Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
адренокортикотропний гормон; 4) тиреотропний гормон.
|
|
463. Укажіть, який гормон регулює водний баланс і осмотичний тиск у плазмі крові?
1) соматостатин; 2) вазопресин;
3) кортиколіберин; 4) пролактин.
464. Укажіть, який з перерахованих гормонів синтезується в гіпоталамусі та накопичується в нейрогіпофізі?
1) паратгормон; 2) тиреотропний;
3) окситоцин; 4) тироксин.
465. Укажіть який механізм зумовлює перетворення проінсуліну в активну форму – інсулін:
1) відщеплення С-пептиду;
2) окиснення С-кінцевих амінокислот;
3) відщеплення нонапептиду-інгібітора;
4) приєднання кофактора.
466. Які розлади можливі при недостатності функції щитоподібної залози в ранньому дитячому віці?
1) нанізм; 2) синдром Іценка-Кушінга;
3) гігантизм; 4) кретинізм.
467. Гіпофункція якої ендокринної залози є причиною затримки росту, психічного розвитку у дитини?
1) щитоподібної; 2) статевих;
3) підшлункової; 4) надниркових.
468. Вкажіть, який з перерахованих гормонів безпосередньо активує транскрипцію в ядерному хроматині?
1) адреналін; 2) прогестерон; 3) інсулін; 4) глюкогон.
469. Який гормон є похідним стероїдів?
1) вазопресин; 2) гастрин; 3) тестостерон; 4) адреналін.
470. Який із наведених гормонів є основним представником мінералокортикостероїдів?
1) альдостерон; 2) гідрокортизон;
3) дигідрокортикостерон; 4) кортикостерон.
471. Який з перерахованих вітамінів виявляє антианемічну дію?
1) ціанкобаламін; 2) тіамін; 3) ретинол; 4) токоферол.
472. У яку з наведених коензимних форм перетворюється вітамін РР?
1) НАД; 2) ФМН; 3) ФАД; 4) Коензим А.
473. У яку коферментну форму перетворюється вітамін В2 (рибофлавін)?
1) ФМН; 2) ПАЛФ; 3) НАД+; 4) ТДФ.
474. Відсутність якого вітаміну в раціоні призводить до розвитку поліневриту (хвороба бері-бері)?
1) тіаміну; 2) фолієвої кислоти;
3) аскорбінової кислоти; 4) пірідоксину.
475. Вкажіть вітамін, який проявляє антианемічну дію і впливає на гемопоез:
1) ціанкобаламін; 2) тіамін; 3) ретинол; 4) токоферол.
476. Злоякісна гіперхромна анеміявиникає внаслідок нестачі вітаміну В12. Який іон металу входить до складу цього вітаміну?
1) залізо; 2) молібден; 3) цинк; 4) кобальт.
477. При надмірному споживанні якого вітаміну може виникати гіпервітаміноз?
1) A; 2) В6; 3) С; 4) H.
478. Яка властивість білків дає змогу застосувати метод електрофорезу?
1) наявність електричного заряду;
2) оптична активність;
3) високий онкотичний тиск;
4) здатність до набухання;
479. Який метод використовують для вивчення третинної структури білків?
1) рентгеноструктурний аналіз;
2) спектрополяриметрію;
3) гідроліз;
4) хроматографію.
480. Укажіть, яким методом можна розділити суміш амінокислот?
1) інфрачервоною спектроскопією;
2) імуноферментним аналізом;
3) полярографією;
4) хроматографією.
481. Принцип біуретової реакції полягає в тому, що:
1) білки реагують у лужному середовищі з купруму сульфатом з утворенням сполук, забарвлених у фіолетовий колір;
2) при дії на азотисті сполуки лужного розчину гіпоброміту азот виділяється у вигляді газу. Залишок гіпоброміту визначають йодометрично;
3) у лужному середовищі пікринова кислота взаємодіє з креатиніном з утворенням сполук оранжево-червоного забарвлення, яке вимірюють фотометрично;
4) фосфорно-вольфрамовий реактив відновлюється з утворенням комплексу блакитного кольору.
482. Назвіть метод, який використовують для розділення білкових сумішей:
1) електрофорез; 2) рентгеноструктурний аналіз;
3) метод Лоурі; 4) гідроліз.
483. Яку реакцію необхідно провести для підтвердження білкової природи речовини?
1) біуретову; 2) Фоля;
3) діазореакцію; 4) елінга.
484. Який метод можна застосувати для очистки білка?
1) діаліз; 2) електрофорез;
3) седиментацію; 4) імуноферментний аналіз.
485. Висолювання – це зворотне осадження білків з розчину під дією:
1) солей лужних металів;
2) концентрованих мінеральних кислот;
3) солей важких металів;
4) алкалоїдів.
486. До яких речовин належать каротини?
1) провітамінів; 2) антивітамінів; 3) коензимів; 4) гормонів.
487. Якщо людина втратила здатність розрізняти предмети в сутінках, а вдень бачить нормально, то причиною цього може бути:
1) гіповітаміноз А; 2) іпервітаміноз А;
3) дефіцит Г-6-ФДГ; 4) гіповітаміноз РР.
488. Наслідком недостатнього засвоєння якого вітаміну є пригнічується зсідання крові:
1) E; 2) D; 3) К; 4) В6.
489. Який з наведених вітамінів бере участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну?
1) D; 2) С; 3) А; 4) К.
490. Який термін є синонімом " білки»?
1) пептиди; 2) альбумени; 3) протеїни; 4) поліпептиди.
491. Фактором, який перешкоджає осадженню білкових молекул, є:
1) наявність гідратної оболонки;
2) висока температура;
3) висока молекулярна маса;
4) великі розміри частинок.
492. Чому білкові молекули не проникають через напівпроникні мембрани?
1) через глобулярну структуру;
2) через фібрилярну структуру;
3) через значні розміри;
4) через наявність гідратної оболонки.
493. Упідшлунковій залозі, крім інсуліну синтезується гормон:
1) тестостерон; 2) тироксин; 3) паратгормон; 4) глюкагон.
494. Гексозою є:
1) галактоза; 2) сахароза; 3) діоксиацетон; 4) рибоза.
495. Якийз перелічених кодонів не належить до беззмістовних?
1) АЦЦ; 2) УАА; 3) УАГ; 4) УГА.
496. Яка з РНК містить у своїй структурі найбільше модифікованих азотистих основ?
1) рРНК; 2) тРНК; 3) мРНК; 4) гяРНК.
497. Транспортні РНК:
1) кодують структуру білків;
2) займають центральне місце в процесі синтезу білків як адаптери між мРНК і амінокислотами;
3) утворюють основну структуру рибосоми і каталізують синтез білків;
4) беруть участь у процесингу і хімічній модифікації ДНК.
498. Особливості РНК-полімерази полягають в тому, що:
1) РНК-полімерази не можуть починати синтез ланцюга РНК без праймера;
2) РНК-полімерази мають коректорську активність: активний центр ензиму може виконати реакцію ексцизії;
3) РНК-полімерази проявляють низьку спорідненість до гібрида ДНК-РНК;
4) РНК-полімерази виконують роль загального фактора ініціації транскрипції.
499. У структурі голоферменту бактеріальної РНК-полімерази присутня додаткова субодиниця σ. Яка її роль?
1) розташування σ -фактора на поверхні полімеразного комплексу дозволяє йому здійснювати впізнання промотора;
2) забезпечує взаємодію полімерази з нематричним ланцюгом ДНК;
3) сприяє ініціації термінації транскрипції;
4) блокує ініціацію транскрипції за рахунок зв’язування з активним центром РНК-полімерази.
500. Які відповіді вірно характеризують процес транскрипції?
1) РНК-ланцюг залишається з'єднаним водневими зв'язками з матричним ланцюгом ДНК;
2) ланцюги РНК значно коротші від молекул ДНК, оскільки копіюються лише з обмеженої ділянки ДНК;
3) зростання ланцюга РНК відбувається в напрямку від 3’- до 5’-кінця;
4) субстратами реакції є 3’-кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту і рибонуклеозиддифосфати.
501. Вибрати вірні твердження:
1) транскрипція – це процес біосинтезу ДНК на матриці РНК;
2) копії мРНК, синтезовані в процесі транскрипції, переносяться в цитоплазму, на місце синтезу білка, де самі стають матрицями білкового синтезу;
3) одиницю процесу транскрипції називають промотор;
4) у процесі транскрипції синтезується тільки мРНК.
502. Виберіть вірні твердження:
1) зв’язування РНК-полімерази з ДНК-матрицею відбувається в специфічних ділянках геному – енхансерах;
2) взаємодія РНК-полімерази з ДНК-матрицею реалізується за участю сигма-субодиниці РНК-полімерази;
3) в результаті процесу біосинтезу в еукаріотичних клітинах молекули мРНК утворюються одразу у «зрілому» вигляді;
4) в еукаріотичних клітинах, утворений первинний транскрипт, нездатний до перетворення у функціональну молекулу.
503. Транскрипція – це:
1) запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2) переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3) завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4) передача інформації від ДНК на РНК в процесі біосинтезу другої на першій у якості матриці.
504. Молекули РНК, які мають каталітичну активність, називають:
1) рибозими; 2) сплайсосоми; 3) шапероніни; 4) фолдази.
505. Який ланцюг ДНК у процесі транскрипції є матричним?
1) антикодуючий; 2) кодуючий;
3) змістовний; 4) обидва ланцюги.
506. Які сполуки є субстратами синтезу РНК?
1) 3′ -кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту і рибонуклеозидтрифосфати;
2) 5′ -кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту і рибонуклеозидтрифосфати;
3) 3′ -кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту і рибонуклеозиддифосфати;
4) 5′ -кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту і рибонуклеозиддифосфати.
507. Які твердження вірно характеризують процес транскрипції в евкаріотів?
1) транскрипція ділянки ДНК відбувається тільки в період власне поділу клітини;
2) ланцюг, що будується, паралельний матричному ланцюгу;
3) нуклеотиди приєднуються до 3′ -кінця молекули;
4) нуклеотиди приєднуються до 5′ -кінця молекули.
508. РНК-полімерази еукаріотів приєднуються до промоторів за допомогою білків, які отримали назву:
1) транскрипційні фактори; 2) медіатори;
3) промотори; 4) лігази.
509. Прокаріотичний сигнал термінації транскрипції – це
1) інвертований повтор, безпосередньо фланкований polyТ послі-довністю;
2) стоп-кодон УАА;
3) утворення ДНК-РНК-гібриду;
4) відщеплення сигма-фактору.
510. Дозрівання пре-мРНК з утворенням функціональної матриці називають:
1) убіквітуванням; 2) процесингом;
3) фолдингом; 4) кепуванням.
511. Сплайсинг – це:
1) вирізання інтронів і зшивання екзотів;
2) приєднання до 3’-кінця polyА;
3) модифікація 5’-кінця з приєднанням 7-метилгуанозину;
4) переміщення полімерази вздовж матриці з одночасним синтезом транскрипту.
512. З яких операцій складається дозрівання пре-мРНК з утворенням функціональної матриці?
1) тільки кепування;
2) тільки сплайсингу;
3) тільки поліаденілування;
4) кепування, сплайсингу, поліаденілування.
513. Існує три види РНК. Найпоширенішим типом РНК у клітинах евкаріотів є:
1) рРНК; 2) мРНК; 3) тРНК; 4) іРНК.
514. У чому полягає ініціація трансляції:
1) в утворенні комплексу мРНК з малою субчастинкою рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК, комплементарної ініціюючому кодону;
2) в утворенні комплексу мРНК з великою субчастинкою рибосоми;
3) в утворенні комплексу мРНК одночасно з малою та великою субчастинками рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК комплементарної стоп-кодону;
4) в утворенні комплексу мРНК з малою субчастинкою рибосоми і зв’язуванні першої аміноацил-тРНК, комплементарної стоп-кодону.
515. У процесі трансляції ініціюючою амінокислотою для більшості евкаріотичних білків стає:
1) метіонін; 2) аланін; 3) серин; 4) триптофан.
516. Який фермент каталізує утворення пептидного зв’язку між першою / ініціюючою / та другою амінокислотою, які зв’язані через свої тРНК з П- та А-сайтами рибосоми?
1) аміноацил-мРНК-синтетаза;
2) пептидилтрансфераза;
3) амінопептидаза;
4) РНК-полімераза.
517. Процес приєднання амінокислот до тРНК каталізується:
1) аміноацил мРНК-синтетазами; 2) аміноацил тРНК-синтетазами;
3) аміноацил пептид азами; 4) аміноациллігазами.
518. Виберіть вірні твердження:
1) ініціююча аміноацил-тРНК, на відміну від усіх наступних, фіксується у аміноацильному центрі;
2) на стадії термінації закінчується зчитування матриці, сигналом термінації служить беззмістовний кодон в послідовності мРНК;
3) скупчення рибосом, на яких іде трансляція однієї мРНК, називаються десмосомами;
4) по завершенні трансляції рибосома залишається у незмінному вигляді.
519. До правил Чаргаффа належать такі закономірності, окрім:
1) А = Т;
2) Сума пуринових основ дорівнює сумі піримідинових основ (А+Г= Т+Ц);
3) А = Ц, Г= Т;
4) Г = Ц.
520. Трансляція – це:
1) запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2) переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участю активної рибосоми;
3) завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4) циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється.
521. До складу нуклеїнових кислот входять пуринові і піримідинові азотисті основи. Деякі нуклеїнові кислоти містять мінорні азотисті основи. Які з перелічених азотистих основ є мінорними?
1) метиладенін; 2) тимін; 3) аденін; 4) гуанін.
522. Велика кількість генів кодує різноманітні молекули РНК, які не піддаються трансляції (є кінцевими продуктами). До них не належать:
1) матричні РНК; 2) рибосомні РНК;
3) транспортні РНК; 4) маленькі ядерні РНК.
523. До біологічних функцій ДНК належать усі нижчезазначені, окрім:
1) ролі матриці в біосинтезі білка;
2) передачі генетичної інформації;
3) реалізації генетичної інформації;
4) збереження і передачі генетичної інформації.
524. Оберіть відповіді, які вірно характеризують тРНК:
1) одній амінокислоті відповідає одна тРНК;
2) типів тРНК менше ніж амінокислот;
3) типів тРНК менше ніж кодонів;
4) типів тРНК більше ніж кодонів.
525. Які функції притаманні рРНК?
1) відповідають за структуру рибосоми та її каталітичну активність;
2) відіграють роль матриці в процесі біосинтезу білка;
3) є адаптери між мРНК і амінокислотами в процесі біосинтезу білка;
4) кодують структуру білків.
526. Які функції притаманні мРНК?
1) відповідають за структуру рибосоми та її каталітичну активність;
2) відіграють роль матриці в процесі біосинтезу білка;
3) є адаптери між мРНК і амінокислотами в процесі біосинтезу білка;
4) відіграють роль матриці в процесах реплікації.
527. Які функції притаманні тРНК?
1) відповідають за структуру рибосоми та її каталітичну активність;
2) відіграють роль матриці в процесі біосинтезу білка;
3) є адаптери між мРНК і амінокислотами в процесі біосинтезу білка;
4) кодують структуру білків
528. У процесі біосинтеза білка в А-сайті рибосоми:
1) відбувається зв’язування аа-тРНК;
2) з рибосомою взаємодіє пептидил-тРНК;
3) розміщується деаміноацильована тРНК перед її звільненням з рибосоми;
4) відбувається перенесення амінокислоти на тРНК.
529. У процесі біосинтеза білка в Р-сайті рибосоми:
1) відбувається зв’язування аа-тРНК;
2) з рибосомою взаємодіє пептидил-тРНК;
3) розміщується деаміноацильована тРНК перед її звільненням з рибосоми;
4) відбувається перенесення амінокислоти на тРНК.
530. У процесі біосинтеза білка в Е- сайті рибосоми:
1) відбувається зв’язування аа-тРНК;
2) з рибосомою взаємодіє пептидил-тРНК;
3) розміщується деаміноацильована тРНК перед її звільненням з рибосоми;
4) відбувається перенесення амінокислоти на тРНК.
531. Елонгація трансляції – це:
1) запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2) переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3) завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4) циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється.
532. Термінація трансляції – це:
1) запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів;
2) переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми;
3) завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою;
4) циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга кожний раз на один амінокислотний залишок у транслюючій рибосомі, який багаторазово повторюється.
533. У процесі елонгації трансляції фермент пептидилтрансфераза:
1) каталізує утворення пептидного зв’язку між АК;
2) каталізує приєднання амінокислоти до тРНК;
3) каталізує приєднання аміноацил-тРНК до рибосоми;
4) каталізує дисоціацію рибосом по завершенні трансляції.
534. Термічна денатурація ДНК характеризується температурою плавлення, яка прямопропорційна вмісту:
1) А і Т; 2) Г і Ц; 3) А і Г; 4) Т і Ц.
535. Ініціація трансляції – це:
1) запуск рибосомального біосинтезу білка;
2) переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків у білку;
3) завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини;
4) циклічний процес нарощування довжини поліпептидного ланцюга..
536. Особливістю первинної структури молекул мРНК еукаріотів є наявність на 3’-кінці послідовностей 20-250 нуклеотидів:
1) полі (Ц); 2) полі (Г); 3) полі (Т); 4) полі (А).
537. Просторова структура нативного білка та шлях її формування визначаються:
1) вторинною структурою білка;
2) амінокислотною послідовністю;
3) додатковою модифікацією білків;
4) характером простетичної групи.
538. Хроматин в період інтерфази має вигляд волокна з кулеподібними структурами, що називають:
1) пероксисомами; 2) нуклеосомами;
3) гліоксисомами; 4) мікросомами.
539. Фолдинг – це:
1) процес формування вторинної і високоспецифічної просторової структури білка в ході його рибосомного синтезу;
2) руйнування первинної структури білків;
3) руйнування вищих рівнів структурної організації білкової молекули;
4) процес відновлення просторової структури білка.
540. До функцій шаперонів належать такі:
1) забезпечують вірний фолдинг новоутворених білків;
2) контролюють утворення первинної структури білків;
3) контролюють утворення супервторинної структури;
4) сприяють додатковій модифікації білків.
541. Молекула ДНК є дволанцюговою. Які хімічні зв’язки стабілізують подвійну спіраль ДНК?
1) водневі і стейкінг-взаємодії; 2) пептидні;
3) глікозидні; 4) дисульфідні.
542. До функцій шаперонів належать усі зазначені, крім:
1) забезпечують рефолдинг;
2) запобігають агрегації нових білків;
3) контролюють утворення первинної структури білків;
4) забезпечують вірний фолдинг новоутворених білків.
543. Рибосоми складаються з двох субодиниць. З яких субодиниць складаються рибосоми еукаріот?
1) 60S і 40S; 2) 50S і 30S; 3) 70S і 40S; 4) 60S і 30S
544. Шаперони – унікальні ремодулюючі білки, які беруть участь у багатьох клітинних процесах, зокрема:
1) визначають нативну структуру білка;
2) визначають шлях укладання білкової глобули;
3) забезпечують умови для швидкого пошуку нативної конформації білків;
4) контролюють утворення первинної структури білків.
545. Апаратом для руйнування білків є:
1) протеасома; 2) фолдаза; 3) праймосома; 4) сплайсосома.
546. Серед поданих оберіть клас ліпідів, який у найменшій кількості входить до складу клітинних мембран:
1) фосфоліпіди; 2) сфінголіпіди;
3) гліколіпіди; 4) триацигліцероли.
547. За участі убіквітин-протеасомної системи відбувається деградація:
1) неправильно вкладених білків;
2) білків з дуже низькою молекулярною масою;
3) тільки складних білків;
4) тільки білків з дуже високою молекулярною масою.
548. Характерними ознаками еукаріотичної клітини є:
1) зазвичай наявна одна кільцева молекула ДНК розміщена у цитоплазмі;
2) ДНК компактизується без участі гістонів;
3) економний геном: відсутні інтрони та великі некодуючі ділянки;
4) наявна велика кількість одномембранних та двомембранних органел.
549. COPI – тип везикул, який транспортує білки від:
1) ендоплазматичного ретикулуму до апарату Гольджі;
2) апарату Гольджі до ендоплазматичного ретикулуму;
3) цитоплазму у ядро;
4) комплексу Гольджі до лізосом.
550. Покриті клатрином міхурці опосередковують транспорт:
1) від апарату Ґольджі та від плазматичної мембрани до ендосом;
2) від ендоплазматичного ретикулуму до апарату Гольджі;
3) від апарату Гольджі до ендоплазматичного ретикулуму;
4) між цистернами комплексу Гольджі.
551. Ферменти лізосом «мітяться» шляхом фосфорилювання одного із залишків:
1) манози; 2) глюкози; 3) галактози; 4) N-ацетилгалактози.
552. Мітохондріальні білки-попередники після синтезу залишаються розгорнутими, оскільки:
1) з їхніми сигнальними послідовностями зв’язуються MSF-білки, що полегшує розгортання білка-попередника і його транспорт від рибосом до мітохондрій;
2) з ними зв’язуються транспорті білки;
3) з ними зв’язується убіквітин;
4) з ним зв’язуються протеасоми.
553. Депіримідинізація – це
1) вирізання дезоксирибонуклеотиду;
2) вирізання рибонуклеотиду;
3) вирізання аденіну і гуаніну;
4) вирізання цитозину і тиміну.
554. Депуринізація – це
1) вирізання дезоксирибонуклеотиду;
2) вирізання рибонуклеотиду;
3) вирізання аденіну і гуаніну;
4) вирізання цитозину і тиміну.
555. Малі ядерцеві РНК:
1) кодують структуру білків;
2) займають центральне місце в процесі синтезу білків як адаптери між мРНК і амінокислотами;
3) утворюють основну структуру рибосоми і каталізують синтез білків;
4) беруть участь у процесингу мРНК і хімічній модифікації ДНК.
556. Який з перелічених кодонів є беззмістовним?
1) АЦЦ; 2) УАГ; 3) УУГ; 4) АУУ.
557. Який з перелічених кодонів є беззмістовним?
1) АЦЦ; 2) УУУ; 3) ГГА; 4) УГА.
558. Транскрипція – це:
1) процес синтезу РНК з використанням одного з ланцюгів ДНК як матриці;
2) переписування послідовності нуклеотидів ДНК у послідовність амінокислот в білку;
3) процес синтезу РНК з використанням обох ланцюгів ДНК як матриці;
4) переписування послідовності нуклеотидів РНК у послідовність амінокислот в білку.
559. Оберіть вірну відповідь, яка характеризує принципову відмінність транскрипції від синтезу ДНК:
1) асиметричність процесу – у якості матриці використовується 1 ланцюг;
2) напівконсервативність процесу;
3) синтез РНК потребує для свого початку затравки;
4) принципових відмінностей немає.
560. Яку роль відіграє медіатор у процесі транскрипції?
1) сприяє зв’язуванню білків-активаторів та факторів транскрипції з РНК-полімеразою;
2) входить до складу хроматин-модифікуючих ензимів;
3) володіє АТР-залежною ДНК-геліказною активністю;
4) володіє кіназною активністю.
561. Оберіть відповідь, яка вірно характеризує процес транскрипції:
1) у якості матриці використовуються обидва ланцюги ДНК;
2) видовження ланцюга РНК відбувається в напрямку від 3′ - до 5′ -кінця;
3) синтез РНК потребує для свого початку затравки;
4) на відміну від новосинтезованого ланцюга ДНК, РНК-ланцюг не залишається з'єднаним водневими зв’язками з матричним ланцюгом ДНК.
562. Код має такі риси:
1) код неспецифічний, кожний триплет кодує декілька амінокислот;
2) код вироджений – на одну амінокислоту припадає один змістовний триплет;
3) код перервний, між кодонами існують інтервали;
4) код універсальний, реалізується як для бактерій, так і для ссавців, відомим на наш час виключенням є окремі прокаріоти, гриби, водорості, а також автономна генетична система мітохондрій.
563. Експериментальне обґрунтування напівконсервативного меха-нізму реплікації ДНК було здійснено в дослідах:
1) Уотсона та Кріка; 2) Мезелсона та Сталя;
3) Жакоба та Моно; 4) Полінга та Корі.
564. Оберіть вірну відповідь:
1) ДНК – полімер, що складається з 4-х видів різних мономерів – нуклеозидів;
2) нуклеотид молекули ДНК містить одну з 3-х гетероциклічних азотистих основ;
3) полінуклеотидні ланцюги утворюються з’єднанням дезоксирибозних залишків водневими зв’язками;
4) кожний фосфат з’єднує гідроксильну групу при 5'-С дезоксирибози одного нуклеотиду з ОН -групою при 3'С дезоксирибози сусіднього нуклеотиду.
565. Генетичний код – це:
1) відповідність між комбінаціями нуклеотидів і амінокислотами;
2) триплет нуклеотидів;
3) послідовність нуклеотидів у ланцюгу РНК;
4) відповідність між комбінаціями нуклеозидів і амінокислотами.
566. Геном – це:
1) сукупність послідовностей ДНК у гаплоїдному наборі даного організму;
2) сукупність послідовностей ДНК у диплоїдному наборі даного організму;
3) відповідність між комбінаціями нуклеотидів і амінокислотами;
4) триплет нуклеотидів.
567. Молекула ДНК є поліаніон, оскільки до її складу входять:
1) залишки дезоксирибози; 2) залишки фосфатної кислоти;
3) залишки тиміну; 4) залишки гуаніну.
568. До функцій біомембран можна віднести усі з перелічених, окрім:
1) бар’єрної функції; 2) матричної функції;
3) механічної функції; 4) запасаючої функції.
569. При повному кислотному гідролізі нуклеїнових кислот виникають усі перераховані речовини, крім:
1) фосфатної кислоти; 2) пентози;
3) пуринових основ; 4) аденозинтрифосфорної кислоти.
570. Нуклеїнові кислоти мають абсорбційний максимум в ділянці 250-270 нм. Абсорбція їх у цій ділянці зумовлена наявністю у складі нуклеїнових кислот:
1) водневого зв’язку; 2) рибози;
3) гетероциклічних основ; 4) фосфодіефірного зв’язку.
571. Скільки пар основ припадає на один виток подвійної спіралі В-форми ДНК?
1) 5; 2) 10; 3) 15; 4) 20.
572. Якими зв’язками з’єднуються між собою мононуклеотиди, створюючи лінійні полімери?
1) іонними; 2) фосфодіефірними;
3) пірофосфатними; 4) водневими.
573. Для вторинної структури ДНК (В-форми) характерні такі параметри:
1) один виток подвійної спіралі містить 10 пар нуклеотидних залишків;
2) відстань між центрами основ, розміщених одна напроти другої, рівне 3-5 нм;
3) комплементарні ланцюги паралельні;
4) крок спіралі 0, 95 нм.
574. Проміжні філаменти:
1) визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини;
2) забезпечують механічну стійкість, беруть участь у формуванні міжклітинних контактів;
3) визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт;
4) швидко реорганізовуються з утворенням веретена поділу, війок або джгутиків.
575. Актинові філаменти:
1) визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини;
2) забезпечують механічну стійкість і опірність проти зовнішнього тиску;
3) визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт;
4) швидко реорганізовуються з утворенням веретена поділу, війок або джгутиків.
576. Мікротрубочки:
1) визначають форму поверхні клітини та є необхідними для переміщення усієї клітини;
2) забезпечують механічну стійкість і опірність проти зовнішнього тиску;
3) визначають положення мембранних органел і внутрішньоклітинний транспорт;
4) є дволанцюговими полімерами білка актину.
577. Промотор – це:
1) ділянка зв’язування РНК-полімерази;
2) ділянки зв’язування лише регуляторних білків, з якими зв’язуються білки – репресори;
3) специфічна послідовність нуклеотидів, яка зупиняє транскрипцію генів РНК-полімеразою ІІ на стоп-кодоні;
4) змістовна (смислова) ділянка гена між стартовим та стоп-кодонами.
578. Спейсери – це:
1) кодуючі послідовності між генами;
2) некодуючі послідовності між генами;
3) білки, які виконують регуляторну функцію;
4) один із факторів транскрипції.
579. В А-формі ДНК порівняно з В-формою:
1) скорочується відстань між фосфатними залишками;
2) збільшується відстань між фосфатними залишками;
3) зменшується ступінь правої спіральної закрутки;
4) збільшується відстань між сусідніми парами основ уздовж осі спіралі.
580. За фізіологічних умов у розчині ДНК існує переважно у:
1) В-формі; 2) А-та Z-формі; 3) Z-формі; 4) А-, В-, Z-формі.
581. Скільки існує кодонів?
1) 32; 2) 56; 3) 28; 4) 64.
582. Які позиції нуклеотидів у складі кодона є найбільш визна-чальними для визначення змісту кодону?
1) перша позиція;
2) друга позиція;
3) третя позиція;
4) комбінація нуклеотидів у першій та другій позиції.
583. Які позиції нуклеотидів у складі кодона є найменш визначальними?
1) найменш змістовною для визначення змісту кодону є перша позиція;
2) найменш змістовною для визначення змісту кодону є друга позиція;
3) найменш змістовною для визначення змісту кодону є третя позиція;
4) найменш змістовною для визначення змісту кодону є комбінація нуклеотидів у першій та другій позиції.
584. Білки мембран мітохондрій кодуються переважно:
1) мітохондріальною ДНК; 2) ядерною ДНК;
3) плазмідною ДНК; 4) цитоплазматичною ДНК
585. На другому рівні організації хроматину:
1) утворюється фібрила товщиною 30 нм;
2) ДНК формує за рахунок взаємодії з білками нуклеосоми;
3) формуються петлі розміром 20-200 т.п.н., кінці яких жорстко закріплені на скелетних структурах ядерного матриксу;
4) утворюється хромосома.
586. Знайдіть вірну відповідь:
1) у клітинах негативна суперспіралізація створюється ДНК-полімеразами;
2) топоізомерази– ферменти, які змінюють число супервитків у кільцевих ковалентно замкнених ДНК;
3) розмір молекули ДНК виражається кількістю пар нуклеозидів;
4) за одиницю розміру молекули ДНК приймається 10 пар нуклеотидів.
587. ДНК-лігаза – це фермент, який:
1) розпочинає реплікацію ДНК;
2) завершує реплікацію ДНК, зшиваючи фрагменти Оказакі;
3) виконує функцію затравки при реплікації ДНК;
4) є активатором праймази.
588. Які сполуки є субстратами в реакції біосинтезу ДНК за участі ДНК-полімерази?
1) дАТФ, дЦТФ, дГТФ, дТТФ; 2) дАДФ, дЦДФ, дГДФ, дТДФ;
3) АТФ, ЦТФ, ГТФ, ТТФ; 4) тільки дАТФ і дТТФ.
589. Реплікон – це:
1) невелика ділянка РНК, де здійснюється ініціація транскрипції;
2) ділянка ДНК, де здійснюється реплікація, що розпочинається з однієї точки;
3) триплет нуклеотидів;
4) сукупність послідовностей ДНК у гаплоїдному наборі даного організму.
590. Назвіть особливості геномів рослин:
1) розміри геномів незначні;
2) незначні коливання числа хромосом у різних рослин;
3) строга кореляція між розміром геному і кількістю хромосом;
4) надзвичайне збагачення геномів (до 99%) некодуючою ДНК.
591. Енхансер – це:
1) ділянка зв’язування РНК-полімерази;
2) ділянки зв’язування регуляторних білків, з якими зв’язуються білки– реп ресори;
3) специфічна послідовність нуклеотидів, яка підсилює транскрипцію генів РНК-полімеразою ІІ;
4) послідовність нуклеотидів в лідерній ділянці між промотором і структурними генами оперона, яка припиняє транскрипцію в лідерній ділянці.
592. Сплайсинг – це:
1) одна із форм реплікації ДНК;
2) один з етапів убіквітування;
3) процес вирізання екзонів і зшивання інтронів у первинний транскрипт;
4) процес вирізання інтронів і зшивання екзонів у первинний транскрипт.
593. На першому рівні організації хроматину ДНК формує:
1) нуклеосоми; 2) фібрили товщиною 30 нм;
3) петлі розміром 20-200 т.п.н.; 4) хромосоми.
594. Яке твердження стосовно еукаріотичних геномів є вірним?
1) еукаріотичні геноми містять значно більшу кількість ДНК порівняно з геномами прокаріотів;
2) еукаріотичні геноми містять значно меншу кількість ДНК порівняно з геномами прокаріотів;
3) переважна частина ДНК еукаріотичних геномів представлена кодуючими послідовностями;
4) як правило геном евкаріот є кільцевим.
595. Сахароза це:
1) гетерополісахарид; 2) гомополісахарид;
3) олігосахарид; 4) моносахарид.
596. До гомополісахаридів відноситься:
1) целюлоза; 2) гепарин;
3) хондроїтинсульфат; 4) гіалуронова кислота.
597. До гетерополісахаридів відноситься:
1) гіалуронова кислота; 2) крохмаль;
3) глікоген; 4) целюлоза.
598. Стериди це:
1) естери спиртів стеролів і вищих жирних кислот;
2) суміш етерів і естерів вищих жирних кислот і вищих одноатомних спиртів;
3) естери жирних кислот і трьохатомного спирту гліцеролу;
4) складні ліпіди, у яких полярна група містить залишок ортофосфатної кислоти.
599. Відносну молекулярну масу жирних кислот, що є у складі жиру, характеризує:
1) число омилення; 2) йодне число;
3) кислотне число; 4) ефірне чило.
600. Виберіть твердження, які є характерними для пентозофосфатного шляху метаболізму глюкози:
1) за рахунок функціонування пентозофосфатного шляху метаболізму глюкози в організмі утворюється приблизно половина пулу НАДФН;
2) за рахунок функціонування пентозофосфатного шляху метаболізму глюкози в організмі утворюється приблизно половина пулу НАДН;
3) реакції пентозофосфатного шляху окислення глюкози відбуваються у мітохондріяхклітин;
4) окислення глюкозо-6-фосфату до 6-фосфоглюконолактону у ходіпентозофосфатного шляху каталізує фермент – НАДФ-залежна 6-фосфоглюконатдегідрогеназа.
601. Глікоген-фосфорилаза – це фермент, який каталізує реакцію:
1) відщеплення і фосфорилювання залишку глюкози, починаючи з нередукуючого кінця молекули глікогену;
2) відщеплення і фосфорилювання залишку глюкози, починаючи з редукуючого кінця молекули глікогену;
3) розщеплення α (1→ 6)-глікозидних зв’язків;
4) утворення α (1→ 4)-глікозидних зв’язків.
602. Які перетворення каталізують кінази?
1) внутрішньомолекулярне перенесення груп;
2) утворення зв’язків С-О;
3) розрив зв’язків С-С;
4) перенесення фосфатної групи від молекули-донора до молекули-акцептора.
603. Виберіть твердження, яке найбільш повно характеризує особли-вості синтезу жирних кислот:
1) ферменти синтезу локалізовані в цитозолі;
2) джерелом синтезу є малоніл-KoA, який утворюється із ацетил-KoA;
3) ацетил-KoA в реакціях синтезу використовується як затравка;
4) усі вище перераховані твердження.
604. До класу гормонів, які є похідними амінокислот належать:
1) інсулін, глюкагон;
2) тироксин, адреналін, норадреналін;
3) глюкокортикоїди, мінералокортикоїди;
4) інсулін, адреналін.
605. Який біохімічний механізм забезпечує надходження утвореного в гліколізі НАДН у мітохондрії?
1) малатний човниковий механізм;
2) аспартатний човниковий механізм;
3) пасивний транспорт;
4) специфічний НАДН-траспортер.
606. Скільки молей АТФ утворюється в результаті повного окиснення глюкози у разі функціонування гліцерофосфатного човникового механізмі?
1) 34; 2) 36; 3) 38; 4) 40.
607. Скільки молей АТФ утворюється в результаті повного окиснення глюкози у разі функціонування малатного човникового механізмі?
1) 34; 2) 36; 3) 38; 4) 40.
608. Ферменти класу оксидоредуктаз
1) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або атомів гідрогену;
2) каталізують реакції міжмолекулярного перенесення різних груп та залишків;
3) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом;
4) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних подвійних зв`язки органічних речовин негідролітичним шляхом.
609. Ферменти класу трансфераз
1) каталізують процеси ізомеризації;
2) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом;
3) каталізують реакції міжмолекулярного перенесення різних груп та залишків;
4) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або атомів гідрогену.
610. Ферменти класу гідролаз
1) каталізують реакції конденсації двох молекул;
2) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних подвійних зв`язки органічних речовин негідролітичним шляхом;
3) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або атомів гідрогену (протонів);
4) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом.
611. Ферменти класу ліаз
1) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних подвійних зв`язки органічних речовин негідролітичним шляхом;
2) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або атомів гідрогену;
3) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом;
4) каталізують реакції конденсації двох молекул.
612. Ферменти класу лігаз
1) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або відновних еквівалентів;
2) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних подвійних зв`язки органічних речовин негідролітичним шляхом;
3) каталізують реакції конденсації двох молекул;
4) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом.
613. Ферменти класу ізомераз
1) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних зв`язків органічних сполук гідролітичним шляхом;
2) каталізують різноманітні процеси ізомеризації;
3) каталізують окисно-відновні реакції з перенесенням електронів або відновних еквівалентів;
4) каталізують розщеплення внутрішньомолекулярних подвійних зв`язки органічних речовин негідролітичним шляхом.
614. Який кофактор – переносник забезпечує включення залишків галактози у процес гліколізу?
1) АДФ; 2) піридоксальфосфат;
3) карнітин; 4) УДФ.
615. Які ензими входять до складу піруватдегідрогеназного комплексу?
1) цитратсинтаза, аконітаза, ізоцитратдегідрогеназа;
2) піруватдегідрогеназа, дигідроліпоїлацетилтрансфераза, дигідроліпо-їлдегідрогеназа;
3) глюкокіназа, фосфофруктокіназа, лактатдегідрогеназа;
4) α -кетоглутаратдегідрогеназа, дигідроліпоїлацетилтрансфераза, дигідроліпоїлдегідрогеназа.
616. У якій клітинній чтруктурі відбувається окиснювальне декарбоксилювання пірувату?
1) в ендоплазматичному ретикулюмі; 2) в ядрі;
3) в мітохондріях; 4) в цитоплазмі.
617. Який кінцевий продукт окиснювального декарбоксилювання пірувату?
1) цитрат; 2) ацетил-КоА;
3) сукциніл-КоА; 4) ацетилфосфат.
618. Який із перелічених вітамінів входить до складу коензимів дегірдогеназ циклу трикарбонових кислот?
1) біотин; 2) піридоксин; 3) токоферол; 4) нікотинамід.
619. Енергетичний ефект циклу Кребса становить:
1) 6 молекул АТФ; 2) 10 молекул АТФ;
3) 12 молекул АТФ; 4) 20 молекул АТФ.
620. Реакцію утворення глюкозо-1-фосфату з глікогену каталізує фермент:
1) глюкокіназа; 2) фосфоглюкомутаза;
3) фосфорилаза; 4) фосфатаза.
621. Із наведених виберіть реакцію гліколізу, яку каталізує регуляторний фермент гліколізу – фосфофруктокіназа:
1)
2)
3)
4)
622. Для білків характерні такі властивості:
1) фібрилярні білки не розчиняються у воді, оскільки місять переважно гідрофобні бокові групи, рівномірно розташовані вздовж витягнутої молекули;
2) нейтральні солі у великих концентраціях не викликають коагуляцію білкових колоїдів та їх осадження;
3) розмір білкових молекул дозволяє їм проходити через напівпроникні мембрани;
4) у разі денатурації руйнуються усі рівні структурної організації білкової молекули
623. При нестачі якого вітаміну порушується репродуктивна функція?
1) вітаміну А; 2) вітаміну С; 3) вітаміну РР; 4) вітаміну Е.
624. Певні гормони білково-пептидної природи реалізують свої ефекти за участю вторинних месенджерів ІФ3 і ДАГ. Який фермент сприяє цьому?
1) фосфоліпаза С; 2) ліпаза А; 3) ліпаза А2; 4) ліпаза.
625. Із наведених оберіть реакцію розпаду резервного полісахариду – глікогену:
1)
2)
3)
4)
