Дюрація

Дюрація фінансового інструмента показує період окупності фінансового інструмента, тобто середню тривалість періоду, протягом якого всі потоки доходів і платежів за ним доходять до інвестора. Вона визначається як відношення приведеної вартості суми всіх очікуваних потоків доходів і платежів до ринкової вартості інструмента. Крім того, дюрація фінансового інструмента відбиває чутливість фінансового інструмента до зміни процентних ставок: чим більша дюрація, тим більш чутлива поточна вартість фінансового інструмента до зміни процентних ставок.

Метод дюрації дозволяє управляти процентним ризиком, вартістю капіталу банку за допомогою середньозважених термінів погашення активів і зобов'язань. При управлінні дюрацією активів і зобов'язань використовується показник нормалізованого дисбалансу (розриву) дюрацій ,

де - дюрація активів; - дюрація зобов'язань; - обсяг активів;

- обсяг зобов'язань.

При реалізації стратегії мінімізації ризику використовується метод імунізації балансу, метою якого є мінімізація процентних ризиків і захист балансу від будь-яких змін процентних ставок протягом зафіксованого періоду. Метод полягає в погодженому управлінні дюраціями активів і зобов'язань, підборі їхнього складу і структури шляхом включення до їхнього складу таких фінансових інструментів, щоб НДД дорівнював 0.

При реалізації стратегії максимізації прибутку використовується управління розривом між дюраціями активів і зобов'язань (НДД більше чи менше 0). Основні правила управління розривом дюрації зводяться до такого:

- при позитивному розриві між дюраціями вартість капіталу зростає при збільшенні процентних ставок і знижується при їх зниженні;

- при негативному розриві вартість капіталу знижується при збільшенні процентних ставок і підвищується при їх зниженні;