Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Приклади тестового контролю знань.
|
|
1. Для кількісного розділення і визначення відносного вмісту кожної амінокислоти в гідролізаті білків використовують:
А. Електрофорез
В. Розподільну хроматографію
С. Іонообмінну хроматографію
D. Ультрацентрифугування
Е. Гель-фільтрацію
2. Лікар призначив пацієнту аналіз білкових фракцій крові. В лабораторії був використаний метод електрофорезу. Яка властивість білків дає змогу застосовувати даний метод?
А. Здатність до набухання
В. Оптична активність
С. Високий онкотичний тиск
D. Наявність електричного заряду
Е. Висока в’язкість
3. Вкажіть який тип інгібування спостерігається при застосуванні інгібітора ацетилхолінестерази – прозерину:
А. Конкурентне
В. Зворотне
С. Неконкурентне
D. Безконкурентне
Е. Алостеричне
4. Ацетилхолінестераза – фермент, що здійснює розщеплення ацетилхоліну. Інсектициди, пестициди та отрути з нервово-паралітичною дією на основі фторфосфатів, незворотно інгібують ацетилхолінестеразу. Вкажіть механізм інгібування:
А. Інгібітори є структурними аналогами субстрату
В. Інгібітори зв'язуються зі залишком гістидину в алостеричному центрі
С. Інгібітори зв'язуються зі залишком серину в активному центрі ферменту
D. Інгібітори утворюють комплекс з ацетилхоліном
Е. Інгібітори викликають денатурацію ферменту
5. У хворого спостерігають болючість по ходу великих нервових стовбурів та підвищений вміст пірувату у крові. Нестача якого вітаміну може викликати такі зміни?
A. С
B. В1
C. В6
D. К
E. РР
6. Біохімічні функції водорозчинних вітамінів реалізуються за рахунок перетвореня їх у коферментні форми. У яку з приведених коферментних форм перетворюється вітамін РР?
A. ФМН (флавінмононуклеотид)
B. ФАД (флавінаденіндинуклеотид)
C. ПАЛФ (піридоксальфосфат)
D. НАД (нікотинамідаденіндинуклеотид)
Е. ТПФ (тіамінпірофосфат)
7. Реакція конденсації ацетил-КоА з оксалоацетатом здійснюється за участю:
А. Аконітатгідратази
В. Дигідроліпоїлдегідрогенази
С. Піруватдегідрогенази
D. Дигідроліпоїлацетилтрансферази
Е. Цитратсинтетази
8. Ціаніди – клітинні отрути, інгібітори транспорту електронів на термінальній ділянці дихального ланцюга мітохондрій. Який механізм їх токсичної дії?
А. Блокування електронного транспорту на рівні НАДН-коензим-Q-редуктази
В. Блокування переносу електронів з цитохма в®с1
С. Інгібування функцій АТФ-синтетази
D. Утворення комплексів з Fe3+-формою гему цитохромоксидази
Е. Роз’єднання дихання та окисного фосфорилування в мітохондріях
Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок
1. Назвати оптичні методи дослідження, які використовуються в клінічній біохімії:
А. Фотоелектроколориметричні
В. Афінна хроматографія
С. Флюоресцентний аналіз
D. Полярографія
Е. Імуноферментний аналіз
2. Для виявлення функціональних груп (-SH, NH2, імідазольних) у білках, ферментах використовують такі методи дослідження:
А. Електрофорез
В. Люмінесцентний аналіз
С. Іонообмінну хроматографію
D. Полярографію
Е. Імуноферментний аналіз
3. Що відбувається з ферментами за умов високої температури?
А. Гідроліз
В. Денатурація
С. Утворення фермент-субстратного комплексу
D. Блокування активного центру
Е. Порушення первинної структури
4.Після додавання витяжки з підшлункової залози в пробірку з розчином крохмалю, відмічено відсутність синього забарвлення в пробі з розчином йоду, що свідчило про гідроліз крохмалю. Під впливом якого ферменту підшлункової залози це відбулося.
А. α -Амілази
В. Хімотрипсину
С. Ліпази
D. Альдолази
Е. Трипсину
5. Метод визначення якого із перерахованих ферментів базується на визначенні кількості гідрогену пероксиду, перетвореного ним за певний проміжок часу:
A. Аконітаза
B. Цитохромоксидаза
C. Лактаттдегідрогеназа
D. Амілаза
E. Каталаза
6. З біологічної рідини шляхом висолювання виділили білок, який буде використаний для лікування. Яким методом можна звільнити його від низькомолекулярних домішок?
А. Секвенацією
В. Денатурацією
С. Висолюванням
D. Електрофорезом
Е. Діалізом
7. У сироватці крові хворого на пієлонефрит виявлено зміни у співвідношенні білкових фракцій. Вкажіть, яким методом можна розділити на фракції білки плазми крові?
8. В підшлунковій залозі знаходяться ферменти: амілаза, пептидази та ліпази. Які з цих ферментів за певних умов може викликати автоліз органу і чому?
9. У хворого в сироватці крові виявлено підвищення активності ЛДГ4 і ЛДГ5, аланінамінотрансферази, карбомоїлорнітинтрансферази. В якому органі можна передбачити розвиток патологічного процесу?
10. В інкубаційне середовище де була сукцинатдегідрогеназа і янтарна кислота додали малонову кислоту. Як зміниться активність фермента? Чи є цей процес зворотнім? Як його повернути?
11. За добу в людини виділяється з сечею 10 мг вітаміну С. Чи забезпечений організм цим вітаміном?
12. Чому хворим з серцево-судинною недостатністю та ознаками ацидозу призначають препарат кокарбоксилазу (тіамінпірофосфат)?
Література
Основна:
1. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 7-136
2..
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 3-153, 224-279.
4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.
5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2010. – С. 3-60, 114-147.
Модуль 3. Метаболізм Вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
Тематичний план практичних занять з модуля 3
| № з/п | Тема занять | Кіл-сть годин | Кіл-сть балів |
| 1. | Дослідження гліколізу – анаеробного окиснення вуглеводів. | ||
| 2. | Дослідження аеробного окиснення глюкози та альтернативних шляхів обміну моносахаридів. | ||
| 3. | Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену, біосинтез глюкози – глюконеогенез. | ||
| 4. | Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. Цукровий діабет. | ||
| 5. | Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів та фосфоліпідів. Внутрішньоклітинний ліполіз та молекулярні механізми його регуляції. | ||
| 6. | b-Окиснення та біосинтез жирних кислот. Дослідження обміну жирних кислот та кетонових тіл. | ||
| 7. | Біосинтез та біотрансформація холестеролу. Патології ліпідного обміну: стеаторея, атеросклероз, ожиріння. Транспортні форми ліпідів – ліпопротеїни плазми крові. | ||
| 8. | Дослідження перетворень амінокислот (трансамінування, дезамінування, декарбоксилування), біосинтезу глутатіону і креатину. | ||
| 9. | Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини. | ||
| 10. | Дослідження проміжних продуктів біосинтезу порфіринів та їх накопичення при порфіріях. | ||
| Індивідуальна самостійна робота студентів | Зарах | ||
| 11. | Підсумковий модульний контроль | ||
| Разом (годин, балів) |
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
| № з/п | Тема | Кіл-сть годин |
| 1. | Підготовка до практичних занять: | |
| 1.1 | Наб ути практичні навики з біохімії метаболізму вуглеводів: | |
| Написання ферментативних реакцій перетворення інтермедіатів в гліколізі, пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену. | ||
| Побудова схем метаболічних шляхів обміну вуглеводів. | ||
| Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів. | ||
| Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при патологіях. | ||
| 1.2 | Набути практичні навики з біохімії метаболізму ліпідів: | |
| Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень ліпідів в метаболічних шляхах. | ||
| Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окремих метаболічних шляхів. | ||
| Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну при патологічних станах. | ||
| 1.3. | Набути практичні навики з біохімії метаболізму амінокислот: | |
| Будувати схеми та писати біохімічні (ферментні) реакції перетворень амінокислот в метаболічних процесах. | ||
| Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів. | ||
| Оцінювати за біохімічними показниками порушення обміну амінокислот при вроджених та набутих вадах метаболізму. | ||
| 2. | Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – по темам рефератів, що представлені у змістовних модулях. | |
| 3. | Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 3. | |
| Разом |
Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 12 балів, „4” – 10 балів, „3” – 7 балів, „2” – 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.
Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів (7 × 10 = 70).
Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.
Змістовий модуль 9. Метаболізм вуглеводів та його регуляція
Тема № 1. Дослідження гліколізу – анаеробного окиснення вуглеводів.
Мета заняття: Засвоїти основні принципи внутрішньоклітинного анаеробного та аеробного окиснення глюкози та біохімічні шляхи їх регуляції. Знати роль ферментів та коферментів для перебігу реакцій гліколізу. Оволодіти особливостями перебігу реакцій синтезу АТФ (субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції).
Актуальність теми: Перетворення вуглеводів у процесах обміну речовин відіграє важливу роль в енергозабезпеченні організму. У процесі гліколізу та спиртового бродіння внаслідок фосфоролітичного розпаду вуглеводів утворюється АТФ, молочна та піровиноградна кислоти. Зміни останніх у крові, мають важливе діагностичне значення.
Конкретні завдання:
Ø Пояснювати біохімічні шляхи внутрішньоклітинного анаеробного окиснення глюкози.
Ø Аналізувати особливості реакцій гліколізу, що проходять з використанням енергії АТФ.
Ø Аналізувати особливості перебігу реакцій субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції.
Ø Пояснювати роль коферментів та ферментів у проходженні реакцій гліколізу.
Ø Аналізувати механізми регуляції анаеробного окиснення вуглеводів.
Теоретичні питання
1. Глюкоза, як важливий метаболіт вуглеводного обміну: загальна схема джерел і шляхів перетворення глюкози в організмі.
2. Анаеробне окиснення глюкози:
· ферментативні реакції аеробного гліколізу (послідовність реакцій);
· ферментативні реакції анаеробного гліколізу (послідовність реакцій);
· характеристика ферментативних реакцій гліколізу, що проходять з використанням енергії
· характеристика ферментативних реакцій субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції;
3. Вклад робіт Ембдена, Мейєргофа, Парнаса у встановлення послідовності ферментативних реакцій гліколізу.
4. Лактатдегідрогеназна реакція в гліколізі, механізм та особливості її перебігу.
5. Ізоферменти ЛДГ та їх клініко-діагностичне значення визначення.
6. Механізми регуляції перебігу реакцій анаеробного окиснення глюкози.
7. Енергетична цінність анаеробного окиснення глюкози.
8. Спиртове бродіння, ферментативні реакції.
9. Ефект Пастера, його молекулярна основа.