Включення українських земель до складу ВКЛ

Причини входження земель до ВКЛ:

- Криза в Галицько-Волинській державі і її занепад

- Зміцнення сусідів Галицько-Волинської держави, які прагнули розширення за рахунок українських територій

- Необхідність боротьби з Ордою та пошук союзника для цього

Включення українських земель до складу ВКЛ здійснювалось у 2 етапи:

1) 1320 – 1340 рр. – пов’язане з діяльністю з литовським князем Гедиміном. Він розбудовує місто Вільно, починає будувати замки. Приєднує території Волині, де посадив своїм намісником сина Люберта. Далі захоплює Київ и Київщину, адже володіння Києвом давало йому право на Руську спадщину. В Києві сідає намісник Гедиміна. До початку 40 рр. підкорив Північну територію України. Помирає в 1341 р. У 1344- 1345 рр. після нищивного походу польського короля Казимира III Галичина поступово переходить під владу Польщі. (Польське королівство остаточно захопило Галицьку і Холмську землі у 1387 році)

2) 1340 – 1360 рр. – пов’язане з діяльністю Ольгерда. За князя Ольґерда почалося масове входження українських земель: Волинь, у 1357—1358 рр. — Чернігово-Сіверщина, 1363 року — Поділля; у 1362 — 1363 років — Київщина; Брацлавщина та Переяславщина. Посадив в Києві намісником свого сина. Ольгерд спробував звільнитись від данини та політичного контролю орди. Так, у 1362 р. відбулась Битва на Синіх Водах, де була застосована нова тактика проти ординців. Наслідок: звільнення руських земель від регулярної данини і політичного контролю орди. Ольгерд фактично приєднує українські степи до Литви.

25. Становище українських земель у складі ВКЛ наприкінці 14 – перша половина 16 ст. (політичний аспект)

90% усієї території Литовсько-Руської держави становили східнослов’янські землі (вся Білорусія, більша частина України, частина російських земель). У 1385 р. відбувається Кревська унія. Причини:

- Необхідність зупинити експансію Тевтонського ордену

- Польща прагнула отримати українські території (економічний інтерес)

- Польська знать хотіла мати вдячного і слабкого короля

- Ягайло сподівався побороти родичів за допомогою Польщі (й Московську державу)

Умови:

- Ягайло пообіцяв охреститись й охрестити за католицьким обрядом шляхту й жителів Литви

- Приєднати литовські й руські землі до Польщі на вічні часи. У лютому 1386 Ягайло охрестився, взяв ім’я Владислав, одружився з Ядвігою та став польським королем. Це призвело до незадоволення литовських і руських магнатів, які згуртувались навколо Вітовта, двоюрідного брата Ягайла. У 1392 р. Ягайло визнає Вітовта окремим литовським князем. Вітовт бере курс на відновлення незалежності ВКЛ: ліквідує удільні князівства; централізує державу, садить намісників; проводить активну зовнішню політику. Бере участь у Грюнвальдській битві з Тевтонським орденом 1410 р. Орден було розбито. У 1413 р. – Городельская унія: суверенітет Литви під протекторатом Польщі, литовські католики були урівнені в правах з поляками у політичних правах. Колонізує Причорномор’я. У 1430 р. – гине. Починаються уособиці за литовський престол. Зигізмунд – брат Ягайла та Свидригайло – брат Вітовта. У 1435 р. – під Вількомиром відбулась вирішальна битва, де Сигізмунд розгромив Свидригайла. 1240 р. – вбили Сигізмунда руські князі. 2 останніх удільних князівства: Волинське князівство (1440-1452), де доживав віку Свидригайло та Київське князівство (1440-1470), де сидів Семен Олелькович, який сприяв розвитку церкви, культури, економіки. Коли він помирає, останнє князівство було ліквідовано. Остання спроба політичної активності – повстання князя Михайла Глинського, яке придушили.

26. Суспільно-політичний та економічний розвиток українських земель у складі Польщі та ВКЛ (друга половина 14 ст. – перша половина 16 ст.)

Система політичного устрою у Литві: Великий князь – Пани-рада (сейм): допомагають князь, виконуючи роль парламенту. Соціальна дробина: Великий князь – Князі (прості): аристократія – Пани: найбагатші шляхтичи, які не мали князівського титулу – Шляхта: низка аристократія – Духовенство – Міщани: жителі міста з Магдебурзьким правом – Селяни. Польський політичний устрій: Король – Сейм: парламент, що мав багато повноважень – Сеймики. Суспільна драбина в Польщі: Духовенство(католицьке) – магнати – шляхта – духовенство(православне) – міщане – селяни.

Особливості економічного розвитку в Польщі: На території України з’являються іноземці (поляки, німці, вірмени, євреї) і починають заселяти землі. Кріпацтво з’являється з 15 ст. Спочатку запроваджувалась панщина (14 днів на рік). У 14-16 ст. міста отримують Магдебурзькі права (права на самоуправління). Містом починає керувати магістрат. Особливості економічного розвитку в Литві: Міщани теж починають отримувати Магдебурзьке право. Майже всі міста мали аграрний характер. В 15 ст. селяни починають закріпачуватись. Закріпаченню сприяла «вулична поміра» (у 1557 р): був здійснений перепис населення, перемірено всі землі. Селяни опинились на гірших землях: вилучені у селян землі пішли на фільварки. В Литві - яскравий прояв створення фільваркового господарства (фільварки – багатогалузеве господарство, яке було орієнтовано на ринок)