Мотивація поведінки підприємства

Максимізація- максимум прибутку підприємства

Мінімізація мінімум витрат шляхом зменшення собівартості продукції та впровадження технологій виробництва.

Оптимізація- оптимум витрат виробництва та прибутку.

Методи мотивації результативності діяльності:

Економічні прямі:

Відрядна оплата

Почасова оплата

Премії за раціоналізацію

Участь у прибутках

Оплата навчання

Виплати за максимальне використання робочого часу (немає невиходів на роботу)

Економічні непрямі:

Пільгове харчування

Доплати за стаж

Пільгове користування житлом, транспортом та ін.

Не грошові:

Збагачення праці

Гнучкі робочі графіки

Програми підвищення якості праці

Участь у прийнятті рішень на більш високому рівні

Виплати за максимальне використання робочого часу (немає невиходів на роботу)

Альтернативні витрати- це витрати на будь-який ресурс у виробництві певного блага, що є вартістю найкращого його альтернативного використання. Види: неявні-витрати фірми на використання власних ресурсів, наявні- витрати на оплату економічних ресурсів постачальником не власник фірми.

42.Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів. Мета діяльності конкурентної фірми-максимілізація прибутку. В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну частку продажу. Монополія-це така ситуація на ринку за якої існує лише один продавець і безліч покупців. Олігополія-модель ринкової структури за якої багато фірм контролює виробництво. Цінова війна-цикл послідовних змін на олігополітичному ринку фірмами конкурентами.

43.Суспільне(національне) вітворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними та залучення нових невідтворюванних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів оганізації праці. Види суспільного відтвореня:

- Просте відтворення – це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.

- Звужене відтворення – це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його сприченяють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. (наприклад 90-ті роки ХХ століття в перехідній екомоміці України)

-Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.

44.Економічне зростання- це кількісне збільшення та якісне удосконалення результатів виробництва та його фактів. Тими економічного зростання:

-Екстенсивний-зростання викликане використанням екстенсивних чинників(зростання обсягів продукції, обладнання)

-Інтенсивний-зростання викликане використанням інтенсивних чиників(використання досягнень НТП)

Фактори економічного зростання:

-прямі-збільшення обсягу використання ресурсів, збільшення якості ресурсів, поліпшення способів використання ресурсів.

-побічні фактори-природно-географічний фактори, національно-демографічний, військово-політичний, інститунаціональний.

45.Система національних рахунків- система взаємопов’язаних показників, яка відображає структуру зв’язків між секторами і галузями економіки, між національною економікою та іншим світом. В основі будови системи національних рахунків використовується балансовий метод. Базовою одиницею обліку СНР є інституціональна одиниця. Принципами системи є: 1. Продуктивною є праця, що приносить дохід.

2.Виробництво, обіг, розподіл розглядають як взаємопов’язані сторони одного процесу відтворення.

3.органічне поєднання обліку взаємозв’язку товаровиробничого сектору, споживчого та доходно-фінансового. 4.витрати=доходу.

Макроекономічні показники СНР: валовий внутрішній продукт, чистий національний продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід кінцевого використання.

46.ВВП вимірює вартість кінцевої виготовленої продукції, яка вироблена резидентами даної країни за певний період часу. Існує три способи обчислення ВВП:

-За доданою вартістю (виробничий метод) ВВП розглядається як показник виробництва; кінцевий результат виробничної діяльності виробників-резидентів.

-За витратами ВВП=C+G+I+Xn С-особисті споживчі витрати; G-державні закупівлі товарів і послуг; I-валові приватні інвестиції; Xn-чистий експорт.

-За доходами (розподільчий метод) додаються певні доходи, які виплачені з доданої вартості виробничим одиницям-резедентам.. ВВП=W+p+r+i+A+Tн, де W-заробітня плата, p-прибуток, r-рента, i-відсоток (плата за кредит), A-амортизація, Tн-непрямі податки.

Дефлятор ВВП -кількість продукції, яка отримується у реальних грошах. Дефлятор ВВП використовується для визначення відповідності між номінальним та реальним ВВП.

47.Сукупний попит відображаэ зв’язок між обсягом сукупного випуску, на який має місце попит зі сторони економічних агентів, і загальним рівнем цін в економіці. Цінові фактори:

1. Ефек майна (багатства) за зниження рівня цін споживачі вважають себе багатшими, що стимулює їх збільшувати видатки.

2.Ефект потенційної ставки, нижчий рівень цін зменшує процентні ставки, стимулюючи видатки на івестизуючі блага, тим самим збільшуючи сукупний попит.

3.Ефект обмінного курсу, зниження рівня цін провокує зменшення % ставки та реального обмінного курсу.

Нецінові фактори: Політико-економічні чинники; зовнішньоекнономічні; зміни в динаміці цін та цінних паперів; сподівання населення та очікування фірм.

Сукупна пропозиція -це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти протягом року за кожного рівня цін. Цінові чинники: 1. Індивідуальні середні витрати (використання резервного устаткування)

2.Структурні зміни і природні умови; 3. Зовнішньоекономічні (запровадження мита, квот на товари)3.Інституційні чинники. Нецінові чинники: 1.Реальні зміни у виготовлені обсягу продукції.

2. Інтеграцію Укр. у світову економіку. 3. Додаткові витрати на підприємницьку діяльність.