Економічна сутність і класифікація державних витрат

Державні витрати – це грошові відносини, що складаються при розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування розширеного відтворення і задоволення інших суспільних потреб.

По матеріальному змісту державні витрати - це сума коштів, які використовуються державою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Через державні витрати здійснюється раціональне розміщення і ефективне використання державних коштів.

Відповідно до рівня розміщення державних доходів державні витрати також поділяються на централізовані (з бюджету і фондів цільового призначення) і децентралізовані (витрати підприємств державного сектору).

По ролі в суспільному виробництві і з урахуванням впливу державних витрат на процес розширеного відтворення їх підрозділяють на поточні витрати і витрати розвитку (капітальні витрати).

Поточні витрати – це витрати бюджетів на фінансування мережі установ, підприємств, організацій і органів, фінансування заходів щодо соціального захисту населення. До поточних витрат відносяться витрати на науку, освіту, охорону здоров’я, культуру та інші.

Витрати розвитку – це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної і інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурного перетворення народного господарства; субвенції і інші витрати, пов’язані з розширеним відтворенням.

Відповідно до цільового призначення витрати класифікуються застаттями витрат, наприклад, капітальні вкладення, капітальний ремонт, оплата праці, послуг, матеріалів і ін.

За формами фінансування виділяють такі державні видатки: кошторисне фінансування, державне фінансування інвестицій, бюджетні кредити, державні дотації, субсидії і виплати.

Кошторисне фінансування – це виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа (кошторису). Воно охоплює такі напрями витрат, як соціальна сфера, соціальне забезпечення, фундаментальні дослідження, обороноздатність, управління. Кошторис – це документ, що визначає об’єм, цільовий напрям і щоквартальний розподіл коштів, що виділяються з бюджету на утримання установ. Всі установи, які фінансуються в кошторисному порядку, відносяться до бюджетних установ.

Державне фінансування інвестицій пов’язане з економічними функціями держави. Це державні інвестиції у галузі економічної інфраструктури, інвестиції в основні об’єкти економічного і соціального розвитку. Досвід провідних держав, свідчить про те, що в період трансформації економіки державі належить провідна роль у фінансуванні конкретних загальнодержавних структуроутворюючих інвестиційних програм.

Бюджетні кредити – це фінансова підтримка державних і інших підприємств, у яких понад 50% майна є державною власністю. Ця підтримка здійснюється у вигляді бюджетних асигнувань на поворотній і платній (як правило) основі під затверджені проекти використання засобів. В Україні бюджетні кредити надає Міністерство фінансів на договірних умовах різним галузям на значно м'якших умовах, ніж це робиться комерційними установами.

Державні дотації – це форма бюджетного фінансування планово-збиткових підприємств, організацій і установ, що надають послуги або виробляють необхідні товари, витрати на виробництво яких перевищують ціну продажу.

Субсидія – це сума коштів, в грошовій або натуральній формі, яка виділяється певному суб’єктові господарювання для організації або підтримки якоїсь діяльності, доходи від якої на даний момент не покривають нормативного розміру витрат. Субсидія видається одноразово з державного, або місцевих бюджетів, або спеціальних фондів, завжди має цільовий характер і видається тільки під певне завдання. Субсидування проводиться як на поворотній, так і на безповоротній основах, але переважаючою формою є безповоротні субсидії. Субсидія видається на певних умовах або безоплатно. Субсидії нерідко пов’язані з системою державної підтримки окремих видів діяльності, наприклад, малого бізнесу.