Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лікарсько-педагогічні спостереження






1. До задач лікарсько-педагогічних спостережень не відносять:

1. Оцінка адекватності фізичних навантажень.

2. Оцінка відповідності засобів тренування його задачам.

3. Вивчення гігієнічних умов заняття.

4. Забезпечення реабілітації після травм та захворювань.

5. Оцінка ефективності засобів відновлення.

2. Лікарсько-педагогічні спостереження проводять:

1. Спортивний лікар ЛФД.

2. Тренер після тренування.

3. Лікар і тренер сумісно на занятті (тренуванні).

4. Лікар і тренер сумісно проводять заняття (тренування).

5. Лікар і тренер сумісно обговорюють план заняття (тренування).

3. До методів проведення лікарсько-педагогічних спостережень відносяться:

1. Проведення тесту PWC170.

2. Визначення моторної щільності заняття.

3. Визначення фізіологічної кривої заняття.

4. Визначення статичної координації.

5. Визначення оперативних даних.

4. На занятті з фізичного виховання допускається досягнення ступеня втоми, який характеризується:

1. Напруженим виразом обличчя.

2. Не зміненою мімікою.

3. Значно прискореним диханням.

4. Різкою пітливістю верхньої половини тіла і нижче пояса, виступ солі.

5. Невпевнений крок, покачування.

5. До зовнішніх ознак стомлення не відносять:

1. Колір шкіри.

2. Болі у м'язах.

3. Точність рухів.

4. ЧСС.

5. Потовиділення.

6. Фізіологічна крива тренувального заняття не відбиває:

1. Послідовність застосування навантажень.

2. Інтенсивність розподілу навантажень.

3. Правильність розподілу навантажень.

4. Ступінь стомлення.

5. Відновлення після попереднього тренування.

7. При адекватному навантаженні на занятті з фізичного виховання ЧСС допустимим є відновлення після заняття:

1. До кінця заняття.

2. Через 1 год.

3. Через 2 год.

4. Через 3 години

5. На наступний день.

8. Моторна щільність заняття визначається як:

1. Сума часу, затраченого на виконання фізичних вправ.

2. Різниця між часом, затраченим на виконання фізичних вправ, та загальним часом заняття.

3. Інтенсивність виконання фізичних вправ.

4. Відношення часу, затраченого на виконання фізичних вправ, до загального часу

заняття, виражене у %.

5. Відношення часу, затраченого на виконання фізичних вправ, до загального часу заняття,

виражене у сек.

9. Відставлений ефект тренувальних занять оцінюється у:

1. Етапному контролі.

2. Поточному контролі.

3. Оперативному контролі.

4. Негайному контролі.

5. Додатковому контролі.

10. Лікарсько-педагогічні спостереження передбачають оцінку тренувальних ефектів:

1. Головного.

2. Побічного.

3. Оперативного.

4. Негайного.

5. Кумулятивного.

11. Поточний контроль проводиться:

1. Безпосередньо на тренуванні.

2. До тренування і через 20-30 хв після нього.

3. Щоденно вранці і ввечері протягом кількох днів.

4. Наступного дня після тренування, а інколи і в наступні 1-2 дні.

5. Кожні 2-3 місяці.

12. Під час оперативного контролю спостереження проводять:

1. На тренувальному занятті.

2. На наступний день після тренування.

3. Щоденно вранці і ввечері протягом кількох днів.

4. За день до тренування.

5. Через день після тренування.

13. Тест PWC170 найчастіше використовують для контролю:

1. Оперативного.

2. Додаткового.

3. Поточного.

4. Етапного.

5. Спеціального.

1 4. Під час оперативного контролю досліджують:

1. Фізичну працездатність

2. Рухливість суглобів

3. Сухожильні рефлекси

4. Життєву ємність легень.

5. Вміст глікогену у печінці.

15. Поява на графіку фізіологічної кривої своєрідного перехресту (ножиць): максимальний АТ в період найбільшого навантаження знижується, а мінімальний АТ, частота пульсу і дихання наростають, свідчить про:

1. Сприятливу реакцію на фізичне навантаження.

2. Надмірне фізичне навантаження.

3. Виражений ступінь втоми.

4. Незначний ступінь втоми.

5. Перевтому.

16. У якості методу самоконтролю переносимості фізичних навантажень спортсменам рекомендують:

1. Пробу Ромберга.

2. Пробу Штанге.

3. Ортостатичну пробу.

4. Велоергометрію.

5. Степ-тест.

17. До об’єктивних показників самоконтролю спортсмена має відношення:

1. Самопочуття.

2. Бажання тренуватись.

3. Артеріальний тиск.

4. Якість сну.

5. ЧСС.

18. Поточний санітарний контроль не включає

1. Спостереження за санітарним станом спортивних споруд.

2. Контроль санітарного стану взуття та одягу спортсмена.

3. Оцінку епідеміологічної ситуації у районі учбово-тренувальних зборів.

4. Контроль за дотриманням санітарних норм при будівництві стадіонів.

5. Контроль за станом спортивного обладнання.

19. Тренувальний ефект і стан спортсмена, який с наслідком довготривалого тренування оцінюється у контролі:

1. Негайний ефект у етапному контролі.

2. Відставлений ефект у етапному контролі.

3. Кумулятивний ефект у поточному контролі.

4. Кумулятивний ефект у оперативному контролі.

5. Кумулятивний ефект у етапному контролі.

20. До суб'єктивних показників самоконтролю належить:

1. Частота дихання

2. Якість сну

3. ЧСС

4. Вага тіла

5. Самопочуття.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал