Класифікація податків

Історичний розвиток податкових відносин знайшов своє відображення в існуванні різноманітних форм і видів податків. Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає відповідне місце в податковій системі. Для визначення місця та ролі кожного з них у суспільному виробництві важливою є класифікація податків.

В даний час податки класифікуються по багатьом ознакам ( рис.6.1):

За формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платника, який сплачує їх до бюджету держави залежно мід розміру об’єкта оподаткування. Сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об’єкта оподаткування (податок на доходи фізичних осіб, податок з прибутку підприємств, плата за землю тощо). Тобто це податки на окремі об’єкти майна (земля, природні ресурси тощо) або на доходи окремих осіб (фізичних і юридичних).

Непрямі податки – обов’язкові платежі які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об`єкта оподаткування, а збільшує ціну товару.До непрямих податків відносяться ПДВ, акцизний збір, мито.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на:

- податки на доходи та прибуток – обов’язкові платежі, які справляються з чистого доходу з юридичних і фізичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата і інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств;

- податки на споживання – обов’язкові платежі, які справляються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у формі непрямих податків;

- майнові податки – обов’язкові платежі, які справляються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державній формах власності. Це податки на рухоме і нерухоме майно. Вони стягуються постійно, поки майно знаходиться у власності;

- ресурсні платежі або платежі рентного характеру – обов’язкові збори, які справляються в процесі використання ресурсних платежів, які перебувають у державній формі власності.

За рівнем державних структур, що впроваджують податки, податки поділяються на:

- загальнодержавні – обов’язкові платежі. які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевих бюджетів;

-

Рис. 6.1. Класифікація податків

- місцеві податки і збори – обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими

ставками тільки на певній території.

Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів.

За повнотою прав використання податкових надходжень податки поділяються на:

- закріплені – обов’язкові платежі. які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

регулюючі – обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів

(наприклад, акцизний збір).

За джерелом сплати податки поділяють на:

- податки, що включаються у виробничі витрати;

- податки, що включаються у виручку від продажу;

- податки, що сплачуються з прибутку або доходу;

- податки, що сплачуються із фінансового результату;

- податки, що зплачуються із заробітної плати.