Фінансовий механізм, його склад, структура та роль у реалізації фінансової політики.

Практичне втілення фінансова політика знаходить у фінансових заходах держави, які реалізуються через фінансовий механізм. Він є сукупністю способів організації фінансових відносин, які використовуються суспільством в цілях забезпечення сприятливих умов для економічного розвитку. Склад і структура фінансового механізму визначаються розвитком економіки, відносинами власності, історичними та національними особливостями окремої країни.

Структура фінансового механізму є доволі складною. У неї входять різні елементи і види фінансових відносин. Саме множинність фінансових взаємозв’язків зумовлює застосування великої кількості видів, форм і методів їх організації (елементів фінансового механізму).

Держава в особі її виконавчих і законодавчих органів влади встановлює методирозподілу ВВП, форми грошових накопичень, передбачає види платежів, визначає принципи і напрями використання державних фінансових ресурсів.

Фінансовий механізм у широкому розумінні – комплекс фінансових методів і важелів впливу на соціально - економічний розвиток. Функціонування фінансового механізму базується на організаційно правових положеннях та фінансовій інформації, які забезпечують практичне використання фінансів для досягнення визначених цілей і завдань. За допомогою встановлених державою конкретних фінансових форм і методів здійснюються розподільні та перерозподільні відносини, утворюються доходи суб’єктів економічної діяльності і відповідні фонди грошових коштів.

Фінансовий механізм у вузькому розумінні – сукупність конкретних фінансових методів та важелів впливу на формування і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення функціонування й розвитку державних структур, об’єктів господарювання і населення.

До складу фінансового механізму входять такі основні елементи:

· фінансові методи;

· фінансові важелі, норми і нормативи;

· фінансові ліміти і резерви;

· фінансові стимули і санкції;

· фінансовий контроль;

· фінансове законодавство (рис.3.1).

Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. Широко застосовуються у господарській практиці такі фінансові методи як фінансове планування, фінансове оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.

Для ефективного використання фінансів велике значення має здійснення фінансового планування і прогнозування, нормативне оформлення вживаних способів організації фінансових відносин (податків, витрат і ін.), контроль за правильністю застосування різних видів, форм і методів фінансових відносин.

Залежно від особливостей окремих підрозділів економіки і на основі виділення сфер і ланок фінансових відносин, фінансовий механізм підрозділяється на фінансовий механізм суб’єктів господарювання, страховий механізм, механізм функціонування державних фінансів і інш. У свою чергу, кожна з цих сфер включає окремі структурні ланки.

Кожна сфера і окрема ланка фінансового механізму є складовою частиною єдиного цілого. Вони взаємопов’язані і взаємозалежні. Разом з тим сфери і ланки функціонують відносно самостійно, що викликає необхідність постійного узгодження складових фінансового механізму. Внутрішня ув’язка складових ланок фінансового механізму є важливою умовою його дієвості.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що фінансовий механізм – це сукупність форм і методів, інструментів і важелів формування і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб держави, господарюючих суб’єктів і населення.

Фінансовий механізм грає велику роль в реалізації фінансової політики держави. Сучасний фінансовий механізм покликаний не тільки створювати