Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Агрогрунтове районування
|
|
Агрогрунтове районування України в 60-і роки
провела група вчених грунтознавців Українського науково-дос-
лідного інституту грунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовсо-
кого та інших наукових установ республіки. Територію України
було поділено на регіони за ознаками подібності та відмінності у
грунтовому покриві з урахуванням усього комплексу природних
умов, які мають значення для сільськогосподарського виробницт- ва. Отже, основним принципом такого районування була сільсько-
господарська спрямованість території республіки. В результаті
виділено такі агрогрунтові одиниці: області, зони, підзони, про-
вінції та райони. Далі наведено перелік агрогрунтових регіонів
України (рис. 30).
Бореальний пояс помірно холодний: В — Центральна тайгово-
лісова обласгь; П — зона мішаних лісів з дерново-підзолистими
типовими і оглеєними грунтами Полісся; провінції: П1 — Захід-
на, П2 — Центральна правобережна, П3 — Лівобережна висока,
П4 — Лівобережна низинна. Суббореальний помірний пояс: Е —
Західна буроземно-лісова область; К — зона широколистих лісів
з бурими лісовими типовими опідзоленими і оглеєними грунтами;
вертикальні грунтові зони: Кзн — Закарпатська низовина (підгір-
на смуга), Кпз — буроземів опідзолених оглеєних Закарпатсько-
го передгір’я (висота 215—400 м), КП — бурувато-підзолистих по-
верхнево оглеєних грунтів передгір’їв Передкарпаття (висота 300—
500 м), КГ — гірсько-лісових буроземів (висота 500—1500 м);
КГл — гірсько-лучних буроземів полонин (висота 1200—1500 м)
вертикальні грунтові зони Гірського Криму: КрС — чорноземів
передгірського степу, КрЛС — грунтів передгірського лісостепу,
Рис. 30. Агрогрунтове районування України.
Т а б л и ц я 16. Структура грунтового покриву сільськогосподарських угідь
України
| Назва грунту | Площа, тис. га | % |
| Дерново-підзолисті Дерново-підзолисті оглеєні Сірі лісові Темно-сірі лісові і чорноземи опідзолені Чорноземи типові Чорноземи звичайні Чорноземи південні Чорноземи на щільних глинах Чорноземи і дернові щебенюваті Каштанові Лучно-чорноземні Лучні і лучно-болотні Болотні і торфовища Дернові Буроземно-підзолисті Бурі гірсько-лісові Коричневі гірські Разом | 1874, 1 836, 2 2301, 1 4441, 2 7900, 3 10375, 8 3501, 1 548, 8 1146, 1 1514, 3 1479, 8 2452, 6 650, 8 1802, 4 203, 2 347, 0 136, 7 41511, 4 | 4, 51 2, 01 5, 54 10, 70 19, 03 25, 00 8, 43 1, 32 2, 76 3, 65 3, 56 5, 91 1, 57 4, 34 0, 50 0, 84 0, 33 |
КрГ — буроземів гірсько-лісових, КрЯ — зона гірсько-лучних грун-
тів яйл; Ж — Центральна лісостепова і степова область; ЛС — зона
лісостепова чорноземів типових і сірих лісових грунтів; провінції:
ЛС1 — Західна, ЛС2 — Правобережна центральна висока, ЛС21 —
Північна підпровінція, ЛС22 — Південна підпровінція, ЛС3 — Лі-
вобережна низинна, ЛС31 — Північна підпровінція, ЛС32 — Пів-
денна підпровінція, ЛС4 — Лівобережна висока, ЛС41 — Північно-
східна підпровінція, ЛС42 — Східна підпровінція; С — зона сте-
пова чорноземів звичайних і південних; СА — підзона чорноземів
звичайних Північного Степу; провінції: СА1 — Південно-західна,
СА2 — Дністровсько-Дніпровська, СА3 — Дніпровсько-Донська,
СА4 — Донецька, СА5 — Задонецька; СБ — підзона Південного
Степу чорноземів південних; провінції: СБ1—Придунайська,
СБ2 — Азово-Причорноморська, СБ3 — Кримська, СБ4 — Керчен-
ська; СС — зона сухостепова темно-каштанових і каштанових грун-
тів; провінції: СС1 — Причорноморська, СС2 — Північно-Крим-
ська.
Субтропічний помірно теплий пояс: М — субтропічна помірно
тепла ксерофітно-лісова область; КрП—вертикальна зона корич-
невих грунтів південного схилу Головного пасма Кримських гір.
Схема агрогрунтового районування показує, що грунтовий пок-
рив України дуже різноманітний. Великомасштабним грунтовим
обстеженням на території країни виявлено близько 650 видів грунтів. Ця різноманітність вкладається в чітку систему небага-
тьох грунтових типів, підтипів та агрономічних груп. Перелік їх
і площі поширення наведено в табл. 16.