Кількісних та якісних характеристик.

Способи вивчення місцевості.

Вивчити місцевість – означає визначити загальний характер даної місцевості і розкрити її тактичні властивості.

Вивчення місцевості:

Вивчення місцевості за картою є основним способом, оскільки дозволяє, за вмілого користування картою, завчасно і швидко вивчити будь-які райони місцевості.

Вивчення місцевості розвивається у певній послідовності:

1.Читання карти - уявлення реальності місцевості за її графічним зображенням.

2.Вивчення місцевості - виявлення тактичних властивостей місцевості з метою вирішення будь - якого завдання.

3.Оцінка місцевості - визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання.

4.Заключна частина (висновки) - визначення вигідних варіантів використання сприятливих можливостей місцевостей та заходів щодо обмеження її негативного впливу.

Основний принцип вивчення місцевості - від загального до детального.

Методика вивчення місцевості за картою:

1. Визначення різновиду місцевості (по кольорах карти).

2. Визначення типу місцевості за рельєфом.

3. Визначення місцевості за пересіченістю рельєфу.

4. Визначення місцевості за умовами спостереження та маскування.

5. Визначення місцевості за ознакою прохідності.

6. Визначення населеності району.

7. Визначення густоти, класу та напрямку дорожньої мережі.

Населені пункти і густота дорожньої мережі є основними показниками обжитості і освоєння місцевості і характеризують економічне і військове значення того чи іншого району.

Правила вивчення місцевості:

1. Місцевість вивчають стосовно конкретно поставленого бойового завдання.

2. В обороні місцевість вивчають спочатку в розташуванні противника, а після цього в своєму районі; у наступі - навпаки.

3. Місцевість вивчають і оцінюють не тільки “за себе”, але й “за противника”.

4. Місцевість вивчають безперервно, з урахуванням погоди, часу доби і пори року.

5. Під час вивчення тактичних властивостей місцевості, у першу чергу, визначають ті властивості, які є найбільш важливими для конкретних умов і можуть суттєво вплинути на характер дій.

6. При вивченні місцевості потрібно обов`язково спочатку ознайомитись з топографічною картою, звертаючи увагу на зміни, які могли статися з моменту складання карти.

Тактичні властивості місцевості:

Прохідність місцевості – властивість, яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ.

Захисні властивості місцевості - це властивості місцевості, які послабляють дію всіх видів зброї.

Умови орієнтування - властивості місцевості, які сприяють визначенню свого місцезнаходження і потрібного напрямку руху відносно сторін горизонту, навколишніх об'єктів, а також, відносно розташування своїх військ і військ противника.

Умови спостереження - властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника.

Умови маскування - властивості місцевості, які дозволяють приховати від противника розташування і пересування особового складу і бойової техніки.

Умови ведення вогню - властивості місцевості, які забезпечують зручне і приховане від спостереження противником розташування вогневих засобів, ведення точного вогню з усіх видів зброї і корегування стрільби.

Умови інженерного обладнання місцевості - властивості місцевості, які впливають на обсяг, характер і успіх робіт з її обладнання.

У наступі з ходу на противника з висуванням з глибини рекомендується наступна послідовність вивчення місцевості:

- у районі зосередження (вихідному районі);

- на маршруті висування до рубежу атаки;

- на рубежі розгортання;

- на рубежі безпечного віддалення;

- на рубежі спішування;

- на рубежі переходу в атаку;

- в розташуванні противника.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вивчають та оцінюють:

- характер рельєфу;

- природні сховища та укриття від вогню противника;

- захисні властивості місцевості;

- потайні шляхи для підходу та зайняття вихідного району;

- райони та рубежі, які вигідні для розташування елементів бойового порядку;

- вигідний рубіж для переходу в атаку;

- умови спостереження та ведення вогню;

- шляхи підвозу та евакуації.