Зовнішня політика Б. Хмельницького

Перша коаліція була українсько-кримсько-турецькою. Ця коаліція мала певні здобутки, як, насамперед., Зборівська угода 1649р. Проте з іншого боку й певні прорахунки, адже кримський хан не раз зраджував Хмельницького, наприклад, під Зборовим, 1649р., Берестечком1651 р. та Жванцем 1653р... Певну небезпеку для гетьмана становила спроба Криму використати союзницькі відносини з козаками для організації спільного походу на московські землі, що неминуче втягувала б Україну у відкриту конфронтацію з і без того ненадійним північним сусідом.
Друга коаліція – українсько-московська, з царем Олексієм Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 (додатково затверджена березневими статями 1654 р), згідно з якою Україна ввійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Польщі. Ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. 1656 р. російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.
Третя коаліція – антипольська – союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), – за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Однак військові невдачі та нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.

38. Переяславська рада і «Березневі статті»

У пошуках союзників Хмельницький звертає погляд на Москву, звертається до царя з проханням розпочати спільні дії проти Польщі. Врешті решт 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Хмельницького і військо Запорозьке під високу царську руку. Було відряджене до України посольство на чолі з Бутурліном. Переяславська рада 8 січня 1654 р.: гетьман звернувся до присутніх із промовою про те, що єдиним виходом зі становища в боротьбі за визволення від польського гноблення є союз з Московією. Рада винесла ухвалу. В Успенському соборі 127 000 чоловік склали присягу. Запорозька Січ погодилась лише через півроку. Переяславський договір складався з рішення Переяславської Ради, Березневих статей й 3 жалуваних грамот Московської держави. Ідея статей – конфедерація з участю України.

Березневі статті 14 березня 1654 р:

- Україна зберігала територію, уряд, суд, фінансову систему й внутрішню політику

- Гетьман отримає всю повноту влади. Гетьман обирається козаками (Москва лише підтверджує)

- Підтвердження прав і привілеїв населення (крім селян)

- Реєстр 60 000 чоловік (найбільший в історії)

- Васальна залежність від царя (виплата податків)

- Заборона дипломатичних відносин з Туреччиною і Річчю Посполитою.

- Розміщення в Києві і Чернігові «російських залог» (війська, які очолювались воєводами)

39. Формування української державності в ході національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (з 1649 р.)

Офіційна назва – Військо Запорізьке. Форма правління: - військова диктатура. Символи влади: бунчук, булава, печатка. Верховна влада складалась з 2 частин: Генеральна козацька рада й Генеральна військова старшина (яка складалась з гетьмана, обозного, бунчужного, осавула, суддів, писара)

Адміністративно-територіальний устрій (військовий):

- Козацька держава складалась з земель колишнього Київського, Брацславського, Чернігівського воєводств. Столицею, Гетьманською резиденцією став Чигирин

- Було ліквідовано воєводства, а замість них створювались полки (16), кожен з яких очолював полковник, і які поділялись на сотні (сотники), й курені.

Фінансова система:

- Займався підскарбій. Джерело прибутку держави: торгове мито, різні податки на населення, плата за оренду землі, збори з торгів і ярмарків і т.к.

Суспільні прошарки на території:

- Козаки (були звільнені від більшості податків, мали свій суд)

- Шляхта (зберегла свої права, не сплачували податків)

- Міщани (мали свої права, яке гарантувало Магдебурзьке право; сплачували податки)

- Православне духовенство (залишилось при свої правах і маєтках)

- Селяни (отримали свободу)