Чинники шлюбного відбору

· Культурологічні – правило ендогамії-екзогамії.

Правило ендогамії у наш час слід розуміти як примус обирати собі шлюбного партнера зі своєї власної етнічної групи, але з різних кланів (якщо вони є). Правило екзогамії забороняє шлюб серед членів власної сімейної групи, тобто запобігає шлюбам між близькими родичами. Правило ендогамії (ендогамний тиск) діє сильно і жорстко, коли йдеться про національну або расову приналежність.

· Соціологічн і – гомогамія та сусідство.

Поняття «гомогамія» слід розуміти як тенденцію укладення шлюбів між людьми, які мають схожі або однакові характеристики – соціальні, психологічні, фізичні. Протилежна тенденція позначається поняттям гетерогамія. Ймовірність того, що у людей виникає взаємна симпатія один до одного, і що вони одружаться, вище у тому випадку, якщо вони схожі один на одного за такими ознаками: вік, етнічна приналежність, соціальний статус, освіта, рівень інтелекту, зовнішність і сумісність внутрішнього годинника. При цьому найзначнішою є роль віку, етнічної приналежності та освіти.

Якщо брати всі характеристики, то визначається тенденція, що називається шлюбним градієнтом: у процесі шлюбного відбору чоловіки віддають перевагу молодшим жінкам з відносно меншим освітнім рівнем і тим що належать до щодо нижчої соціальної групи. Правило гомогамії діє так само щодо інтелекту, фізичної привабливості, схожості біологічних ритмів, шлюбного статусу і ціннісних орієнтирів, включаючи політичні і релігійні.

Під «сусідством» розуміється просторова, територіальна локалізація, близькість мешкання, а також робота в одній і тій же організації або навчання в одному і тому ж навчальному закладі. Сусідство, сумісне навчання або робота підвищують ймовірність зустрічі з партнером, який до того ж з більшою ймовірністю матиме схожість в інших особистих і соціальних характеристиках, у тому числі схожість цінностей та інтересів.

· Соціально-психологічні і психологічні теорії шлюбного відбору пояснюють, як конкретно відбувається відбір, які його соціально-психологічні механізми.

1. Теорії, що підкреслюють вплив батьків на шлюбний відбір. Чи буде брак дітей гомогамним або ні, залежить від характеру почуттів, емоцій, які поєднують дітей і батьків. Якщо почуття позитивні, то ймовірність того, що діти будуть поводитися так, як їх батьки, зростає. З. Фрейд вважав, що у своїх пошуках майбутнього партнера люди орієнтуються на образ батьків протилежної статі, тобто дочки мають тенденцію вибирати партнерів чимось схожих на батьків, сини – на матерів.

Теорія компліментарних потреб Р.Ф. Уінча загострює увагу на тому, що люди вважають за краще вибирати собі в подружжя тих, чиї психологічні особливості протилежні і комплементарні (додаткові) їх власним (боязливий, залежний прагне одружитися з сильним, домінантним, той, хто любить слухати – з тим, хто любить говорити).

Інструментальна теорія Р. Сентера – люди прагнуть вибрати собі таких шлюбних партнерів, чия поведінка та інші характеристики забезпечують (або здається, що забезпечують) максимум задоволення і мінімум витрат для того, щоб ці потреби задовольнялись. Сентер сформулював принцип гендерної конгруентності, за яким цінності (потреби) які більш типові для чоловіків повинні позитивно корелювати з потребами більш типовими для жінок. Найбільша взаємна привабливість партнерів виявляється коли чоловіче домінування стикається з жіночою потребою в заступництві і турботі.

4. Теорія обміну Дж. Хоманса. Базисом виникнення нормативного порядку є взаємна корисність людей, вигода, яку вони одержують в результаті обміну різних видів благ. Шлюб – теж обмін ресурсами. Цінність шлюбного партнера складається з суми цінностей якостей, що окремо залучаються до обміну. Основа шлюбного відбору – процес оцінювання якостей шлюбного партнера і визначення того, хто з можливих партнерів може принести більший виграш при найменших витратах. Найважливіші типи благ, які оцінюються: вік шлюбного партнера; зовнішній вигляд (фізична зовнішність, манери поведінки); статус (комбінація різних характеристик: матеріальної забезпеченості, походження, освіти, професійної приналежності); соціально-психологічні характеристики особи (чуйність, емоційність, здібність до розуміння, співпраці); цінності, переконання.

5. Комплексну характеристику процесові шлюбного відбору дає теорія «стимулів-цінностей-ролей» Бернарда Мурстайна. Він встановлює, що «в умовах щодо вільного вибору атракція (привабливість) і інтеракція залежать від обміну та оцінки тих благ і зобов’язань, які обидва партнери пропонують один одному». Процес розвитку відносин визначається трьома класами змінних, які він називає «стимулами», «ціннісними порівняннями» та «ролями». Протягом всього процесу шлюбного відбору (знайомства, залицяння, рішення на шлюб) кожен з них має зону максимального впливу. Відповідно до цього максимального впливу кожна стадія має назву – «стадія стимуляції», «стадія оцінювання» і «ролева стадія».

На стадії стимуляції – чинниками, які «притягують», приваблюють індивідів, є фізичні, інтелектуальні, соціальні характеристики.

На стадії ціннісного порівняння взаємному оцінюванню піддаються системи цінностей, установок щодо шлюбу, статевих ролей, кількості дітей у сім’ї, ставленню до релігії, політики, ставлення до людей, інтерес до спорту і мистецтва, танців. Відбувається збирання інформації про можливого шлюбного партнера шляхом вербальної взаємодії.

Деякі люди можуть одружуватися на перших стадіях, проте більшість проходить і рольову стадію, для них схожість цінностей – необхідна, але не достатня умова. Далі йде рольова сумісність, схожість взаємних уявлень про сімейні і несімейні ролі чоловіка та жінки. Оцінюванню піддається здійснення, втілення ролі партнером. Відповідність очікувань від програвання ролі партнером його діям і тим нормам, які існують у суспільстві, щодо цієї ролі є вирішальною у процесі шлюбного відбору. Досягнення рольової сумісності – це, мабуть, нескінченний процес, оскільки рольове пристосування відбувається протягом всього шлюбного союзу і ніколи не завершується повністю.