієвим у сфері трудової мотивації. Так само не відповідним стосовно поданої умови завдання є міркування варіанта Д, оскільки друга його частина (текст Б ілюструє потенціал методів покарання) є лише частковим судженням стосовно теми цього тексту.

ЗАВДАННЯ СЕКЦІЇ «АНАЛІТИЧНЕ МИСЛЕННЯ»