Завдання 8.

До складу яких держав увійшли українські землі під час трьох поділів Речі Посполитої?

в) Тематика рефератів (модуль І)

1. Зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі.

2. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Литви і Польщі (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

3. Утворення козацтва, його роль в історії України.

4. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

5. Формування української народності.

Змістовний модуль ІІ (1800–1920 рр.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

Теми 12-14. Розклад феодально-кріпосницької

системи господарювання і утвердження

капіталістичних виробничих відносин (ХІХ ст.)

Мета заняття – здійснити історичний аналіз політичних і соціально-економічних процесів історії України, коли її територія продовжувала бути роз'єднаною між двома монархічними імперіями – Австрійською (з 1867 р. Австро-Угорська) і Російською, що гальмувало процес консолідації української нації, формування єдиного внутрішнього ринку та створення соборної держави.

Семінарське заняття 1.

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українського населення під владою австрійської монархії (перша половина ХІХ ст.).

2. Соціальні конфлікти на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

3. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії та її наслідки для населення західноукраїнських земель.

4. Соціальний і національно-визвольний рух на українських землях у складі Австро-Угорської монархії (друга половина ХІХ ст.).

Семінарське заняття 2.

План

5. Криза феодально-кріпосницької системи господарювання в Російській імперії. Загострення соціально-економічних і політичних суперечностей в Україні наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст.

6. Селянська реформа 1861 р. – провісник капіталізму. Буржуазні реформи 60-70-х рр.

7. Особливості промислового перевороту в Україні.

8. Становлення капіталістичних виробничих відносин. Формування класу буржуазії та класу робітників.

9. Соціальний і культурно-національний рух у підросійській Україні в другій половині ХІХ ст.

Опорні поняття: асиміляція, ментальність, соборність, рента, рентабельність, урочна система, місячина, кріпосні і державні селяни, вільнонаймана праця, капітал, підприємництво, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне і товарне господарство, селянська реформа 1861 р., викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, первісне нагромадження капіталу, колонія, основний закон розвитку суспільства, еволюційний шлях переходу від феодалізму до капіталізму, мито, місткість внутрішнього ринку, протекціонізм, охоронні тарифи, кредитування, монополія, акціонерні товариства, синдикати, акції, індустріалізація, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, національні самосвідомість, сепаратизм, політичні партії.

Входження українських земель до складу різних держав зумовило відмінності їхнього економічного, політичного і культурного розвитку. Студенти повинні зрозуміти, що незважаючи на однакову соціальну природу монархічної влади в Росії та Австрії, становище західних українців, порівняно з підлеглими Росії, було набагато гіршим. Безземелля, неосвіченість, політичне безправ’я селян – основної маси населення західноукраїнських земель (Східної Галичини, Буковини і Закарпаття) – прирікало їх на злиденне існування.

Радимо звернути увагу на спробу реформування соціально-економічних процесів у Габсбурзькій монархії імператором Йосифом ІІ та її наслідки. Важливо усвідомити підступну роль греко-католицького духовенства у формуванні національної свідомості закарпатоукраїнців. Дії греко-католиків щодо насадження у свідомості селян рутенських настроїв стримували їхню соціально-політичну і культурну активність.

Студентам пропонується розібратися в суті аграрної реформи, проведеної у 1848 р. в Австрійській імперії, яка відкрила шлях до ринкових перетворень в економіці.

9/10 території України (Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь) входило до складу Російської імперії. Цей період в історії України має особливе значення. Він характеризується епохальними змінами – переходом від феодально-кріпосницької системи господарювання до капіталістичної. Цим і зумовлена складність і своєрідність та динамізм процесів, що відбувалися у той період як у соціально-економічній, так і в політичній та духовній сферах.

Слід звернути увагу на становлення чиновницько-бюрократичного апарату в Україні, здійснення русифікаторської політики. У соціально-економічних питаннях необхідно проаналізувати процес розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання.

Особливого опрацювання потребують сюжети, пов’язані з проведенням селянської реформи 1861 р., її змістом і наслідками. Потрібно зрозуміти, що скасування кріпацтва не оправдало сподівань більш ніж 5 млн. селянства, адже здійснювалося воно в інтересах поміщиків. Внаслідок розкріпачення селян були усунуті основні перешкоди на шляху розвитку капіталізму. Новий суспільний лад прийшов на зміну старому шляхом еволюції. Слід також з’ясувати, які пережитки феодалізму гальмували вільний розвиток села фермерським шляхом.

Студентам якнайглибше слід розібратися у проблемах утвердження капіталізму в Україні, схарактеризувати буржуазні реформи 60–70-х рр., знати особливості промислового перевороту, звернути увагу і спробувати оцінити роль іноземного капіталу в процесі капіталістичної індустріалізації.

Паралельно зі змінами у процесі виробництва відбувалися зміни і в соціальній сфері, зокрема прискорено формувалися класи буржуазії і робітників.

Під час опрацювання теми необхідно акцентувати увагу на тому, що різні соціально-економічні та політичні умови в Австрійській (з 1867 р. – Австро-Угорській) та Російській імперіях накладали відбиток на життя українців. Слід пам’ятати, що обидві імперії здійснювали політику денаціоналізації, гальмуючи процес формування української нації. Але із розвитком капіталістичних виробничих відносин, деяким послабленням тиску з боку правлячих кіл Австро-Угорщини помітно активізувався національно-визвольний рух у Східній Галичині й національно-культурницький рух у підросійській Україні, що призвів до утворення перших українських політичних партій.

Питання для самоконтролю:

1. Зробити порівняльний аналіз аграрної реформи в Австрійській імперії (1848 р.) та Російській імперії (1861 р.).

2. Що Ви розумієте під буржуазними перетвореннями в другій половині ХІХ ст. в Україні?

3. Особливості промислового перевороту в Україні.

4. Чи можна було по-іншому провести селянську реформу 1861 р. в Росії?

Теми доповідей:

1. Повстання в с. Турбаях.

2. Устим Кармалюк.

3. Участь студентів в українському національно-визвольному русі.

4. Розвиток підприємництва в Україні у другій половині ХІХ ст.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].

Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі
до початку ХХ ст.

Мета: розглянути зовнішньоторговельні зв’язки українських земель у загальному контексті соціально-економічного і політичного розвитку тогочасного суспільства.

План

1. Географія зовнішньої торгівлі Київської Русі. Склад товарної маси.

2. Вплив зовнішньої торгівлі на соціально-економічний розвиток Давньоруської держави. Право складу. Основні платіжні засоби.

3. Вплив політичних факторів на розвиток міжнародної торгівлі.

4. Розвиток зовнішньоторговельних зв’язків українських земель, що перебували під владою Речі Посполитої.

5. Зовнішньоторговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини у другій половині ХVІІ – першій половині ХІХ ст.

6. Нові явища у розвитку зовнішньої торгівлі у другій половині ХІХ ст. Склад експорту – імпорту.

Опорні поняття: експорт, імпорт, транзит, право складу, мито, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, Всеросійський ринок, національний ринок, біржова торгівля, протекціонізм, реекспорт, купецтво.

Аналізуючи міжнародну торгівлю, слід схарактеризувати загально історичний фон. Так, міжнародна ситуація періоду становлення і розвитку Київської Русі зумовлювала візантійський напрям зовнішньої торгівлі через Крим, а також з країнами арабського халіфату. На її перешкоді були степові кочовики, з якими східні слов’яни вели постійну виснажливу боротьбу. у періоди замирення торгівля відновлювалася і мала важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку тогочасного суспільства. Зміни в зовнішньоторговельній діяльності відбулися внаслідок роздроблення Давньоруської держави і подальшого її захоплення монголо-татарами. Слід наголосити на негативному впливі роздробленості держави на розвиток міжнародної торгівлі українських земель. Варто також пам’ятати, що монголо-татарська навала не зупинила цілком зовнішньоторговельну діяльність.

Ретельно слід проаналізувати західноєвропейський напрям торгівлі, міжрегіональні, а також торговельно-економічні зв’язки українських, литовських, польських земель у межах Речі Посполитої. Негативний вплив на розвиток торгівлі справляли турецько-татарські набіги. Зміни у характері торгівлі Лівобережжя і Слобожанщини стали помітними після їх включення до складу Російської держави за Переяславським актом 1654 р. Розвиток українсько-російської, російсько-білоруської та українсько-білоруської торгівлі сприяв формуванню Всеросійського ринку. Готуючи це питання, доцільно звернути увагу на посилення процесу спеціалізації окремих регіонів Російської імперії, зокрема, українських земель на сільськогосподарському виробництві. У межах Російської держави з 1654 р. до революції 1917 р. українсько-російсько-білоруська торгівля вважалася внутрішньою. А в даному випадку, з точки зору сьогодення, ми розглядаємо українсько-російську і українсько-білоруську торгівлю як зовнішню.

Питання для самоконтролю:

1. Схарактеризуйте вплив зовнішньо- і внутрішньополітичних подій на розвиток зовнішньої торгівлі Давньоруської держави.

2. Назвіть основні платіжні засоби, що використовувались у зовнішньоторговельних операціях у Х–ХІХ ст.

3. Доведіть взаємозв’язок розвитку економіки та зовнішньої торгівлі.

4. Обґрунтуйте значення людського фактора у розвитку торгівлі.

Теми доповідей:

1. Фільваркові господарства та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв’язків українських земель (ХVІ-ХVІІ ст.).

2. Господарська спеціалізація українських земель та їх участь у міжнародній торгівлі (ХVІІІ-ХІХ ст.).

3. Інтеграція української економіки в загальноросійський ринок (ХІХ ст.).

4. Формування купецького стану та торговельно-промислової буржуазії (ХVІІ-ХІХ ст.).

Література за списком: [38, 44-45, 61, 75].

Теми 16-17. Українська національно-демократична революція

1917–1920 рр. і змагання тенденцій державотворення в Україні:

історія, уроки

Мета: з’ясувати стратегію і тактику різних політичних сил в революційній боротьбі, простежити державотворчий процес за Універсалами Центральної Ради, виявити її успіхи і прорахунки; усебічно проаналізувати дії більшовиків і процес встановлення Радянської влади в Україні.

План

1. Утворення українських політичних партій на початку ХХ ст.

2. Перша демократична революція в Росії та Україні (1905-1907 рр.): причини, основні події, історичні уроки.

3. Перша світова війна як каталізатор суспільно-політичних процесів в Російській імперії: посилення соціально-класових і національно-визвольних тенденцій у суспільному русі.

4. Центральна Рада – керівний орган боротьби за владу в Україні.

5. Українська народна республіка і Українська Республіка Рад – дві альтернативні форми державності: причини й уроки військового протистояння.

6. Гетьманський переворот і проголошення Української держави, її особливості як державного утворення і політична доля.

7. Директорія. Відновлення УНР, Акт злуки УНР і ЗУНР.

8. Отаманщина як суспільне явище у процесі становлення державності в Україні.

9. Російський “білий” рух як претендент на державну владу в Україні.

10. Утвердження більшовицько-радянської влади – кінець військового протистояння альтернативних політичних сил в Україні. Причини поразки й історичні уроки української національно-демократичної революції.

Опорні поняття: демократична революція, ради, профспілки, соціальний і національний рухи, Лютнева буржуазна революція, Центральна Рада, національно-визвольна боротьба, Жовтневий переворот у Петрограді, універсали Центральної Ради, УНР, ультиматум, Радянська влада, воєнне протистояння, конституція, Гетьманат, Директорія, Брестські мирні договори УНР і Радянської Росії, соціалістичний лад.

Вивчення теми вимагає історіософського аналізу змісту подій початку ХХ ст. Необхідно звернути увагу на загострення соціально-класових суперечностей всередині капіталістичних країн, зокрема Росії, посилення національно-визвольних прагнень українського народу, з’ясувати розстановку класових і національних сил у боротьбі за владу.

Студентам пропонується розібратися у складній політичній ситуації початку 1917 р. (воєнна розруха, лютнева буржуазна революція в Росії та її вплив на розгортання національно-визвольного руху в Україні). Заснування Центральної Ради, її суть на початковому етапі. Внутрішня політика Центральної Ради. Слід звернути увагу на причини загострення стосунків Центральної Ради з Тимчасовим урядом. Подальша дестабілізація економічного та політичного становища в Україні. Жовтневі події 1917 р. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Порівняльний аналіз І та ІІІ Універсалів: якщо у І Універсалі стверджувалася національна ідея, що згуртовувала всіх українців, то ІІІ Універсал, проголошуючи соціально-економічні заходи, викликав неоднозначне ставлення до Центральної Ради різних верств населення.

Протистояння Центральної Ради і Раднаркому РСФРР. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад (4-6.12.1917 – Київ – 11–12.12.1917 р. – Харків) і проголошення України Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів.

Початок війни Радянської Росії проти УНР. ІV Універсал Центральної Ради, укладення сепаратного договору з Німеччиною (9.02.1918 р.). Окупація австро-німецькими військами України.

Гетьманський переворот П. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської держави: успіхи і прорахунки.

Створення міжпартійного колективного органу – Директорії. Відновлення УНР. Акт " злуки" УНР і ЗУНР.

Наступ Радянських військ, евакуація Директорії. Прийняття Конституції УСРР (1919 р.). Звільнення України від білогвардійщини.

Висвітлюючи всі вищеназвані питання, необхідно враховувати неодноразові швидкі зміни політичних курсів керівників національного (Центральної Ради) і соціального (більшовиків) рухів, важке становище народних мас, які не завжди могли зорієнтуватися у політичній ситуації й підтримували гасла то однієї, то іншої протидіючих сторін. Потрібно дати оцінку масового селянського повстанського руху під проводом Н. Махна; схарактеризувати історичні постаті М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри, П. Скоропадського.

Питання для самоконтролю:

1. Проаналізуйте основний зміст програм українських політичних партій початку ХХ ст.

2. Українці у Першій світовій війні.

3. З’ясуйте логіку внутрішньополітичної боротьби в Україні 1917–1920 рр.

4. Схарактеризуйте дії С. Петлюри і дайте їм історичну оцінку.

5. Назвіть причини поразки української національно-демократичної революції 1917–1920 рр. і приходу до влади більшовиків.

Теми доповідей:

1. Соціально-економічне становище України на початку ХХ ст.

2. «Українське питання» в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

3. Українська Центральна Рада і радянська влада – дві альтернативні форми державності: соціальна база, програми, державотворча діяльність.

4. Селянський рух в Україні 1918-1920 рр.

5. Видатні постаті українського національно-визвольного руху першої чверті ХХ ст.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 29, 36, 60, 63].