Методи контролю. Основними контрольними заходами, що застосовуються для студентів є:

Основними контрольними заходами, що застосовуються для студентів є:

1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

2.1 Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий диференційований іспит - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий іспит - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

2.2 Бліц опитування – опитування всієї академічної групи на протязі 7-10 хвилин перед закінченням практичного/семінарського заняття. Кожному студенту задається одне питання на яке необхідно відповісти короткою та чіткою відповіддю.

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

При оцінюванні знань студентів необхідно враховувати такі компоненти:

1. рівень знань;

2. обсяг знань;

3. зв'язок з сучасністю;

4. знання лекційного матеріалу;

5. знання першоджерел

В свою чергу кожний компонент необхідно детально конкретизувати. Так, стверджувати, що оцінка «відмінно» ставиться за глибокі знання, недостатньо. Виникає питання: а які знання ми вважаємо глибокими? А саме: необхідно дати загальну оцінку рівня кругозору студента, їх може бути чотири:

1. рівень репродуктивного мислення - це коли сту­дент висвітлює матеріал, як правило, із одного першоджерела, а при додаткових питаннях має утруднення з відповіддю, не завжди може зробити самостійне узагальнення і висновки;

2. рівень самостійного мислення - це коли студент у своїх відповідях виходить за рамки навчальної програми, на основі додаткового матеріалу робить конкретні узагальнення, висновки, що носять елементи новизни, вдало володіє прийомами аналізу і синтезу суспільних явищ;

3. важливим компонентом рівня знань є наявність у відповіді студента структурного аналізу навчального матеріалу (знання структури курсу, теми, питання і т. д.), уміння складати тезисний план відповіді, правильно користуватися понятійним апаратом, давати конкретні формулювання і тлумачення законів; уміння синтезувати знання з ряду тем, проблем, питань. Даний компонент, як і зазначалося, передбачає мету іспиту;

4. компонентом рівня знань слід вважати культуру мови, а саме: нормативність мовних засобів, логічність і послідовність висвітлення питання.

Рівень знань нерозривно пов'язаний з глибиною їхнього засвоювання. На екзамені можна і потрібно визначити глибину набутих знань за допомогою так званих спеціальних (конкурсних) питань. І якщо студент зволікає з відповіддю, допускає неточності і помилки, відсутня понятійна деталізація відповіді, то даний матеріал засвоєно недостатньо.

Студент повинен оволодіти навичками і способами виконання практичних завдань. На даний час в курсах гуманітарних дисциплін використовуються завдання, вправи, ділові ігри, виконання рефератів, завдань з соціологічних досліджень. Виконання таких завдань вимагає від студента набуття навичок, які є основним компонентом його індивідуальних знань. Слід особливо підкреслити, що рівень знань є одним із визначальних компонентів.

Обсяг знань визначає кількісну характеристику засвоєння опрацьованого програмного матеріалу. Він характеризується числом розділів курсу, темами і питаннями всередині мікротеми. При оцінці обсягу знань екзаменатор може констатувати, що програмний матеріал засвоєно повністю, засвоєна лише основна частина програмного матеріалу або виявлені несуттєві помилки в знаннях і т. ін.

Зв'язок із сучасністю характеризує вміння використовувати набуті знання, аналізуючи сучасну дійсність і явища в розвитку суспільства. Оцінка «відмінно»

Відповідь студента - розгорнуте, вичерпне викладення змісту даної у питанні проблеми, повний перелік необхідних для розкриття змісту питання юридичних категорій, виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні і використанні допоміжної літератури, присутня здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки і узагальнення, знання історії створення таких теорій та еволюцій поглядів основних представників. Оцінка «добре»

Відповідь студента базується на самостійному аналізі даного питання. Добрі знання структури тексту, висвітлення матеріалу, вміння користуватись методами наукового аналізу юридичних явищ, процесів і характеризувати інші риси та форми виявлення.

Відносно відповіді на найвищий бал - не зроблено розкритгя хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібен для вичерпного розкриття питання), або якщо при розкритті змісту питання в цілому правильно зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час використання нормативного матеріалу, можливі неточності в поясненні деяких питань.

Оцінка «задовільно»

Відповідь студента спирається на репродуктивне мислення, слабкі знання структури курсу, студент надає помилкові тлумачення Строків, понять.

Характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка склала іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Оцінка «незадовільно»

Студент не знає значної частини програмного матеріалу, суттєві помилки при відповіді, не може пов'язати даний матеріал з сучасним етапом, не знає першоджерел.

9. 1. Розподіл балів, які отримують студенти

Національна шкала оцінювання:

Відмінно – вільне володіння матеріалом по конкретному питанню на рівні 90-100% знань, можливість проведення зв’язків поставленого питання з іншими питаннями римського приватного права (уявлення про римське приватне право як цілісну та складноорганізовану систему), здатність надати відповіді на додаткові питання.

Добре – володіння матеріалом по конкретному питанню на рівні 80-89 % знань, здатність надати відповіді на додаткові питання.

Задовільно – володіння матеріалом по конкретному питанню на рівні 55-79% знань.

Незадовільно – відсутність володіння матеріалом або володіння ним на рівні нижчому ніж 55% знань від необхідних по конкретному питанню.

12.2. Шкала оцінювання ECTS