Методи дослідження серцево-судинної системи

1. Які захворювання у рідних спортсмена дозволяють запідозрити наявність у нього спадкової схильності до патології серцево-судинної системи?

1. Хронічний гастрит.

2. Інфаркт міокарда.

3. Хронічний цистит.

4. Ревматизм.

5. Інсульт.

2. Який пульс у спокої характерний для спортсмена, що тренується на витривалість.

1. 50-60 уд/хв.

2. 45-50 уд/хв.

3. 65-85 уд/хв.

4. Брадикардія.

5. Тахікардія.

3. Виберіть навантаження, які послідовно застосовують при проведенні комбінованої трьохмоментної проби Летунова.

1. Затримка дихання на вдиху.

2. 15-секундний біг на місці.

3. 20 присідань.

4. 60 підскоків за 30 с.

5. 3-х хвилинний біг на місці.

4. Вкажіть нормальні зміни у діяльності серцево-судинної системи при виконанні функціональних проб з фізичним навантаженням:

1. Сповільнення пульсу.

2. Прискорення пульсу.

3. Підвищення максимального артеріального тиску.

4. Підвищення артеріального тиску.

5. Зниження мінімального артеріального тиску.

5. Яка величина систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску вважається нормальною?

1. САТ – 105 мм.рт.ст., ДАТ – 60 мм.рт.ст.

2. САТ – 160 мм.рт.ст., ДАТ – 89 мм.рт.ст.

3. САТ – 135 мм.рт. ст., ДАТ – 95 мм.рт.ст.

4. САТ – 125 мм.рт.ст., ДАТ – 85 мм.рт.ст.

5. САТ – 142 мм.рт.ст., ДАТ – 92 мм.рт.ст.

6. Яка допустима межа прискорення пульсу при функціональній пробі 3 20 присіданнями?

1.30-40%.

2.40-60%.

3.50-60%.

4.60-80%.

5.80-100%.

7. Рекомендована функціональна проба з фізичним навантаженням при обстеженні усіх осіб, які займаються фізичною культурою.

1. 2-3-х хвилинний біг.

2. 60 підскіків.

3. 20 присідань.

4. PWC-170.

5. Гарвардський степ-тест.

8. Визначте, яка допустима межа часу відновлення пульсу при функціональній пробі з 20 присіданнями.

1. 1хв. 2. 2 хв. 3. 3 хв. 4. 4 хв. 5. 5 хв.

9. Екстрасистолія – це:

1. Ритмічний пульс.

2. Аритмічний пульс.

3. Прискорення пульсу на 10 уд/хв. порівняно з станом спокою

4. Позачергове скорочення серця.

5. Зменшення частоти серцевих скорочень.

10. При якій максимальній величині пульсу рекомендовано оцінювати функціональний стан кардіореспіраторної системи та фізичну працездатність осіб, які займаються фізичними вправами?

1. 150 уд/хв.

2. 170 уд/хв.

3. 190 уд/хв.

4. Субмаксимальне навантаження.

5. Максимальне навантаження.

11. Прискорення пульсу до 185 уд/хв. при виконанні навантаження буде свідчити про:

1. Незначне навантаження.

2. Субмаксимальне навантаження.

3. Максимальне навантаження.

4. Значне навантаження.

5. Дуже значне навантаження.

12. Проба Мартіне дозволяє визначити:

1. Загальну фізичну працездатність;

2. Час відновлення пульсу після навантаження;

3. Наявність і вираженість фізичного перенапруження;

4. Тип реакції серцево-судинної системи на дозоване навантаження;

5. Спеціальну працездатність.

13. Яке співвідношення між величиною ЧСС та інтенсивністю фізичного навантаження правильне?

1. 130-150 уд/хв. – легкі фізичні навантаження.

2. 150-160 уд/хв. - максимальні фізичні навантаження.

3. 140-150 уд/хв. - середні фізичні навантаження.

4. 160-170 уд/хв. – субмаксимальні фізичні навантаження.

5. 180-190 уд/хв. – субмаксимальні фізичні навантаження.

14. При якому типі реакції серцево-судинної системи на стандарте фізичне навантаження 20 присідань за 30 с буде відзначатись підвищення систолічного тиску на 60-80 % від початкового рівня?

1. Нормотонічному.

2. Астенічному.

3. Гіпертонічному.

4. Дистонічному.

5. Східчастому.

15. При якому типі реакції серцево-судинної ситеми на стандартне фізичне навантаження у пробі Мартіне виникає феномен " нескінченного тону"?

1. Нормотонічному.

2. Астенічному.

3. Гіпертонічному.

4. Дистонічному.

5. Східчастому.

16. При якому типі реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження у пробі Мартіне максимальний тиск досягає показника 180 мм.рт.ст. на 2-3 хв. відновного періоду?

1. Нормотонічному.

2. Астенічному.

3. Гіпертонічному.

4. Дистонічному.

5. Східчастому.

17. У обстежуваного в спокої ЧСС становить 67 уд/хв; АТ – 125/80 мм.рт.ст. Після виконання навантаження (проба Мартіне) ЧСС збільшилась до 114 уд/хв, АТ – 140/75 мм.рт.ст; відновлення пульсу наступило на 3 хв. Яка реакція пульсу і АТ на навантаження у даного обстежуваного?

1. Нормотонічна.

2. Гіпертонічна.

3. Гіпотонічна.

4. Дистонічна.

5. Східчата.

18. У обстежуваного в спокої ЧСС становить 72 уд/хв; АТ – 120/75 мм.рт.ст. Після виконання навантаження (проба Мартіне) ЧСС збільшилась до 135 уд/хв, АТ – 180/0 мм.рт.ст; відновлення пульсу наступило на 4 хв. Яка реакція пульсу і АТ на навантаження у даного обстежуваного?

1. Нормотонічна.

2. Гіпертонічна.

3. Гіпотонічна.

4. Дистонічна.

5. Східчата.

19. У обстежуваного в спокої ЧСС становить 75 уд/хв; АТ – 135/80 мм.рт.ст. Після виконання навантаження (проба Мартіне) ЧСС збільшилась до 150 уд/хв, АТ – 210/100 мм.рт.ст; відновлення пульсу наступило на 4 хв. Яка реакція пульсу і АТ на навантаження у даного обстежуваного?

1. Нормотонічна.

2. Гіпертонічна.

3. Гіпотонічна.

4. Дистонічна.

5. Східчата.

20. У обстежуваного в спокої ЧСС становить 64 уд/хв; АТ – 110/60 мм.рт.ст. Після виконання навантаження (проба Мартіне) ЧСС збільшилась до 130 уд/хв, АТ – 115/60 мм.рт.ст; відновлення пульсу наступило на 5 хв. Яка реакція пульсу і АТ на навантаження у даного обстежуваного?

1. Нормотонічна.

2. Гіпертонічна.

3. Гіпотонічна.

4. Дистонічна.

5. Східчата.