Інфляція: причини, типи та форми прояву.

Інфляція- знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві ц порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Причини інфляції: порушення пропорцій суспільного виробництва; надмірна емісія грошей; дефіцит державного бюджету; мілітаризація економіки; монополізація виробництва; зовнішньоекономічні фактори. Форми прояву: відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується. Прихована інфляція -це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги з одного боку, і доходів населення-з іншого. Типи інфляції: залежно від переважаючого впливу факторів -інфляції попиту, інфляція пропозиції; за темпами зростання -повзуча, галопуюча, гіперінфляція; за ступенем прогнозування -очікувана, неочікувана; за співвідношенням темпів зростання цін на товари -збалансована, незбалансована.

51. Причини виникнення і види безробіття

Безробіття- це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент. Форми безробіття: фрикційне виникає у зв’язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць-з іншого, потребує певного часу.

Структурне зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв’язку зі змінами структури економіки. Виникає у зв’язку з тим, що певні професії «старіють» і потреба в них значно зменшується.

Циклічне - це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов’язано з циклом ділової кон’юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення.

Інституціональне — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці.

Факторами формування безробіття: нестача сукупного ефективного попиту; - негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією; -недостатня мобільність робочої сили; -структурні зрушення в економіці; -дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості; -демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили; -сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки

52. Державне антикризове регулювання економіки – це процес, за допомогою якого здійснюється вплив держави на економіку з метою скорочення строків і зменшення глибини кризи, а також пом'якшення його негативних соціально-економічних наслідків. Державне антикризове регулювання виконує наступні функції: вироблення заходів стабілізації економіки під час кризових потрясінь; захист ключових підприємств, що перебувають у стратегічно важливих галузях, від кризових процесів, що протікають в економіці

До функцій антикризового регулювання відносяться: передкризове регулювання, регулювання в умовах кризи, регулювання процесів виходу із кризи, стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат й втрачених можливостей, своєчасне прийняття рішень.

Антикризова політика держави реалізується на трьох рівнях: підтримка конкурентоздатності основних галузей економіки; попередження й недопущення криз в економічно- і соціально- значимих сферах, таких як банківський бізнес або сфера суспільного транспорту; зменшення негативних наслідків банкрутства підприємств, максимально повне задоволення інтересів їх співробітників і кредиторів.

53.Форми та методи державного регулювання економіки- це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічнмй розвиток країни. Розрізняють такі методи: Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб'єктів ринку. Методи непрямого регулювання — це методи, які регламен тують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковано, че рез створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти в потрібному державі напрямку. Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) пове дінки суб'єктів права. Адміністративні методи — це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб'єктів ринку. Також існують специфічні, неформальні, імперативні та економічні методи. Формами регулювання є: довгострокове регулювання здійснюється у формах економічного програмування (кон’юктурне і структурне) Кон’юктурне регул.є відтворення через маніпуляції ринкової кон’юктури. Структурне -це кон’юктурне регулювання, до якого додаються плани економічного і соціального розвитку.За формою впливу державне регулювання буває директивне та індикативне.