Визначення стрімкості схилів місцевості.

Схил – це нахилена поверхня форми рельєфу. Основні різновиди схилу вказані на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Різновиди схилів та їх зображення горизонталями.

Основні елементи схилу (рис. 3.4.):

Стрімкість схилу a – кут нахилу схилу до горизонтальної площини (чим більший цей кут, тим схил більш стрімкий);

Висота схилу h – перевищення вищої точки схилу над нижчою;

Закладення схилу d – відстань на карті між сусідніми горизонталями (чим більш стрімкий схил, тим менше закладення).

Рис. 3.4. Основні елементи схилу.

Закладення, що відповідає висоті перерізу на карті, називається закладенням горизонталей.

Можна визначити:

- чим більша висота перерізу, тим більше закладення горизонталей, і навпаки;

- чим стрімкіший схил, тим менше закладення горизонталей, і навпаки, чим пологий схил, тим більше закладення горизонталей.

Способи визначення стрімкості схилів.

Стрімкість схилу істотно впливає на умови прохідності і захисні властивості місцевості. Стрімкість схилу можна визначити за формулою, шкалою закладень та окомірно.

Визначення стрімкості схилу за наближеною формулою:

де α – стрімкість схилу;

h – висота перерізу;

d – закладення (відстань між точками).

Для визначення стрімкості схилу за формулою необхідно знати величину висоти перерізу і визначити за картою величину закладення горизонталей.

Наприклад, на карті масштабу 1: 50 000 висота перерізу дорівнює 10 м, а закладення у місці визначення – 3 мм (1 мм 50 000 карти відповідає 50 м), отже, закладення дорівнює 150 м.

Звідси:

Користуватися наближеною формулою можна, якщо стрімкість схилів не більше 20-25°, тому що за більшої стрімкості точність визначення знижується.

Визначення стрімкості схилу за шкалою закладення

Шкала закладення – графічне вираження оберненої пропорційної залежності між стрімкістю схилу і закладенням горизонталей.

Така шкала надається на всіх картах масштабів 1: 25 000 – 1: 100 000 під нижньою рамкою карти праворуч від лінійного масштабу.

Для визначення стрімкості схилу за шкалою закладення необхідно відміряти циркулем, лінійкою або смужкою паперу відрізок між двома суміжними основними горизонталями, прикласти його до шкали і прочитати число градусів біля основи шкали.

Якщо горизонталі розташовані близько одна від одної, тоді зручніше користуватися правою частиною шкали, беручи при цьому на карті закладення між сусідніми потовщеними горизонталями.

Визначення стрімкості схилу окомірно зводиться до приблизного визначення величини закладення в міліметрах.

Розрахунки показали, що за стандартною висотою перерізу для закладання в 1 см стрімкість схилу буде дорівнювати 1- 2°. Із залежності від закладанням, висотою перерізу і стрімкістю схилу можна вивести таке правило: у скільки разів закладення менше (більше) 1 см, у стільки разів стрімкість схилу більша (менша) 1°.

Звідси находимо, що закладенню в 1 мм відповідає стрімкість схилу 12°, закладенню в 2 мм – 6°, закладенню в 3 мм – 4°.

Порядок визначення кута укриття. Кут укриття (рис. 3.5.) розраховується за формулою:

де α – кут укриття РЛС; НПС – висота приладу спостереження; HРЛС – висота РЛС (об’єкта); Нd – висота цілі; d – відстань між об’єктом укриття та РЛС.

Рис. 3.5. Визначення кута укриття.

Наприклад: НПС = 193, 5 м; HРЛС = 170 м; Нd = 5 м; d = 1000 м. Тоді,