Видатки державного бюджету та їх класифікація

Видатки державного бюджету, будучи важливою складовою частиною державних видатків в цілому, виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з використанням коштів загальнодержавного грошового фонду.

Формою прояву цих відносин виступають конкретні види бюджетних видатків, причому їх різноманіття обумовлене дією цілого ряду чинників: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, розгалуженістю зв’язків бюджету з національною економікою, адміністративно-територіальним устроєм держави тощо.

По своєму матеріально-речовому втіленню бюджетними видатками є грошові кошти, що направляються на забезпечення завдань і функцій держави.

Видатки державного бюджету - це кошти, що направляються на здійснення програм і заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний рік (за винятком коштів на погашення основної суми боргу і повернення надмірно сплачених до бюджету сум). Видатки державного бюджету на здійснення повноважень держави визначаються шляхом встановлення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів.

У вітчизняній практиці вперше в Бюджетному кодексі здійснено законодавче розділення і закріплення за державним і місцевими бюджетами видатків на виконання повноважень і забезпечена реалізація основних принципів бюджетної системи. Видатки державного бюджету пов’язані з реалізацією програм і функцій, що виконуються державою відповідно до Конституції і нормативно-правових актів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки державного бюджету (і всіх інших бюджетів, що входять в бюджетну систему), класифікуються:

1) по функціям, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) по економічній характеристиці операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) по ознаці головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) по бюджетним програмам (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має наступні рівні деталізації:

· розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК або місцевого самоврядування;

· підрозділи і групи, в яких конкретизуються напрями бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, АРК або місцевого самоврядування.

По економічній класифікації видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні витрати і кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається міністром фінансів України. До поточних видатків, наприклад, відносяться видатки на:

· оплату праці працівників бюджетних установ і нарахування на заробітну плату;

· придбання товарів і матеріалів;

· відрядження;

· оплату комунальних послуг і енергопостачання тощо.

До капітальних витрат, наприклад, відносяться витрати на:

· придбання устаткування і предметів тривалого користування;

· капітальне будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт;

· формування державних запасів і резервів.

Розподіл видатків по економічній класифікації дозволяє оцінити спрямованість бюджету, зокрема по використанню коштів на утримання бюджетних установ, на капітальне будівництво, інноваційний розвиток і обслуговування державного боргу.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України і місцеві фінансові органи ведуть реєстр всіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету по програмно-цільовому методу.

Процес формування бюджетних програм з використанням програмно-цільового методу базується на визначенні результатів, яких необхідно досягти в державному секторі унаслідок реалізації цих програм, і найбільш оптимальних об’ємів ресурсів для досягнення цих результатів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України до видатків державного бюджету України, відносяться видатки на:

1) державне управління:

а) законодавчу владу;

б) виконавчу владу;

в) Президента України;

2) судову владу;

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні і прикладні дослідження і сприяння НТП державного значення, міжнародні наукові і інформаційні зв’язки державного значення;

5) національну оборону;

6) правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави;

7) освіту:

а) загальну середню освіту:

· спеціалізовані школи (в т.ч. школи – інтернати), засновані на державній формі власності;

· загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

б) професійно-технічну освіту (навчальні і інші заклади, засновані на державній формі власності);

в) ВНЗ, засновані на державній формі власності;

г) післядипломна освіта (окрім тих витрат, які фінансуються з місцевих бюджетів)

г`) позашкільні учбові заклади і заходи щодо позашкільної роботи з дітьми, відповідно до переліку, затвердженого КМ України тощо;

8) охорону здоров’я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні і поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, відповідно до переліку, затвердженого КМ України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу (клініки, спецлікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів ВВВ, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, і ін. відповідно до переліку, затвердженого КМ України);

в) санаторно-реабілітаційну допомогу (для хворих туберкульозом, для ветеранів ВВВ, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей і підлітків);

г) санітарно-епідеміологічний нагляд; і ін. програми в області охорони здоров’я;

9) соціальний захист і соціальне забезпечення: а) державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям і членам їх сімей, працівникам органів внутрішніх справ і ін.);

б) державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям, програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів і ін.);

в) державні програми і заходи відносно дітей, молоді, жінок, сім'ї; та інші.

10) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (національні і державні бібліотеки, музеї і т д.);

б) державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії і так далі)

в) державна архівна справа;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агенств;

12) фізичну культуру і спорт (державні програми);

13) державні програми підтримки регіонального розвитку і пріоритетних

галузей економіки;

14) програми реставрації пам’ятників архітектури державного значення;

15)державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій і інформатики;

16) державні інвестиційні проекти;

17) державні програми по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охороні навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, попередженню і ліквідації надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;

18) створення і поповнення державних запасів і резервів;

19) обслуговування державного боргу;

20) проведення виборів і референдумів;

21) інші програми, що мають виключно державне значення.