Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Передмова. Мета навчальної дисципліни – вивчити складний історичний шлях українського народу, розкрити всю багатогранність його історичного минулого і сучасного в






Мета навчальної дисципліни – вивчити складний історичний шлях українського народу, розкрити всю багатогранність його історичного минулого і сучасного в органічному взаємозв’язку, з’ясувати причини, що обумовили тривалий період бездержавного розвитку, простежити процес соціального і національного поневолення та боротьбу за незалежність, яка привела, зрештою, до створення незалежної держави – Україна.

Методологічною основою дисципліни є діалектико-матеріалістичне розуміння історії, яке дає змогу висвітлити як загальні закономірності історичного процесу, так і його особливості в Україні, дати наукову оцінку окремим явищам, подіям і діячам.

Історія України вивчається у межах програми для студентів вищих навчальних закладів неісторичних спеціальностей, виклад фактичного матеріалу здійснюється на основі відповідних підручників, а також наукових монографій і статей, що спираються на широку джерельну базу: археологічні пам’ятки, літописи, хроніки, архівні документи, щоденники, мемуари тощо. У навчальному процесі широко використовуються опубліковані документальні джерела.

Завдання навчальної дисципліни «Історія України» триєдине – освітнє, виховне й практичне, – загалом спрямоване на виховання патріотизму, формування історичної свідомості, на збагачення пам’яті студентів знанням історичних подій, імен, закономірностей суспільного розвитку.

Студент повинен знати:

- періодизацію історії України;

- персоналії;

- хронологію;

- зміст основних історичних подій і першоджерела за програмою.

Студент повинен уміти виявляти основні закономірності та причинно-наслідкові зв’язки історичного процесу, правильно застосовувати наукову термінологію, самостійно орієнтуватися в сучасних суспільних процесах, виробляти власну активну позицію, користуючись багатовіковим історичним досвідом українського народу.

Вивчення історії України завершується складанням іспиту. Форми поточного контролю засвоєння матеріалу – тестування, усне опитування – модульні контрольні роботи.


2. структура робочої навчальної програми

дисципліни „історія україни”

 

Навчальна дисципліна: підготовка бакалаврів Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS – 3; у тому числі змістовних модулів - 3, самостійна робота Шифр і назва напрямів: 0302 „Міжнародні відносини” Нормативна. Рік підготовки: 1. Семестр: 1.
Кількість годин: разом: 108; за змістовними модулями: модуль І – 38 год., модуль ІІ – 33 год., модуль ІІІ – 37 год. Шифр та назва спеціальностей: 6.030201 „Міжнародне право” Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр Лекції – 30 год. Семінарські заняття – 24 год. Самостійна робота – 54 год.
Кількість тижнів викладання навчальної дисципліни – 18. Кількість годин на тиждень – 3.   Вид контролю – іспит

Робоча навчальна програма розрахована на всі спеціальності: «Правознавство», «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка», «Комп`ютерні науки», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
3. навчально-Тематичний план

для усіх спеціальностей

 

№ п/п Тема Кількість годин
разом лекції семінар. заняття самост. робота
1. Предмет і завдання курсу. Історія України як складова частина загальносвітової історії     - -
  Змістовний модуль І (первіснообщинний лад – кінець ХVІІІ ст.)        
2. Найдавніші племена і держави на території України     - -
3. Східні слов’яни        
4. Київська Русь        
5. Роздроблення Русі. Південно-західні руські князівства (ХІІ – перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)     -  
6. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)     -  
7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.        
8. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.        
9. Українська козацька держава – Гетьманщина (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)        
  Запорізька Січ у ХVІІІ ст.       -
  Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі та Австрійської монархії (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)     -  
  Разом за І модуль:        

 

  Змістовий модуль ІІ (1800–1920 рр.)        
  Західноукраїнські землі в ХІХ ст.        
  Українські землі в складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.        
  Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.        
  Українські землі в міжнародній торгівлі (Х–ХІХ ст.)       -
  Україна на початку ХХ ст.     -  
  Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.)        
  Разом за ІІ модуль:        
  Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.)        
  УСРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)        
  Розвиток Української держави за тоталітарної політичної системи (1929–1938 рр.)        
  Українські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини між двома світовими війнами     -  
  Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.)        
  Україна в першому повоєнному десятиріччі. Хрущовська політична “відлига” (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр.)       -
  Наростання застійних явищ у соціально – економічному розвитку України (друга половина 60-х – перша половина 80-х рр.)     -  
  Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад СРСР. Проголошення і розвиток незалежної України (друга половина 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)        
  Українська діаспора у світі     -  
  Разом за ІІІ модуль:        
  Разом:        

 


4. Зміст лекційного курсу

Тема 1. Предмет і завдання курсу “Історія України”
як складова частина загальносвітової історії

Мета: викликати інтерес і бажання вивчати історію України, ознайомити з основними принципами і прийомами історичного дослідження, схарактеризувати основні вимоги до студентів щодо набуття знань і умінь з цієї дисципліни.

План

1. Предмет курсу “Історія України”.

2. Місце “Історії України” в системі гуманітарної освіти.

3. Загальна характеристика джерел та літератури з історії України.

4. Історія календаря. Періодизація історії України.

 

Опорні поняття: історія, історіографія, хронологія, літопис, археологія, етнографія, антропологія, менталітет, історична свідомість, догма, плюралізм, методологія, концепція історії України, соціально-економічна формація, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, історична закономірність, цивілізація.

 

Література за списком: [31, 34, 36, 37, 55*].

 

Змістовний модуль І.

«первіснообщинний лад – початок розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання (кінець ХVІІІ ст.)»

 

Навчальний матеріал І модуля формує у студентів розуміння історичного процесу як безперервної еволюції продуктивних сил і виробничих відносин, що складали економічні підвалини життєдіяльності суспільства, сприйняття історії українців у взаємозв’язку з історією сусідніх народів, державотворчої традиції, яка через низку об’єктивних і суб’єктивних обставин наприкінці ХVІІІ ст. остаточно перервалася й українські землі опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.

У результаті вивчення матеріалу студент повинен знати принципи періодизації історії України, хронологічні межі існування першої держави східних слов’ян, визначальні політичні події середньовічної історії, національно-визвольного і соціального рухів, суть феодально-кріпосницької соціально-економічної формації, соціальну структуру тогочасного суспільства, імена історичних діячів, визначення базових понять, що зазначаються до кожної лекції і семінарського заняття; уміти визначати причини утворення і розпаду Давньоруської держави, причини і характер Національно-визвольної війни середини XVII ст., їх наслідки, ознаки автономії української держави - Гетьманщини у складі Російської централізованої держави, аналізувати документи, що стосуються осціально-економічного і політичного розвитку українських земель, орієнтуватись на історичній карті.

Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України

Мета: на основі викладу конкретних подій з використанням наочності створити уявлення про життя і заняття первісних людей, їх еволюцію, розвиток суспільних відносин, у т.ч. виробничих, що призвели, врешті, до поступового розкладу первіснообщинного ладу.

План

1. Первісна людина на території сучасної України.

2. Трипільська культура.

3. Кочові племена і перші державні утворення на території північного Причорномор’я.

 

Опорні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, анімізм, магія, тотемізм, фетишизм, плем’я, матріархат, патріархат, соціально-економічна формація, первіснообщинний лад, археологічна культура, Трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 3. Східні слов’яни

Мета: показати складність проблеми слов’янського етногенезу та визначення племен, що були пращурами українців, виявити ознаки зародження державності у східних слов’ян.

План

1. Проблема етногенезу східних слов’ян.

2. Велике розселення слов’ян.

3. Суспільний лад, заняття, вірування східних слов’ян.

 

Опорні поняття: етнос, етнонім, етногенез, версія, концепція, гіпотеза, міграція, протослов’яни, слов’яни, анти, склавини, венеди, дружина, “військова демократія”, вождизм, консолідація, автохтонність.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 4. Київська Русь

Мета: простежити, як внаслідок розвитку феодалізму відбувалася трансформація східнослов’янських племен у могутню державу, з’ясувати полісемантику терміна “Русь”, визначити історичне значення Київської Русі у подальшій долі українського, російського, білоруського народів.

План

1. Історичні джерела та історіографія Давньоруської держави “Київська Русь”.

2. Становлення і розвиток Давньоруської держави, формування феодальних виробничих відносин.

3. Піднесення і розквіт Київської Русі.

4. Зовнішньополітичні орієнтири Давньоруської держави.

5. Розвиток культури.

6. Історичне значення Київської Русі.

 

Опорні поняття: протодержава, норманська й слов’янська теорії походження Давньоруської держави, “Русь”, “Україна”, поліетнічний, полюддя, рента, відробітки, соціальні конфлікти, смерди, челядь, закупи, рядовичі, вотчина, уділ, ранньофеодальна держава.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 28, 54].

Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства
(ХІІ– перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою
Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)

Мета: показати, що феодальне роздроблення послабило Русь, а з Південно-Західних руських князівств Галицько-Волинське продовжувало державницьку традицію до середини ХІV ст., сформувати переконання у тому, що могутність держави – в єдності.

План

1. Міжусобна боротьба на Русі та її політичні наслідки.

2. Причини роздроблення Давньоруської держави.

3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції Київської Русі.

4. Литовська експансія. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.

5. “Московський” і “татарський” фактори в історії українських земель.

6. Демографічні процеси. Формування української народності.

 

Опорні поняття: сюзерен, дуумвірат, кондомініум, фортифікаційні споруди, демографія, народність, менталітет, експансія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище
українських земель у складі Речі Посполитої
(друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Мета: з’ясувати шляхи і методи поширення польського панування на українських землях, показати збройний і духовний опір асиміляторській політиці Речі Посполитої.

План

1. Люблінська унія 1569 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Речі Посполитої.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Соціальна стратифікація. Литовські статути. Закріпачення селян.

4. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського народу.

5. Роль братств у тогочасному суспільно-політичному житті.

6. Розвиток української культури.

 

Опорні поняття: унія, Литовські статути, “Устава на волоки”, кріпосне право, кріпосний селянин, фільварки, оренда, Магдебурзьке право, полонізація, асиміляція, стратифікація, братства, бароко, гравюра, гуманізм, дидактика, єзуїти, ренесанс, реформація, ставропігія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12].

 

Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух

кінця XVI – першої половини XVII ст.

 

Мета: з’ясувати причини виникнення козацтва, наголосивши на тому, що воно стало формою протесту українського народу проти посилення феодально-кріпосницького і національного-релігійного гноблення з боку польської шляхти, показати його лицарський характер та місце у національно-визвольній боротьбі.

План

1. Історіографія проблеми.

2. Причини утворення козацтва.

3. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.

4. Боротьба запорожців з турецько-татарськими нападниками.

5. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.

 

Опорні поняття: козак, козацький реєстр, Дике поле, колонізація, уходництво, соціальне, національне, релігійне гноблення, Запорізька Січ, кіш, повстання, лицар, отаман, козацька старшина, універсал, ординація.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].

Тема 8. Визвольна війна українського народу


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.015 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал