Вуглеводи; 2) ліпіди; 3) прості білки; 4) нуклеопротеїни.

Молекул АТФ; 2) 6 молекул АТФ;

3) 18 молекул АТФ; 4) 20 молекул АТФ.

190. Де локалізуються ферменти дихального ланцюга, які окиснюють біологічні субстрати та транспортують відновлювані еквіваленти на кисень з утворенням молекули води?

1) у внутрішній мембрані мітохондрій;

2) в цитоплазмі;

3) на зовнішній мембрані мітохондрій;

4) в матриксі мітохондрій.

191. Назвіть ферменти, що розщеплюють білки в дванадцятипалій кишці:

1) трипсин, хімотрипсин; 2) пепсин, гастриксин;

3) ліпаза, фосфоліпаза; 4) амілаза, мальтаза.

192. В слині міститься альфа-амілаза, яка здатна розщеплювати поживні речовини. На які субстрати діє цей фермент?

вуглеводи; 2) ліпіди; 3) прості білки; 4) нуклеопротеїни.

193. Фермент пентозофосфатного циклу глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа забезпечує утворення в організмі:

1) ФАД; 2) АТФ; 3) НАДФН₂; 4) НАД.

194. До поліферментних комплексів, що каталізують послідовно спряжені біохімічні реакції відноситься:

1) піруватдегідрогеназний мультиензимний комплекс;

2) гексокіназа;

3) лактатдегідрогеназа;

4) фосфорилаза.

195. Фермент оксидаза D-амінокислот каталізуєдезамінування тільки D-амінокислот. Яка властивість ферментів виявляється при цьому?

1) стереохімічна специфічність; 2) термолабільність;

3) залежність від рН; 4) абсолютна специфічність.

196. На який хімічний зв’язок діють ферменти, які каталізують гідроліз полісахаридів і олігосахаридів?

1) водневий; 2) глікозидний; 3) пептидний; 4) амідний.

197. Моносахариди характеризуються:

1) моносахариди в розчині знаходяться тільки в циклічній формі;

2) є речовинами, добре розчинними у воді;

3) фосфорні етери моносахаридів – метаболічно інертні сполуки;

4) найбільш нестійкими конформаціями піранозного циклу моносахаридів є кріслоподібні.

198. За повного гідролізу крохмалю утворюється:

1) амілоза; 2) фруктоза; 3) глюкоза; 4) рибоза.

199. При розчиненні цукрів відбувається з часом зміна кута обертання площини плоскополяризованого світла до певної рівноважної величини. Це явище отримало назву:

1) поляризація; 2) амфотерність; 3) мутаротація; 4) іонізація.

200. Глюкоза та маноза – епімери, тобто вони:

1) відносяться до підкласів альдоз і кетоз, відповідно;

2) є пентозами;

3) відрізняються за розташуванням атома Гідрогену та ОН-групи навколо асиметричного атома карбону;

4) обертають площину поляризації світла у протилежному напрямку на однаковий кут.

201. Гексозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибоза.

202. Дисахаридом є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибоза.

203. Тріозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибоза.

204. Тетрозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4)еритроза.

205. Пентозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибоза.

206. Альдозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) глюкоза.

207. Кетозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) лактоза; 4) глюкоза.

208. Лактоза – це:

1) нередукуючий дисахарид; 2) редукуючий дисахарид;

3) пентоза; 4) гексоза.

209. Редукуючим дисахаридом є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) лактоза; 4) глюкоза.

210. Нередукуючим дисахаридом є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) лактоза; 4) глюкоза.

211. Гомополісахаридом є:

1) гепарин; 2) крохмаль;

3) хондроітинсульфат; 4) сахароза.

212. Гетерополісахаридом є:

1) гепарин; 2) крохмаль; 3) глікоген; 4) сахароза.

213. Крохмаль – це:

1) рослинний гомополісахарид, що складається з двох фракцій – амілози та амілопектину;

2) тваринний гомополісахарид, що складається з двох фракцій – амілози та амілопектину;

3) дисахарид;

4) складова частина хрящової тканини.

214. Глікоген – це:

1) рослинний гомополісахарид, що складається з двох фракцій – амілози та амілопектину;

2) тваринний гомополісахарид;

3) дисахарид;

4) складова частина хряща.

215. При гідролізі мальтози утворюються:

1) глюкоза та фруктоза; 2) глюкоза та глюкоза;

3) глюкоза та галактоза; 4) фруктоза та фруктоза.

216. При гідролізі лактози утворюються:

1) глюкоза та фруктоза; 2) глюкоза та глюкоза;

3) глюкоза та галактоза; 4) фруктоза та фруктоза.

217. При гідролізі сахарози утворюються:

1) глюкоза та фруктоза; 2) глюкоза та глюкоза;

3) глюкоза та галактоза; 4) фруктоза та фруктоза.

218. Вибрати із наведених структурних формул альдогексозу:

1)

2)

3)

4)

219. Вибрати із наведених структурних формул кетогексозу:

1)

2)

3)

4)

220. Вибрати із наведених структурних формул D-рибозу:

1)

2)

3)

4)

221. Вибрати із наведених структурних формул кетозу:

1)

2)

3)

4)

222. Фермент комплексу, який безпосередньо забезпечує синтез дочірнього ланцюга ДНК, називається:

1) ДНК-залежна ДНК-полімераза;

2) РНК-залежна РНК-полімераза;

3) ДНК-залежна РНК-полімераза;

4) РНК-залежна ДНК-полімераза.

223. Вибрати із наведених структурних формул нередукуючий дисахарид:

1)

2)

3)

224. Вибрати із наведених структурних формул мальтозу:

1)

2)

3)

225. Вибрати із наведених структурних формул лактозу:

1)

2)

3)

226. Вибрати із наведених структурних формул сахарозу:

1)

2)

3)

227. Вибрати із наведених структурних формул D-глюкозу:

1)

2)

3)

4)

228. Вибрати із наведених структурних формул D-фруктозу:

1)

2)

3)

4)

229. За повного гідролізу целюлози утворюється:

1) амілоза; 2) фруктоза; 3) глюкоза; 4) рибоза.

230. Глюкоза та галактоза – епімери, тобто вони:

1) відносяться до підкласів альдоз і кетоз, відповідно;

2) є пентозами;

3) відрізняються за розташуванням атома Гідрогену та ОН-групи навколо асиметричного атома Карбону;

4) альдогептозами.

231. Гексозою є:

1) галактоза; 2) мальтоза; 3) еритроза; 4) сахароза.

232. Дисахаридом є:

1) маноза; 2) мальтоза; 3) амілоза; 4) амілопектин.

233. Тріозою є:

1) еритроза; 2) еритрулоза; 3) рибоза; 4) гліцеральдегід.

234. Пентозою є:

1) еритрулоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибулоза.

235. Альдозою є:

1) фруктоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) глюкоза.

236. Природні моносахариди належать переважно до:

1) ізомерів L-ряду; 2) ізомерів D-ряду;

3) ізомерів L/D-ряду; 4) вірна відповідь відсутня.

237. Яким типом зв’язку моносахаридні залишки зв’язані у складних вуглеводах?

1) глікозидним; 2) напівацетальним;

3) пептидним; 4) не ковалентним.

238. Яким типом глікозидного зв’язку зв’язані залишки D-глюкози в амілозі – лінійному гомополісахариді – крохмалю?

1) бета-1, 4-глікозидним зв’язком;

2) альфа-1, 4-глікозидним зв’язком;

3) бета-1, 6-глікозидним зв’язком;

4) бета-1, 3-глікозидним зв’язком.

239. Гетерополісахаридом є:

1) крохмаль; 2) мальтоза;

3) гіалуронова кислота; 4) сахароза.

240. Ліпіди – природні органічні сполуки, які:

1) добре розчинні у воді;

2) нерозчинні у бензолі;

3) розчинні у неполярних органічних розчинниках;

4) відіграють виключно захисну роль ворганізмі.

241. Естери жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу – це:

1) складні ліпіди; 2) прості ліпіди;

3) фосфоліпіди; 4) гліколіпіди.

242. Показник, що вказує на кількість у жирі вільних жирних кислот – це:

1) ефірне число; 2) кислотне число;

3) число омилення; 4) йодне число.

243. Омилення жирів – це:

1) ферментативний гідроліз; 2) лужний гідроліз;

3) гідрогенізація; 4) емульгування жирів.

244. Фосфоліпіди – це:

1) прості ліпіди, які представлені двокомпонентними речовинами – естерами вищих жирних кислот і спиртів;

2) естери вищих жирних кислот і спирту стеролу;

3) складні ліпіди, у яких полярна група містить залишок ортофосфатної кислоти, а також азотистої основи або багатоатомного спирту;

4) суміш етерів і естерів вищих жирних кислот і вищих спиртів.

245. Ацилгліцероли – це:

1) прості ліпіди, які є естерами вищих жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу;

2) складні ліпіди, які є естерами вищих жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу;

3) складні ліпіди, які містять ненасичений двохатомний аміноспирт сфінгозин;

4) суміш етерів і естерів вищих жирних кислот і вищих спиртів.

246. Воски – це:

1) прості ліпіди, які є естерами вищих жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу;

2) суміш етерів і естерів вищих жирних кислот і вищих одноатомних спиртів;

3) складні ліпіди, які містять двохатомний спирт сфінгозин;

4) складні ліпіди, які є естерами жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу.

247. Стериди – це:

1) естери багатоатомних спиртів з вищими жирними кислотами, які містять також залишки ортофосфатної кислоти і азотистих основ;

2) група простих ліпідів, які є естерами спиртів стеролів і вищих жирних кислот;

3) фосфогліцероліпіди, які містять двохатомний спирт сфінгозин;

4) змішані ліпіди, похідні церамідів, які містять залишки ортофосфатної кислоти і азотистих основ.

248. Сфінгофосфоліпіди – це:

1) етери циклічних спиртів і вищих жирних кислот, які містять також залишки ортофосфатної кислоти і азотистих основ;

2) група простих ліпідів, які є естерами специфічних циклічних спиртів і вищих жирних кислот;

3) естери багатоатомного аміноспирту сфінгозину та вищих жирних кислот, які містять також залишки фосфатної кислоти та аміноспиртів;

4) змішані ліпіди, похідні стеролів, які містять залишки ортофосфатної кислоти і азотистих основ.

249. Гліколіпіди – це:

1) естери багатоатомних спиртів і вищих жирних кислот, які містять також залишки ортофосфатної кислоти і азотистих основ;

2) група простих ліпідів, які є естерами специфічних циклічних спиртів і вищих жирних кислот;

3) фосфоліпіди, які містять двохатомний спирт сфінгозин;

4) сполуки, ліпідна частина яких ковалентно зв’язана з вуглеводною.

250. Насиченою жирною кислотою є:

1) пальмітинова; 2) арахідонова;

3) пальмітолеїнова; 4) олеїнова.

251. Насиченою жирною кислотою є:

1) пальмітинова; 2) стеаринова;

3) лауринова; 4) олеїнова.

252. Вищою ненасиченою жирною кислотою є:

1) аспарагінова; 2) масляна;

3) стеаринова; 4) олеїнова.

253. Вищою насиченою жирною кислотою є:

1) аспарагінова; 2) пальмітолеїнова;

3)пальмітинова; 4) олеїнова.

254. Кислотне число – це:

1) кількість міліграмів їдкого калію, необхідна для нейтралізації 1г жиру, означає кількість вільних жирних кислот, яка міститься в жирі;

2) кількість міліграмів їдкого калію, яка витрачається на нейтралізацію усіх жирних кислот, що містить жир;

3) різниця між числом омилення і ефірним числом;

4) число, яке характеризує ступінь ненасиченості жирних кислот.

255. Число омилення – це:

1) кількість міліграмів їдкого калію, необхідна для нейтралізації 1г жиру, означає кількість вільних жирних кислот, яка міститься в жирі;

2) кількість міліграмів їдкого калію, яка витрачається на нейтралізацію всіх жирних кислот, що містяться в 1 г жирі;

3) різниця між числом омилення і ефірним числом;

4) число, яке характеризує ступінь ненасиченості жирних кислот.

256. Ефірне число – це:

1) кількість міліграмів їдкого калію, необхідна для нейтралізації 1г жиру, означає кількість вільних жирних кислот, яка міститься в жирі;

2) кількість міліграмів їдкого калію, яка витрачається на нейтралізацію усіх жирних кислот, що містяться в жирі;

3) різниця між числом омилення і кислотним числом;

4) число, яке характеризує ступінь ненасиченості жирних кислот.

257. Йодне число – це:

1) кількість міліграмів їдкого калію, необхідна для нейтралізації 1г жиру, означає кількість вільних жирних кислот, яка міститься в жирі;

2) кількість міліграмів їдкого калію, яка витрачається на нейтралізацію усіх жирних кислот, що містяться в жирі;

3) різниця між числом омилення і ефірним числом;

4) число, яке характеризує ступінь ненасиченості жирних кислот.

258. Фосфоліпідом є:

1) пальмітостеароолеїн; 2) фосфатидилхолін;

3) холестерол; 4) лауринопальмітостеарин.

259. Ацилгліцеролом є:

1) пальмітостеароолеїн; 2) лецитин;

3) холестерол; 4) сфінгомієлін.

260. Вибрати із наведених структурних формул пальмітостеароолеїн:

1)

2)

3)

4)

261. Вибрати із наведених структурних формул холестерол:

1)

2)

3)

4)

262. Вибрати із наведених структурних формул фосфатидилхолін:

1)

2)

3)

4)

263. Вибрати із наведених структурних формул фосфатидилетаноламін:

1)

2)

3)

4)

264. Вибрати із наведених структурних формул фосфатидилсерин:

1)

2)

3)

4)

265. До простих ліпідів належать:

1) фосфоліпіди; 2) ацилгліцероли;

3) гліколіпіди; 4) сфінгомієліни.

266. До складних ліпідів належать:

1) гліцерофосфоліпіди; 2) воски;

3) ацилгліцероли; 4) стерини.

267. Резервними ліпідами в організмі людини та тварин є:

1) фосфогліцероліпіди; 2) воски;

3) ацилгліцероли; 4) гліколіпіди.

268. Структурними ліпідами в організмі людини та тварин переважно є:

1) гліцерофосфоліпіди; 2) воски;

3) триацилгліцероли; 4) моноацилгліцероли.

269. Гліцерофосфоліпіди є похідними:

1) L-фосфатидної кислоти; 2) ортофосфатної кислоти;

3) моноацилгліцеролів; 4) сфінгозину.

270. Ненасиченою жирною кислотою є:

1) міристинова; 2) пальмітинова; 3) стеаринова; 4) лінолева.

271. Насиченою жирною кислотою є:

1) стеаринова; 2) олеїнова; 3) лінолева; 4) ліноленова.

272. Рідинно-мозаїчна модель будови біомембран була запропонована:

1) Овертоном; 2) Пфефером;

3) Сінгером і Ніколсоном; 4) Гренделом.

273. Найбільш розповсюдженими серед ліпідів біологічних мембран
є:

1) гліколіпіди; 2) стерини; 3) сфінголіпідіи; 4) фосфоліпіди.

274. Трансмембранний перехід «фліп-флоп»:

1) характерний виключно для ліпідів;

2) характерний виключно для білків;

3) характерний для білків і ліпідів;

4) здійснюється дуже швидко.

275. У 1935 р. запропонували «бутербродну» модель будови біомембран:

1) Гортер і Грендел; 2) Стейн і Даніелі;

3) Давсон і Даніелі; 4) Гібл і Корсет.

276. Нінгідриновий реактив використовують для виявлення:

1) глюкози; 2) альфа-амінокислот;

3) нуклеїнових кислот; 4) полісахаридів.

277. Сульфуровмісною амінокислотою є:

1) треонін; 2) аланін; 3) гліцин; 4) цистеїн.

278. Амінокислотою не є:

1) лейцин; 2) валін; 3) холін; 4) лізин.

279. В ізоелектричній точці білок:

1) має найменшу розчинність; 2) є катіоном;

3) є аніоном; 4) денатурований.

280. Якими властивостями характеризуються білки?

1) амфотерними властивостями;

2) збереженням структури молекули при нагріванні;

3) нездатністю кристалізуватися;

4) низькою молекулярною масою.

281. Який заряд має білок в ізоелектричній точці?

1) позитивний; 2) дорівнює нулю;

3) негативний; 4) вірна відповідь відсутня.

282. Які властивості характерні для денатурованого білка?

1) збереження нативної структури;

2) наявність пептидних зв’язків;

3) збереження вторинної та третинної структури;

4) добра розчинність у воді.

283. Скільки генетично кодованих альфа-амінокислот входять у структуру білка?

1) 30; 2) 20; 3) 10; 4) 40.

284. Якими зв’язками з’єднані амінокислоти у первинній структурі молекули білка?

1) пептидними; 2) гідрофобними;

3) іонними; 4) водневими.

285. За допомогою якої реакції визначають наявність пептидного зв’язку?

1) ксантопротеїнової; 2) біуретової;

3) пікринової; 4) реакцією Міллона

286. Які зв’язки стабілізують первинну структуру білків?

1) гідрофобні; 2) водневі; 3) пептидні; 4) іонні.

287. Які зв’язки стабілізують вторинну структуру білків?

1) пептидні; 2) водневі; 3) гідрофобні; 4) іонні.

288. Який метод використовують для очищення білків від низькомолекулярних домішок?

1) діаліз; 2) гідроліз; 3) електофорез; 4) плазмоліз.

289. Яке визначення явища денатурації білків є вірним?

1) денатурація – це порушення унікальної природної конформації молекули, що призводить до втрати біологічної активності;

2) денатурація – це порушення вищих рівнів структурної організації білкової молекули із збереженням білками біологічної активності;

3) денатурація – це порушення первинної структури молекули;

4) денатурація – це порушення тільки вторинної структури молекули білка.

290. Простими білками є:

1) альбуміни; 2) ліпопротеїни;

3) фосфопротеїни; 4) глікопротеїни.

291. Складними білками є:

1) альбуміни; 2) глобуліни;

3) гістони; 4) глікопротеїни.

292. Первинна структура якого білка була розшифрована першою?

1) інсуліну; 2) гемоглобіну;

3) міозину; 4) міоглобіну.

293. Для яких з нижче перерахованих білків характерна четвертинна структура?

1) гемоглобіну; 2) альбуміну; 3) глютеліну; 4) міоглобіну.

294. Які сполуки належать до хромопротеїнів?

1) міоглобін; 2) альбуміни; 3) гістони; 4) казеїн.

295. Яка структура міоглобіну?

1) 1 гем та один поліпептидний ланцюг;

2) 1 гем та два поліпептидних ланцюгів;

3) 1 гем та чотири поліпептидних ланцюгів;

4) 4 гема та чотири білкових ланцюгів.

296. Який білок з нижчеперелічених виконує захисну функцію в організмі людини і тварин?

1) міозин; 2) фіброїн; 3) імуноглобулін; 4) інсулін.

297. Яка амінокислота не належить до оптично активних?

1) гліцин; 2) валін; 3) лізин; 4) пролін.

298. Яка із нижчеперелічених амінокислот не утворює стереоізомерів?

1) гліцин; 2) аргінін; 3) триптофан; 4) цистеїн.

299. Яка амінокислота здатна утворювати дисульфідні поперечні зв’язки між поліпептидними ланцюгами?

1) метіонін; 2) цистин; 3) цистеїн; 4) тирозин.

300. Який висновок можна зробити, виходячи із довжини С–N зв’язку пептидної групи (0, 132 нм), щодо міцності цього зв’язку та його кратності?

1) одинарний; 2) подвійний; 3) потрійний;

4) проміжний між одинарним і подвійним.

301. Оборотна денатурація білків – це:

1) порушення четвертинної, третинної та вторинної структури;

2) порушення всіх рівнів організації молекули;

3) зростання розчинності білка у воді;

4) розпад молекули білка на пептиди.

302. Чому білкові молекули не проникають крізь напівпроникні мембрани?

1) оскільки їм притаманна глобулярна структура;

2) оскільки їм притаманна фібрилярну структуру;

3) оскільки їм притаманні значні розміри;

4) оскільки в них наявна гідратна оболонка.

303. Які солі зазвичай використовують як висолювальні агенти?

1) (NH₄)₂SO₄; 2) AgNO₃; 3) СuSО₄; 4) ZnCl₂.

304. Яке значення матиме ізоелектрична точка білків, які містять багато аргініну і лізину?

1) вище 7, 0; 2) нижче 7, 0; 3) рівне 7, 0; 4) від 7, 0 до 7, 2.

305. Яке значення матиме ізоелектрична точка білків, які містять значну кількість кислих амінокислот (аспартат, глутамат)?

1) вище 7, 0; 2) нижче 7, 0; 3) рівне 7, 0; 4) від 7, 0 до 7, 2.

306. Метод оборотного осадження білка:

1) висолювання; 2) денатурація;

3) діаліз; 4) хроматографія.

307. Які білки належать до фібрилярних?

1) фібрин крові; 2) целюлоза; 3) альбумін; 4) міоглобін.

308. Виберіть амінокислоти, які містять гідроксильну групу:

1) цистеїн; 2) аланін; 3) тирозин; 4) метіонін.

309. Вкажіть амінокислоту, якаможе слугувати донором метильної групи:

1) цистеїн; 2) аланін; 3) тирозин; 4) метіонін.

310. Виберіть показник, який не впливає на величину ізоелектричної точки:

1) рН середовища; 2) іони солей; 3) концентрація білка;

4) іони дисоціації води.

311. Біологічна цінність харчового білка визначається наявністю:

1) сірковмісних амінокислот; 2) замінних амінокислот;

3) незамінних амінокислот; 4) імінокислоти.

312. Вкажіть амінокислоти, які у великій кількості (до 20-30%) входять до складу гістонів:

1) треонін+метіонін; 2) лізин+аргінін; 3) гліцин+пролін;

4) триптофан+гліцин.

313. Назвіть пару глобулярних білків сироватки крові:

1) альбуміни+глобуліни; 2) гістони+протаміни;

3) актин+міозин; 4) проламіни+глютеліни.

314. Втрата білком його біологічної активності це:

1) ренатурація; 2) репарація;

3) денатурація; 4) флюоресценція.

315. Денатурація - руйнування таких структур білкової молекули:

1) четвертинної та первинної;

2) третинної та первинної;

3) тільки первинної;

4) вторинної, третинної, четвертинної.

316. Висолювання – це осадження білків:

1) солями важких металів;

2) солями лужних і лужноземельних металів;

3) лугами;

4) неорганічними кислотами.

317. Нативні властивості білків краще зберігаються за умов:

1) кипятіння; 2) обробки концентрованими кислотами;

3) охолодження; 4) дії солей важких металів.

318. Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами відбувається в результаті:

1) дегідратації білкових часток і нейтралізації їх зарядів;

2) руйнування первинної структури білкових частинок;

3) приєднання небілкового компоненту;

4) зростання молекулярної маси білкової молекули.

319. До зворотних реакцій осадження білка належать:

1) осадження солями важких металів;

2) осадження солями лужних і лужноземельних металів;

3) осадження концентрованими лугами;

4) осадження концентрованим кислотами.

320. Електрофорез – це метод розділення білків, що базується на:

1) їх гідрофільності; 2) їх гідрофобності;

3) наявності заряду; 4) їх електронегативності.

321. З перерахованих органічних кислот найбільш повно осаджує білки:

1) оцтова; 2) пропанова; 3) сульфосаліцилова; 4) лимонна.

322. Методами, що дозволяють визначити молекулярну масу білків, є:

1) ультрацентрифугування; 2) діаліз;

3) імунофорез; 4) іонообмінна хроматографія.

323. Білки застосовуються при отруєнні солями ртуті, свинцю, міді тощо, оскільки вони:

1) розчиняють ці солі;

2) утворюють з металами нерозчинні комплекси і обмежують їх всмоктування;

3) утворюють з металами нерозчинні комплекси і полегшують їх всмоктування;

4) змінюють ступінь окислення металів.

324. Структурним мономером білків є:

1) моносахариди; 2) нуклеотиди;

3) гліцерин; 4) амінокислоти.

325. Пептидні зв’язки характерні для:

1) нуклеїнових кислот; 2) нейтральних жирів;

3) гомополісахаридів; 4) білків.

326. Амфотерність амінокислот зумовлена наявністю в них функціональних груп:

1) –СООН і –NH₂; 2) –COOH і –ОН;

3) –СООН і –SН; 4) –NH₂ і –ОН.

327. З названих амінокислот виберіть циклічну

1) метіонін; 2) пролін; 3) серин; 4) лізин.

328. З названих амінокислот виберіть сірковмісну:

1) гістидин; 2) серин; 3) аспарагін; 4) метіонін.

329. Які зв’язки утримують полідезоксирибонуклеотидні ланцюги в біспіральній молекулі ДНК.

1) водневі; 2) складноефірні;

3) глікозидні; 4) гідрофобні.

330. Яким зв’язком зв’язуються нуклеотиди в ДНК та РНК?

1) естерним; 2) глікозидним;

3) гідрофобним; 4) пептидним.

331. Який тип зв’язку формується між азотистою основою та вуглеводним залишком при утворенні нуклеозидів?

1) глікозидний; 2) гідрофобний;

3) пептидний; 4) водневий.

332. Які зв’язки беруть участь в з’єднанні мононуклеотидів в полінуклеотид?

1) фосфодіефирні; 2) О-глікозидні;

3) ангідридні; 4) амідні.

333. Який тип зв’язку існує між залишками пентози та фосфорної кислоти в нуклеотиді?

1) складноефірний; 2) ангідридний;

3) пептидний; 4) амідний.

334. При повному кислотному гідролізі нуклеїнових кислот виникають усі перераховані речовини, крім:

1) фосфорної кислоти; 2) пентози;

3) пуринових основ; 4) аденозинтрифосфорної кислоти.

335. Чим зумовлена абсорбція нуклеїнових кислот в ділянці 260 нм?

1) наявністю водневого зв’язку;

2) наявністю рибози;

3) наявністю гетероциклічних основ;

4) наявністю фосфодіефірного зв’язку.

336. Які з перерахованих сполук не є нуклеозидами?

1) аденозин; 2) гуанозин; 3) дезоксиаденілат; 4) цитидин.

337. Які з перерахованих сполук не є нуклеотидами?

1) дезоксиаденілова кислота; 2) дезоксигуанілат;

3) аденозин; 4) уридилат.

338. Скільки пар основ припадає на один виток подвійної спіралі ДНК?

1) 5; 2) 10; 3) 15; 4) 20.

339. Які параметри характерні для вторинної структури В-форми ДНК?

1) один виток подвійної спіралі містить 20 пар нуклеотидних залишків;

2) один виток подвійної спіралі містить 4 пари нуклеотидних залишків;

3) комплементарні ланцюги паралельні;

4) крок спіралі 0, 34 нм.

340. Яке твердження є вірним?

1) РНК представлена одноланцюговим полідезоксирибонуклеотидом;

2) у послідовності нуклеотидних залишків рРНК міститься інформація про біосинтез специфічного білка;

3) РНК і ДНК містять у своєму складі однакові пуринові основи;

4) тільки у складі ДНК є мінорні пуринові та піримідинові основи.

341. Яке твердження про рРНК є вірним?

1) вони входять до складу рибосом тільки еукаріотичних клітин;

2) разом із специфічними білками становлять основу структури рибосом, в яких відбувається процес трансляції;

3) первинна структура рРНК представлена значною кількістю коротких двоспіральних ділянок, що мають вигляд «шпильок» обо «паличок»;

4) складають до 10 % загальної кількості клітинних РНК.

342. Які вчені запропонували модель вторинної структури ДНК, яка отримала назву подвійної спіралі?

1) Уотсон і Крік; 2) Мітчел і Чаргафф;

3) Полінг і Корі; 4) Сенджер і Едман.

343. Які зв’язки порушуються при денатурації ДНК?

1) пептидні; 2) амідні;

3) зв’язки, які стабілізують тільки вторинну структуру;

4) зв’язки, які стабілізують вторинну і третинну структури.

344. Які комплекси утворює ДНК з білком?

1) рибосоми; 2) фермент;

3) хроматин; 4) міозин.

345. Які піримідинові основи є мінорними?

1) цитозин; 2) урацил;

3) 5-метилцитозин; 4) тимін.

346. Код має такі риси:

1) код неспецифічний, кожний триплет кодує декілька амінокислот;

2) код вироджений – на одну амінокислоту припадає один змістовний триплет;

3) код перервний, між кодонами існують інтервали;

4) код універсальний, реалізується як для бактерій, так і для ссавців, відомим на наш час виключенням є окремі прокаріоти, гриби, водорості, а також автономна генетична система мітохондрій.

347. Оберіть вірну відповідь:

1) ДНК – полімер, що складається з 4-х видів різних мономерів – нуклеозидів;

2) нуклеотид молекули ДНК містить одну з 3-х гетероциклічних азотистих основ;

3) полінуклеотидні ланцюги утворюються з’єднанням дезокси-рибозних залишків водневими зв’язками;

4) кожний фосфат з’єднує гідроксильну групу при 5'-С дезоксирибози одного нуклеотиду з ОН -групою при 3'С дезоксирибози сусіднього нуклеотиду.

348. Генетичний код – це:

1) відповідність між комбінаціями нуклеотидів і амінокислотами;

2) триплет нуклеотидів;

3) послідовність нуклеотидів у ланцюгу РНК;

4) відповідність між комбінаціями нуклеозидів і амінокислотами.

349. При гідролізі яких речовин утворюються тільки амінокислоти:

1) ліпопротеїнів; 2) фосфопротеїнів;

3) міоглобіну; 4) гістонів.

350. Якими зв’язками з’єднуються між собою мононуклеотиди, створюючи лінійні полімери?

1) іонними; 2) фосфодіефірними;

3) пірофосфатними; 4) водневими.

351. Скільки існує кодонів?

1) 32; 2) 46; 3) 28; 4) 64.

352. До складу ДНК не входить:

1) аденін; 2) гуанін; 3) урацил; 4) тимін.

353. Структурними мономерами нуклеїнових кислот є:

1) азотисті основи; 2) нуклеозиди;

3) амінокислоти; 4) нуклеотиди.

354. В складі РНК міститься вуглевод:

1) фруктоза; 2) галактоза;

3) рибоза; 4) дезоксирибоза.

355. Нуклеїнова кислота, яка є носієм генетичної інформації, це

1) рРНК; 2) тРНК; 3) ДНК; 4) мяРНК.

356. Гормон, який синтезується острівцевою частиною підшлункової залози, називається:

1) тестостерон; 2) тироксин; 3) паратгормон; 4) інсулін.

357. Стероїдні гормони є похідними:

1) багатоатомних спиртів; 2) поліциклічних спиртів;

3) амінокислот; 4) вуглеводів.

358. Який гормон регулює водний баланс і осмотичний тиск плазми крові, а також стимулює скорочення гладеньких м’язів судин?

1) вазопресин; 2) окситоцин; 3) гастрин; 4) глюкагон.

359. За недостатнього біосинтезу в організмі якого гормону розвивається цукровий діабет?

1) глюкагону; 2) тиротропіну; 3) інсуліну; 4) окситоцину.

360. Які гормони є похідними холестеролу?

1) естрадіол; 2) тироксин; 3) глюкагон; 4) окситоцин.

361. У яких залозах синтезуються стероїдні гормони?

1) підшлунковій; 2) сім’яниках;

3) мозковій речовині наднирників; 4) прищитоподібній.

362. Який гормон регулює функцію щитоподібної залози?

1) тироліберин; 2) кальцитонін; 3) інсулін; 4) глюкагон.

363. Який з перерахованих гормонів впливає на обмін білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот?

1) кортикостерон; 2) альдостерон;

3) андростендіон; 4) андростендіол.

364. Який із наведених гормонів стимулює розпад глікогену у печінці до глюкози, а глікогену м’язів до молочної кислоти?

1) норадреналін; 2) глюкагон; 3) інсулін; 4) адреналін.

365. Тиреоїдні гормони синтезуються:

1) корою наднирників;

2) мозковою речовиною наднирників;

3) прищитоподібними залозами;

4) щитоподібною залозою.

366. До катехоламінів належать:

1) адреналін; 2) паратгормон;

3) адренокортикотропний гормон; 4) андрогени.

367. До жіночих статевих гормонів належать:

1) естрогени; 2) андрогени; 3) паратгормон; 4) альдостерон.

368. До чоловічих статевих гормонів належать:

1) естрогени; 2) альдостерон; 3) прогестерон; 4) тестостерон.

369. До гормонів, що не впливають на фосфорно-кальцієвий гомеостаз, належать:

1) кальцитріол; 2) паратгормон; 3) кальцитонін; 4) вазопресин.

370. До гормонів гіпоталамуса не належать:

1) соматоліберин;

2) соматостатин;

3) тироліберин;

4) тироксин.

371. До гормонів гіпофізу належать:

1) меланоліберин; 2) соматотропін;

3) соматоліберин; 4) соматостатин.

372. За поверхневим (мембранним) типом відбувається циторецепція:

1) стероїдних гормонів; 2) тиреоїдних гормонів;

3) білково-пептидних гормонів; 4) глюкокортикоїдів.

373. Які патології пов’язані з гормоном росту:

1) акромегалія; 2) хвороба Аддісона;

3) базедова хвороба; 4) нецукровий діабет.

374. Котрий із перелічених гормонів у комплексі з іншими білками активує транскрипцію в ядерному хроматині?

1) інсулін; 2) адреналін; 3) прогестерон; 4) глюкагон.

375. Який з перелічених гормонів належить до похідних амінокислот?

1) тироксин; 2) глюкагон; 3) інсулін; 4) соматомамотропін.

376. Вкажіть гормон-регулятор водно-сольового гомеостазу?

1) вазопресин; 2) лептин; 3) тироксин; 4) інсулін.

377. Які гормони синтезуються у мозковій речовині наднирникових залоз?

1) адреналін; 2) гормон росту; 3) тироксин; 4) лептин.

378. Вторинними месенджерами не є:

1) іони Кальцію; 2) цАМФ;

3) цАТФ; 4) діацилгліцерол.

379. Який гормон секретує щитоподібна залоза?

1) прогестерон; 2) тироксин; 3) інсулін; 4) альдостерон.

380. При гіперфункції якої залози розвивається Базедова хвороба?

1) щитоподібної; 2) прищитоподібної;

3) наднирникових; 4) підшлункової.

381. Гіпокортицизм (Аддісонова, бронзова хвороба) супроводжується дефіцитом:

1) глюкагону; 2) тироксину;

3) прогестерону; 4) кортикостероїдів.

382. Який гормон є антагоністом інсуліну?

1) тестостерон; 2) альдостерон; 3) глюкагон; 4) тироксин.

383. Хімічна структура тироксину виражається формулою:

1)

2)

3)

4)

384. За збільшення продукції якого гормону виникає акромегалія?

1) тироксину; 2) інсуліну;

3) кальцитоніну; 4) гормону росту.

385. Який шлях трансмембранного проведення гормональних сигналів зв’язаний з утворення цАМФ?

1) аденілатциклазний; 2) гуанілатциклазний;

3) фосфотрансферазний; 4) фосфоінозитидний.

386. За внутрішньоклітинним (ядерним) типом відбувається циторецепція:

1) стероїдних гормонів;

2) тиреоїдних гормонів та білково-пептидних;

3) білково-пептидних гормонів;

4) гормонів – похідних амінокислот.

387. Який гормон викликає у ссавців стимуляцію скорочення матки і виділення молока?

1) вазопресин; 2) окситоцин; 3) тироксин; 4) тироліберин.

388. Вкажіть амінокислоту, з якої синтезуються катехоламіни:

1) лізин; 2) тирозин; 3) треонін; 4) триптофан.

389. Вкажіть локалізацію в клітині тримерних G-білків

1) зовнішня поверхня плазматичної мембрани;

2) внутрішня поверхня плазматичної мембрани;

3) цитозоль;

4) мітохондріальний матрикс.

390. Який з перелічених гормонів відноситься до стероїдних гормонів?

1) мелатонін; 2) окситоцин; 3) тестостерон; 4) лептин.

391. Вкажіть назву речовини, яка виконує функцію первинного месенджера

1) гормон; 2) вітамін; 3) протонофор; 4) циклічний нуклеотид.

392. У якій залозі внутрішньої секреції синтезується вазопресин?

1) підшлунковій;

2) мозковому шарі наднирникових залоз;

3) корковому шарі наднирникових залоз;

4) в гіпоталамусі.

393. У якій залозі внутрішньої секреції синтезується окситоцин?

1) підшлунковій;

2) мозковому шарі наднирникових залоз;

3) корковому шарі наднирникових залоз;

4) в гіпоталамусі.

394. У якій залозі внутрішньої секреції синтезується інсулін?

1) підшлунковій;

2) мозковому шарі наднирникових залоз;

3) корковому шарі наднирникових залоз;

4) в гіпоталамусі.

395. У якій залозі внутрішньої секреції синтезується адреналін?

1) підшлунковій;

2) мозковому шарі наднирникових залоз;

3) корковому шарі наднирникових залоз;

4) в гіпоталамусі.

396. У якій залозі внутрішньої секреції синтезується альдостерон?

1) підшлунковій;

2) мозковому шарі наднирникових залоз;

3) корковому шарі наднирникових залоз;

4) в гіпоталамусі.

397. До гормонів гіпофізу відносяться:

1) інсулін; 2) гормон росту;

3) соматоліберин; 4) соматостатин.

398. Аденілатциклазний шлях передачі гормонального сигналу зв’язаний з активацією або інгібуванням:

1) аденілатциклази; 2) фосфоліпази А;

3) фосфоліпази С; 4) фосфодіестерази.

399. Унаслідок зміни активності аденілатциклази змінюється швидкість синтезу:

1) цАМФ; 2) цАДФ; 3) цАТФ; 4) цГМФ.

400. Фосфоінозитидний шлях першочергово зв’язаний з активацією вузлового мембранного фермента:

1) аденілатциклази; 2) гуанілатциклази;

3) фосфоліпази С; 4) фосфотрансферази.

401. Вкажіть гормон, який має властивості медіатора:

1) кортизол; 2) вазопресин;

3) норадреналін; 4) тироксин.

402. Вкажіть механізми переходу про інсуліну в активну форму:

1) відщеплення С-пептиду;

2) відщеплення нанопептиду-інгібітора;

3) приєднання активуючого кофактора;

4) утворення комплексу з іонами металів.

403. Головним чоловічим статевим гормоном є:

1) естрадіол; 2) тестостерон; 3) естрон; 4) естріол.

404. Вкажіть залозу, яка характеризується одночасно внутрішньо- та зовнішньо-секреторною активністю

1) гіпофіз; 2) підшлункова залоза;

3) щитоподібна залоза; 4) гіпоталамус.

405. Які твердження є вірними?

1) Вітамін Е є похідним стеролів;

2) Молекула вітаміну А містить ізопреноїдні фрагменти;

3) Вітамін Е є одним із найсильніших оксидантів;

4) Вітамін А володіє антирахітичною дією.

406. Вітамінами є сполуки, які:

1) у незначних концентраціях забезпечують каталітичні функції низки ферментів;

2) проявляють однакові фізичні властивості;

3) мають подібну хімічну будову;

4) безперешкодно синтезуються у будь-якому організмі.

407. Які вітаміни є жиророзчинними?

1) вітамін Н; 2) вітамін Е; 3) вітамін С; 4) вітамін РР.

408. Які вітаміни є водорозчинними?

1) вітамін А; 2) вітамін Е; 3) вітамін К; 4) вітамін РР.

409. Чим відрізняється вітамін В₁₂ від усіх інших вітамінів?

1) вмістом Кобальту; 2) вмістом Цинку;

3) вмістом Сульфуру; 4) вмістом Мангану.

410. При нестачі якого вітаміну розвивається захворювання цинга?

1) аскорбінової кислоти; 2) рибофлавіну;

3) кобаламіну; 4) біотину.

411. Який вітамін бере участь у процесі зору?

1) вітамін А; 2) вітамін С;

3) вітамін РР; 4) вітамін Е;

412. Який вітамін є регулятором фосфорно-кальцієвого обміну в організмі?

1) вітамін А; 2) вітамін С; 3) вітамін РР; 4) вітамін D.

413. При нестачі якого вітаміну порушується фосфорно-кальцієвий обмін?

1) вітаміну А; 2) вітаміну С; 3) вітаміну РР; 4) вітаміну D.

414. Який вітамін приймає участь у процесах зсідання крові?

1) вітамін А; 2) вітамін С; 3) вітамін Е; 4) вітамін К.

415. Назву «вітаміни» запропонував:

1) Ф. Сенгер; 2) Дж. Уотсон; 3) П. Мітчел; 4) К. Функ.

416. Авітаміноз – це захворювання, пов’язане з:

1) відсутністю в їжі вітамінів;

2) недостатнім вмістом в їжі вітамінів;

3) надмірним вживанням вітамінів;

4) недостатнім вмістом тільки водорозчинних вітамінів в їжі.

417. Які твердження вірно характеризують жиророзчинні вітаміни?

1) вони є коферментами центральних реакцій обміну речовин;

2) не накопичуються в організмі;

3) одноразове введення цих вітамінів може забезпечити ними організм на декілька тижнів і місяців;

4) надлишок цих вітамінів виводиться з організму.

418. Яке захворювання може розвинутися внаслідок нестачі в їжі людини тіаміну?

1) цинга; 2) бері-бері; 3) акромегалія; 4) поліневрит.

419. Пантотенова кислота є складовою частиною:

1) ліпоєвої кислоти; 2) глутатіону;

3) тіамінпірофосфату; 4) коензиму А.

420. Вітамін В₂ (рибофлавін) є складовою частиною коферменту:

1) піридоксальфосфату;

2) біотину;

3) нікотинамиідаденіннуклеотиду;

4) флавінаденіндинуклеотиду.

421. Участь вітаміну В₁ у регулюванні метаболізму тканин визначена його коферментною формою:

1) тіаміндифосфат;

2) флавінмононуклеотид;

3) коензим А;

4) нікотинамідаденіндинуклеотид.

422. Участь вітаміну РР у регулюванні метаболізму визначена його коферментною формою:

1) тіаміндифосфат; 2) флавінмононуклеотид;

3) коензим А; 4) нікотинамідаденіндинуклеотид.

423. Хімічна структура пантотенової кислоти (вітамін В₃) виражається формулою:

1)

2)

3)

4)

424. Хімічна структура вітаміну В₆ (піридоксину) виражається формулою:

1)

2)

3)

4)

425. Родопсин складається з ліпопротеїдну опсину і простетичної групи, яка представлена:

1) альдегідом вітаміну А₁–ретиналем;

2) альдегідом вітаміну А₂–ретиналем;

3) спиртом вітаміну А₁–ретинолом;

4) альдегідом вітаміну А₂–ретинолом.

426. На які сполуки розкладається лактоза під час гідролізу в шлунково-кишковому тракті?

1) два залишки фруктози; 2) два залишки глюкози;

3) два залишки галактози; 4) глюкозу і галактозу.

427. Основною функцією міоглобіну є:

1) ініціювання скорочення мязів;

2) депонування кисню;

3) ініціювання розслаблення м’язів;

4) активація кальмодуліну.

428. Назвіть полісахарид природного походження, який використовується в якості антикоагулянту:

1) дерматансульфат; 2) гіалуронову кислоту;

3) гепарин; 4) хондроітинсульфат.

429. Який з наведених гормонів посилює мобілізацію резервних жирів?

1) вазопресин; 2) інсулін; 3) тестостерон; 4) адреналін.

430. Яка з наведених амінокислот здатна синтезуватися в організмі людини?

1) лізин; 2) тирозин; 3) метіонін; 4) валін.

431. Яка із наведених амінокислот належить до незамінних?

1) аланін; 2) пролін; 3) фенілаланін; 4) гліцин;

432. Серед перерахованих амінокислот оберіть незамінну:

1) глутамін; 2) пролін; 3) серин; 4) триптофан.

433. До складу яких складних білків вони входять протаміни і гістони?

1) глікопротеїнів; 2) нуклепротеїнів;

3) ліпопротеїнів; 4) металопротеїнів.

434. Для виявлення та кількісного визначення амінокислот у біологічних середовищах застосовують реакцію:

1) Сакагучі; 2) ксантопротеїнову;

3) нінгідринову; 4) Фоля.

435. За допомогою біуретової реакції в білках виявляють:

1) молекулярну масу;

2) дисульфідний зв’язок;

3) міжмолекулярну взаємодію;

4) пептидний зв’язок.

436. Процес змін просторової структури білка отримав назву:

1) гідратація; 2) денатурація; 3) ренатурація; 4) діаліз.

437. Очистити білок від низькомолекулярних домішок можна за допомогою метода, який отримав назву:

1) гідратація; 2) денатурація; 3) ренатурація; 4) діаліз

438. Укажіть, яка з амінокислот призводить до згинання поліпептидного ланцюга?

1) ізолейцин; 2) лейцин; 3) пролін; 4) глутамінова кислота.

439. Білкові молекули мають різні рівні структурної організації. Вторинна структура білка – це:

1) ряд конформацій (альфа-спіраль або бета-структура), утворення яких зумовлено водневими зв’язками;

2) послідовність амінокислотних залишків, з’єднаних пептидними зв’язками;

3) спосіб укладки у трьохмірному просторі поліпептидного ланцюга з певною вторинною структурою;

4) об’єднання декількох поліпептидних ланцюгів або протомерів.

440. Третинна структура білка – це:

1) спосіб укладки у трьохмірному просторі поліпептидного ланцюга з певною вторинною структурою;

2) послідовність амінокислотних залишків, з’єднаних пептидними зв’язками;

3) ряд конформацій (альфа-спіраль або бета-структура), утворення яких зумовлено водневими зв’язками;

4) послідовність моносахаридів, об’єднаних глікозидними зв’язками.

441. Четвертинна структура білка – це:

1) об’єднання декількох поліпептидних ланцюгів або протомерів;

2) послідовність амінокислотних залишків, з’єднаних пептидними зв’язками;

3) ряд конформацій (альфа-спіраль або бета-структура), утворення яких зумовлено водневими зв’язками;

4) послідовність моносахаридів, об’єднаних глікозидними зв’язками.

442. У стабілізації третинної структури білка беруть участь такі хімічні зв’язки:

1) водневі, йонні, гідрофобні, дисульфідні; 2) глікозидні, пептидні;

3) пептидні, водневі; 4) пептидні, глікозидні.

443. У стабілізації первинної структури білка беруть участь такі хімічні зв’язки:

1) глікозидні; 2) пептидні; 3) гідрофобні; 4) водневі.

444. До фібрилярних білків належать:

1) колаген, еластин, бета-кератин; 2) альбуміни, глобуліни;

3) міоглобін, гемоглобін; 4) протаміни, гістони.

445. Серед поданих усі білки належать до фібрилярних, крім:

1) колаген; 2) еластин; 3) бета-кератин; 4) альбумін.

446. До найважливіших фізико-хімічних властивостей білків відносять денатурацію, яка характеризується:

1) утворенням дисульфідних зв’язків;

2) таким значенням рН, при якому білок є електронейтральним;

3) руйнуванням пептидних зв’язків;

4) втратою білковою молекулою її нативної конформації.

447. Гормони щитоподібної залози тироксин і трийодтиронін є похідними амінокислоти. Вони синтезуються з:

синтезуються з:

1) аргініну; 2) гліцину; 3) тирозину; 4) лізину.

448. Як називається структурний мономер ДНК?

1) мононуклеотид; 2) мононуклеозид;

3) амінокислота; 4) азотиста основа.

449. До пуринових азотистих основ нуклеїнових кислот відносять:

1) аденін, гуанін; 2) урацил, тимін;

3) цитозин; 4) псевдоуридин.

450. До піримідинових азотистих основ нуклеїнових кислот відносять:

1) урацил, тимін, цитозин; 2) аденін, гуанін, тимін;

3) цитозин, аденін, урацил; 4) псевдоуридин, тимін, гуанін.

451. На один виток подвійної спіралі ДНК, що перебуває в В-формі припадає:

1) 10 пар основ; 2) 5 пар основ; 3) 15пар основ; 4) 20 пар основ.

452. Між якими азотистими основами молекули ДНК виникають водневі зв’язки?

1) А-Т; 2) Г-А; 3) Ц-Т; 4) У-А.

453. Вторинна структура якої з нуклеїнових кислот має вигляд листка конюшини?

1) рРНК; 2) ядерної ДНК;

3) мітохондріальної ДНК; 4) тРНК.

454. Кроком спіралі називають один виток спіралі. Крок спіралі ДНК становить:

1) 3, 4 нм; 2) 3, 7 нм; 3) 1, 8 нм; 4) 4, 3 нм.

455. Особливістю первинної структури усіх молекул мРНК еукаріотів та деяких вірусів є наявність на 5’-кінці:

1) 7-метилгуанозину;

2) 1-метиладенозину;

3) 1-метилгуанозину;

4) 3-метилцитидину.

456. Вторинна структура ДНК – це:

1) послідовність моносахаридів;

2) послідовність амінокислот;

3) подвійна спіраль;

4) одноланцюгова спіраль.

457. Денатурацією ДНК називається процес:

1) порушення нативної структури ДНК;

2) відновлення нативної вторинної структури;

3) переписування інформації з ДНК на мРНК;

4) відновлення нативної третинної структури.

458. Який компонент клітини-мішені є обов’язковим для взаємодії з гормоном:

1) модулятор; 2) індуктор; 3) інгібітор; 4) рецептор.

459. Які з йонів металів виконують в клітині функцію вторинного посередника (месенджера)?

1) Са²⁺; 2) Na⁺; 3) Mg²⁺; 4) K⁺.

460. Вкажіть, яка сполука є вторинним месенжером у механізмі дії адреналіну?

1) цАМФ; 2) цЦМФ; 3) цГМФ; 4) цАТФ.

461. Вкажіть, з якого із наведених білків в гіпофізі утворюються ліпотропін, кортикотпропін, меланотропін та ендодорфін.

1) проопіомеланокортин (ПОМК); 2) нейроальбумін;

3) нейроглобулін; 4) нейростромін.