Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Передмова. Мета навчальної дисципліни – вивчити складний історичний шлях українського народу, розкрити всю багатогранність його історичного минулого і сучасного в
|
|
Мета навчальної дисципліни – вивчити складний історичний шлях українського народу, розкрити всю багатогранність його історичного минулого і сучасного в органічному взаємозв’язку, з’ясувати причини, що обумовили тривалий період бездержавного розвитку, простежити процес соціального і національного поневолення та боротьбу за незалежність, яка привела, зрештою, до створення незалежної держави – Україна.
Методологічною основою дисципліни є діалектико-матеріалістичне розуміння історії, яке дає змогу висвітлити як загальні закономірності історичного процесу, так і його особливості в Україні, дати наукову оцінку окремим явищам, подіям і діячам.
Історія України вивчається у межах програми для студентів вищих навчальних закладів неісторичних спеціальностей, виклад фактичного матеріалу здійснюється на основі відповідних підручників, а також наукових монографій і статей, що спираються на широку джерельну базу: археологічні пам’ятки, літописи, хроніки, архівні документи, щоденники, мемуари тощо. У навчальному процесі широко використовуються опубліковані документальні джерела.
Завдання навчальної дисципліни «Історія України» триєдине – освітнє, виховне й практичне, – загалом спрямоване на виховання патріотизму, формування історичної свідомості, на збагачення пам’яті студентів знанням історичних подій, імен, закономірностей суспільного розвитку.
Студент повинен знати:
- періодизацію історії України;
- персоналії;
- хронологію;
- зміст основних історичних подій і першоджерела за програмою.
Студент повинен уміти виявляти основні закономірності та причинно-наслідкові зв’язки історичного процесу, правильно застосовувати наукову термінологію, самостійно орієнтуватися в сучасних суспільних процесах, виробляти власну активну позицію, користуючись багатовіковим історичним досвідом українського народу.
Вивчення історії України завершується складанням іспиту. Форми поточного контролю засвоєння матеріалу – тестування, усне опитування – модульні контрольні роботи.
2. структура робочої навчальної програми
дисципліни „історія україни”
| Навчальна дисципліна: підготовка бакалаврів | Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| Кількість кредитів, відповідних ECTS – 3; у тому числі змістовних модулів - 3, самостійна робота | Шифр і назва напрямів: 0302 „Міжнародні відносини” | Нормативна. Рік підготовки: 1. Семестр: 1. |
| Кількість годин: разом: 108; за змістовними модулями: модуль І – 38 год., модуль ІІ – 33 год., модуль ІІІ – 37 год. | Шифр та назва спеціальностей: 6.030201 „Міжнародне право” Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр | Лекції – 30 год. Семінарські заняття – 24 год. Самостійна робота – 54 год. |
| Кількість тижнів викладання навчальної дисципліни – 18. Кількість годин на тиждень – 3. | Вид контролю – іспит |
Робоча навчальна програма розрахована на всі спеціальності: «Правознавство», «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка», «Комп`ютерні науки», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
3. навчально-Тематичний план
для усіх спеціальностей
| № п/п | Тема | Кількість годин | |||
| разом | лекції | семінар. заняття | самост. робота | ||
| 1. | Предмет і завдання курсу. Історія України як складова частина загальносвітової історії | - | - | ||
| Змістовний модуль І (первіснообщинний лад – кінець ХVІІІ ст.) | |||||
| 2. | Найдавніші племена і держави на території України | - | - | ||
| 3. | Східні слов’яни | ||||
| 4. | Київська Русь | ||||
| 5. | Роздроблення Русі. Південно-західні руські князівства (ХІІ – перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.) | - | |||
| 6. | Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) | - | |||
| 7. | Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. | ||||
| 8. | Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. | ||||
| 9. | Українська козацька держава – Гетьманщина (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.) | ||||
| Запорізька Січ у ХVІІІ ст. | - | ||||
| Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі та Австрійської монархії (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.) | - | ||||
| Разом за І модуль: |
| Змістовий модуль ІІ (1800–1920 рр.) | |||||
| Західноукраїнські землі в ХІХ ст. | |||||
| Українські землі в складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. | |||||
| Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. | |||||
| Українські землі в міжнародній торгівлі (Х–ХІХ ст.) | - | ||||
| Україна на початку ХХ ст. | - | ||||
| Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.) | |||||
| Разом за ІІ модуль: | |||||
| Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.) | |||||
| УСРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.) | |||||
| Розвиток Української держави за тоталітарної політичної системи (1929–1938 рр.) | |||||
| Українські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини між двома світовими війнами | - | ||||
| Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.) | |||||
| Україна в першому повоєнному десятиріччі. Хрущовська політична “відлига” (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр.) | - | ||||
| Наростання застійних явищ у соціально – економічному розвитку України (друга половина 60-х – перша половина 80-х рр.) | - | ||||
| Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад СРСР. Проголошення і розвиток незалежної України (друга половина 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) | |||||
| Українська діаспора у світі | - | ||||
| Разом за ІІІ модуль: | |||||
| Разом: |
4. Зміст лекційного курсу
Тема 1. Предмет і завдання курсу “Історія України”
як складова частина загальносвітової історії
Мета: викликати інтерес і бажання вивчати історію України, ознайомити з основними принципами і прийомами історичного дослідження, схарактеризувати основні вимоги до студентів щодо набуття знань і умінь з цієї дисципліни.
План
1. Предмет курсу “Історія України”.
2. Місце “Історії України” в системі гуманітарної освіти.
3. Загальна характеристика джерел та літератури з історії України.
4. Історія календаря. Періодизація історії України.
Опорні поняття: історія, історіографія, хронологія, літопис, археологія, етнографія, антропологія, менталітет, історична свідомість, догма, плюралізм, методологія, концепція історії України, соціально-економічна формація, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, історична закономірність, цивілізація.
Література за списком: [31, 34, 36, 37, 55*].
Змістовний модуль І.
«первіснообщинний лад – початок розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання (кінець ХVІІІ ст.)»
Навчальний матеріал І модуля формує у студентів розуміння історичного процесу як безперервної еволюції продуктивних сил і виробничих відносин, що складали економічні підвалини життєдіяльності суспільства, сприйняття історії українців у взаємозв’язку з історією сусідніх народів, державотворчої традиції, яка через низку об’єктивних і суб’єктивних обставин наприкінці ХVІІІ ст. остаточно перервалася й українські землі опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.
У результаті вивчення матеріалу студент повинен знати принципи періодизації історії України, хронологічні межі існування першої держави східних слов’ян, визначальні політичні події середньовічної історії, національно-визвольного і соціального рухів, суть феодально-кріпосницької соціально-економічної формації, соціальну структуру тогочасного суспільства, імена історичних діячів, визначення базових понять, що зазначаються до кожної лекції і семінарського заняття; уміти визначати причини утворення і розпаду Давньоруської держави, причини і характер Національно-визвольної війни середини XVII ст., їх наслідки, ознаки автономії української держави - Гетьманщини у складі Російської централізованої держави, аналізувати документи, що стосуються осціально-економічного і політичного розвитку українських земель, орієнтуватись на історичній карті.
Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України
Мета: на основі викладу конкретних подій з використанням наочності створити уявлення про життя і заняття первісних людей, їх еволюцію, розвиток суспільних відносин, у т.ч. виробничих, що призвели, врешті, до поступового розкладу первіснообщинного ладу.
План
1. Первісна людина на території сучасної України.
2. Трипільська культура.
3. Кочові племена і перші державні утворення на території північного Причорномор’я.
Опорні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, анімізм, магія, тотемізм, фетишизм, плем’я, матріархат, патріархат, соціально-економічна формація, первіснообщинний лад, археологічна культура, Трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].
Тема 3. Східні слов’яни
Мета: показати складність проблеми слов’янського етногенезу та визначення племен, що були пращурами українців, виявити ознаки зародження державності у східних слов’ян.
План
1. Проблема етногенезу східних слов’ян.
2. Велике розселення слов’ян.
3. Суспільний лад, заняття, вірування східних слов’ян.
Опорні поняття: етнос, етнонім, етногенез, версія, концепція, гіпотеза, міграція, протослов’яни, слов’яни, анти, склавини, венеди, дружина, “військова демократія”, вождизм, консолідація, автохтонність.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].
Тема 4. Київська Русь
Мета: простежити, як внаслідок розвитку феодалізму відбувалася трансформація східнослов’янських племен у могутню державу, з’ясувати полісемантику терміна “Русь”, визначити історичне значення Київської Русі у подальшій долі українського, російського, білоруського народів.
План
1. Історичні джерела та історіографія Давньоруської держави “Київська Русь”.
2. Становлення і розвиток Давньоруської держави, формування феодальних виробничих відносин.
3. Піднесення і розквіт Київської Русі.
4. Зовнішньополітичні орієнтири Давньоруської держави.
5. Розвиток культури.
6. Історичне значення Київської Русі.
Опорні поняття: протодержава, норманська й слов’янська теорії походження Давньоруської держави, “Русь”, “Україна”, поліетнічний, полюддя, рента, відробітки, соціальні конфлікти, смерди, челядь, закупи, рядовичі, вотчина, уділ, ранньофеодальна держава.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 28, 54].
Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства
(ХІІ– перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою
Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)
Мета: показати, що феодальне роздроблення послабило Русь, а з Південно-Західних руських князівств Галицько-Волинське продовжувало державницьку традицію до середини ХІV ст., сформувати переконання у тому, що могутність держави – в єдності.
План
1. Міжусобна боротьба на Русі та її політичні наслідки.
2. Причини роздроблення Давньоруської держави.
3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції Київської Русі.
4. Литовська експансія. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.
5. “Московський” і “татарський” фактори в історії українських земель.
6. Демографічні процеси. Формування української народності.
Опорні поняття: сюзерен, дуумвірат, кондомініум, фортифікаційні споруди, демографія, народність, менталітет, експансія.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].
Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище
українських земель у складі Речі Посполитої
(друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Мета: з’ясувати шляхи і методи поширення польського панування на українських землях, показати збройний і духовний опір асиміляторській політиці Речі Посполитої.
План
1. Люблінська унія 1569 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Речі Посполитої.
2. Соціально-економічний розвиток українських земель.
3. Соціальна стратифікація. Литовські статути. Закріпачення селян.
4. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського народу.
5. Роль братств у тогочасному суспільно-політичному житті.
6. Розвиток української культури.
Опорні поняття: унія, Литовські статути, “Устава на волоки”, кріпосне право, кріпосний селянин, фільварки, оренда, Магдебурзьке право, полонізація, асиміляція, стратифікація, братства, бароко, гравюра, гуманізм, дидактика, єзуїти, ренесанс, реформація, ставропігія.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12].
Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух
кінця XVI – першої половини XVII ст.
Мета: з’ясувати причини виникнення козацтва, наголосивши на тому, що воно стало формою протесту українського народу проти посилення феодально-кріпосницького і національного-релігійного гноблення з боку польської шляхти, показати його лицарський характер та місце у національно-визвольній боротьбі.
План
1. Історіографія проблеми.
2. Причини утворення козацтва.
3. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.
4. Боротьба запорожців з турецько-татарськими нападниками.
5. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.
Опорні поняття: козак, козацький реєстр, Дике поле, колонізація, уходництво, соціальне, національне, релігійне гноблення, Запорізька Січ, кіш, повстання, лицар, отаман, козацька старшина, універсал, ординація.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].
Тема 8. Визвольна війна українського народу