Походження бюджету і його економічна сутність

Історія свідчить, що бюджет не є інститутом, що існує в державі на всіх етапах його розвитку. Значний час держава не мала свого бюджету. Проте у всіх європейських країнах і в Росії (до складу якої входила Україна) державою формувалися доходи і здійснювалися витрати, тобто існувала заснована на юридичних нормах система доходів і витрат. Проте бюджет з’являється не тоді, коли держава здійснює витрати і формує необхідні для цього доходи, а коли вона вводить в свою фінансову діяльність плановий початок, тобто, складає кошторис доходів і витрат на певний період.

Німецький економіст К. Рау стверджував, що засновником бюджету є француз Сюллі: він першим склав в 1601 році кошториси для різних галузей управління. У Германії на початку 18-го століття Секендорф, Гассер, Юсті і Зонненфельс прагнули довести необхідність бюджету і розробили правила для його складання.

У Франції, історично вперше поняття закону про фінанси (бюджет) зустрічається в Декларації прав Людини і Громадянина від 26 серпня 1789 року, відповідно до якої всі громадяни зобов’язані, з одного боку, брати участь у витратах на утримання державної влади і адміністрації – відповідно до їх можливостей сплачувати податок, а, з іншого боку, мають право встановлювати, стежити за виконання і визначати напрями використання цього суспільного податку.

Так поступово були вироблені правила складання кошторисів, і був визначений порядок їх твердження. З’явився так званий бюджет.

У Росії перший державний бюджет був складений на самому початку

Х1Х-го століття (в 1802 р.).

Слово «бюджет» запозичене з англійської мови («budget»), яке дослівно переводиться як шкіряний мішок, сумка, гаманець. Коли палата общин в Англії в ХV1- ХV111 століттях затверджувала субсидії королю, то перед закінченням засідання канцлер казначейства (міністр фінансів) відривав портфель, в якому зберігався документ з відповідним законопроектом. Це називалося відкриттям бюджету, пізніше назва портфелю була перенесена і на сам документ. Надалі з кінця ХV111 століття термін «бюджет» був поширений і на документ, що є планом збирання доходів і здійснення витрат держави, який затверджувався парламентом.

Проте чіткого визначення терміну «бюджет» у той час не було. Впродовж Х1Х-го століття відбувалося формування цього терміну у відносно доступне для всіх поняття. Впродовж ХХ століття визначення цього поняття стали чіткішими.

Найбільш загальноприйнятим є наступне визначення бюджету:

«Бюджет – це фонд фінансових ресурсів, що знаходиться у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня і використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією».

Економічна сутність бюджету полягає в тому, що в державі виникає об’єктивна необхідність розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення і територіями з метою підвищення ефективності економіки і добробуту громадян. Ринкова модель економіки, як і всі інші моделі без виключення, не можуть існувати і розвиватися без втручання держави в процеси розподілу і перерозподілу знов створеної вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджет є конкретною формою реалізації функцій держави.

Бюджет як економічна категорія має наступні ознаки: історичність, плановість, юридичний характер і термін дії (рис.7.1.)

Рис. 7.1. Ознаки бюджету

З розвитком цивілізації бюджет стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не тільки в ринкових умовах, але і в тоталітарних, монархічних і інших системах. У нім сконцентровані інтереси держави, суб’єктів господарювання і населення. Між ними ведеться постійна боротьба за задоволення власних потреб. Об’єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрями і методи його розподілу і перерозподілу.

Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу ВВП на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.

Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів. Економічна природа бюджету виявляється саме в тому, що з його допомогою держава надає суспільству унікальні блага і послуги, які істотно впливають на рівень добробуту і якість життя. До таких благ належать охорона держави, національна безпека і правопорядок, впорядкування, захист навколишнього природного середовища, освіта, охорона здоров’я, наука, культура тощо.

Бюджет має ряд особливостей (див. рис. 7.2.)

Головне призначення бюджету – регулювання розподілу і перерозподілу ВВП по підрозділах виробництва, галузях економіки, адміністративно-територіальних формуваннях, верствах населення, основуючись на потребах ринкового господарства відповідно до прийнятої фінансової політики.