Ніколи не змінюються префікси

На допомогу слухачам підготовчих курсів

Теоретичний матеріал та контрольні завдання до заняття №2

Тема: Фонетика. Орфографія.

Опрацюйте теоретичний матеріал.

Фонетика – це розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови.

Фонетична транскрипція – це запис мовлення, при якому відносно точно передається звук.

Асиміляція – це часткове або повне уподібнення приголосних звуків (боротьба – [бород΄ ба]).

Дисиміляція – це розподібнення приголосних унаслідок заміни одного звука іншим (дужий + ший – дужчий).

У сучасній українській мові налічується 6 голосних і 32 приголосних фонеми.

Фонема – це найменша неподільна звукова одиниця, що служить для творення та розрізнення слів, словоформ і їх значущих частин. Наприклад, фонема /в/ представлена різними звуками (її варіантами) у словах: [ в’í хола ], [ вý лик ], [ браў ].

План фонетичного розбору слова:

1.Слово.

2.Кількість складів, відкриті та закриті склади.

3.Наголошений склад.

4.Голосні звуки, їх вимова та характеристика.

5.Приголосні звуки (сонорні чи шумні, дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які або пом’якшені), їх вимова, позначення на письмі.

6.Кількість звуків у вимовленому і літер у записаному слові.

Письмовий розбір

Життя – [ж и^е-т': а]. – два склади: ж и^е– відкритий, т': á – відкритий, другий склад наголошений.

[ж] – пригол., дзв., тв., позначений літерою ж;

[и^е] – голосний, ненаголош., позначений літерою и;

[т': ]– пригол., глух., м’як., подовжений, позначений літерами тт (подовження), та я (м’якість);

[а] – голосний, наголош., позначений літерою я.

5 букв, 4 звуки.

Орфографія – це розділ мовознавства, що встановлює і вивчає загальноприйняті правила передачі слів на письмі.

Орфограма – це правильне написання за відповідними правилами або традиціями, яке обирається з кількох можливих.

Правопис префіксів

Ніколи не змінюються префікси

Слід розрізняти префікси пре-, при-, прі-