Робота редактора над заголовками

Заголовки матеріалів у газеті — це один із найваж­ливіших її елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить обличчя друкованого органу. Робота над заголовком — процес творчий. Зрозуміло, він має відповідати певним вимогам. Лише той заголовок здатен привернути увагу читача і створити первісне уявлення про публікацію, який тісно пов'язаний зі змістом і безпосередньо випливає з цього змісту.

Причому творча робота над заголовком - це не тільки пошук самого заголовка. Хоч і важко знайти заголовок до матеріалу, проте а цьому процес роботи над ним не закінчується. Розміщення заголовків різного типу на газетних смугах, їх композиція, архітектоніка, шрифтографія — це сходинки, етапи і творчої роботи над заголовком.

Отже, змістовність заголовка, точність висловленої в ньому теми виступу або головної думки, ви­разність і простота форми, його нестандартність, оригінальність, нарешті, правильне його компози­цій но-графічне оформлення — ось головні критерії основне мірило в оцінці якості газетного заголовка.

Добре оформити можна тільки грамотний заголовок. Погано відредагований, штампований заголовок статті не дає можливості для гарного тех­нічного оформлення. Газетний заголовок повинен " працювати". Це означає, що він має бути цікавим настільки, щоб привернути увагу читача, заінтри­гувати його, спонукати прочитати чи хоча б пере­глянути статтю. Домогтися такої якості заголовка не легко. Для цього користуються різними засобами. І не вдаючись до аналізу, зазначимо, що краще " пра­цює" короткий заголовок, який енергійно, іноді афористично виражає головну думку матеріалу. Довгий, розтягнутий заголовок стомлює читача, вима­гає зусиль, щоб прочитати його до кінця.

Привертаючи увагу читача, будь-який газетний заголовок має легко сприйматися, читатися без утруднень.

Отже, до заголовка ставляться такі основні вимоги:

• він має бути чітким і коротким, спонукати читача звернути увагу на матеріал;

• відображати найголовніше в публікації;

• у ньому не повинно бути штампів і двозначностей;

• слід уникати повторів;

• рекомендується вводити в заголовок дієслово;

• у заголовку не можна вживати скорочень;

• заголовок має бути лаконічним, конкретним, виразним.

Що значить конкретне?

Ця важлива якість заголовка виявляється в різ­них формах, а саме:

• у формі чіткого і якісного гасла;

• у формі стислого узагальнюючого висновку (" Не конкуренти, а союзники", " Каскад набирає силу", " Рекордні кілограми");

• у формі влучної характеристики повідомлю­ваних фактів (" Дерева розповідають про клімат", " Питання стоїть, а будинок валиться", " Замість саду —терема");

• у формі стисло викладеного єдиного факту, який становить весь зміст замітки (" Діагноз за телефоном", " Перша продукція", " Сільський завод", " Відкриється китайський магазин", " Динозаври на Чукотці");

• у формі якогось елемента, який з достатньою повнотою виражає сутність матеріалу, підсумкових даних, влучного висловлювання, характерного факту (" Гроші за приписки", " Премія з пальця", " Від про­стоїв до авралів", " Коса на камінь", " Сеанс, якого не було", " Шість пострілів завершили розмову").

Отже, для заголовка кожного матеріалу доціль­ним є власний ступінь конкретності, тобто чим конкретнішим є матеріал, тим конкретнішим, точ­нішим, чіткішим має бути заголовок.

Газетний заголовок має такі основні функції:

• дає змогу читачу зробити вибір. Тому заголо­вок має бути найбільш зрозумілим, виразним, точно окреслювати тему;

• спонукає прочитати текст. Якщо перша функ­ція універсальна, то друга — факультативна: не мож­на цікавитися всім. Для більшості навіть швидке знайомство із заголовками є достатнім;

• дозволяє структурувати смугу. Розташуван­ня текстів, шрифти, інколи взаємна підтримка за­головків однієї полоси змістовно упорядковують сторінку;

• працює на імідж видання, читач завжди впіз­нає свою газету саме за стилем заголовків.

Отже, призначення газетного заголовка:

• зацікавити читача, бо перше, що впадає в око читачеві, це заголовки;

• стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації (повідомити основний зміст);

• привернути увагу читачів до газетного матері­алу (тобто спонукати його прочитати надруковане під заголовком).

Вдалий газетний заголовок:

• виражає єдність форми і змісту матеріалу;

• забезпечує актуальність і конкретність публі­кації;

• передає ставлення автора і редакції до опису­ваних подій, процесів, явищ;

• підкреслює значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливає на читача.

Незважаючи на різницю між газетами, при ви­борі заголовків журналісти припускаються однако­вих, типових, помилок, одна з них — повтори в за­головках. Нерідко навіть в одному й тому ж номері трапляються заголовки, що повторюються майже повністю. Ще частіше на сторінках з'являються заголовки з повтором одного чи декількох слів. Це свідчить або про обмеженість словникового запа­су редакційних працівників або про їхню неуваж­ність. Нерідко зустрічаються й однакові побудови та форми заголовків. Досить переглянути верстані шпальти газетного номера, щоб помітити й вилу­чити всі повтори в заголовках.

Друга помилка пов'язана з неправильним роз­міщенням газетного заголовка, особливо бага­торядкового. Розбивши його на рядки, нерідко встановлюють їх над різними частинами одного матеріалу. У результаті він ніби розпадається зо­внішньо на самостійні статті, кожна з власним за­головком. Іноді такий заголовок доводиться читати немов по діагоналі.

Доволі часто зустрічаємося з помилкою, коли одна стаття розташована на двох сторінках; тоді виникає враження, що ми маємо справу з двома різними матеріалами.

Також нерідко стаття розбивається на окре­мі блоки, коли заголовок розташовують у серед­ині матеріалу. У такому разі виникають труднощі, пов'язані з читанням тексту. Відразу і не визначиш, де початок статті або де її продовження.

Тільки неуважністю можна пояснити смислові злиття сусідніх заголовків. А якщо вони розташова­ні на одному рівні й набрані подібними шрифтами, то читаються, як одне речення, а часом набувають двозначного змісту.

Небажано злиття двох заголовків, якого лег­ко уникнути, піднявши чи опустивши один із них, або набравши різними шрифтами та розділивши текстовою обробкою. Двозначність злиття може виникнути через неуважність щодо постановки за­головка й підзаголовка замітки. Іноді, зливаючись, вони читаються, як одне речення.

Досить часто зустрічаються матеріали із занад­то довгими заголовками, що важко сприймаються, і взагалі зникає бажання читати даний текст. Не менше уваги вимагає й постановка заголовка поруч з ілюстрацією, іноді виникає невдале поєднання за­головка та ілюстрацій.

Поширений недолік багатьох газет — суміш стилів оформлення заголовків. У деяких газетах за короткий термін застосовують найрізноманітніші розміри накреслення шрифтів. Подібна Нерозбір­ливість свідчить про нерозуміння завдань і мети верстки взагалі, про невміння знайти стиль, який краще відповідав би типу й характеру газети.