Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фінансові посередники одночасно є й інститутами інфраструктури фінансового ринку.






Інфраструктура фінансового ринку – сукупність установ та організацій, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому.

До інститутів інфраструктури фінансового ринку належать: фондові та валютні біржі, банківські установи, брокерські компанії, інвестиційні дилери та андерайтери, системи міжбіржових та міжброкерських зв’язків, інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії, фівнансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, національна депозитарна система, реєстратори цінних паперів, інформаційно-консультаційні центри, розрахунково-клірингові установи та інші кредитно-фінансові й інвестиційні інститути.

 

Фінансові посередники: класифікація та функціональне призначення

 

Грошові кошти на фінансовому ринку переміщуються від кредиторів (інвесторів) до позичальників різноманітними каналами. Існує дві групи таких каналів: пряме фінансування та непряме фінансування.

При здійсненні прямого фінансування кошти переміщуються безпосередньо від інвесторів до позичальників. При такому вкладенні коштів значну частину ризиків беруть на себе саме інвестори, які можуть зазнавати великих втрат, зумовлених цими ризиками.

При здійсненні непрямого фінансування важливу роль відіграють фінансові посередники (інвестиційні, страхові компанії, банки, пенсійні фонди тощо) в переміщенні коштів від власників до позичальників. Саме вони забезпечують таке переміщення і зменшують ризики та втрати, пов’язані з інвестуванням.

Фінансові посередники, будучи учасниками фінансового ринку, становлять доволі численну їх групу. Зазвичай, це великі фінансові структури (фінансові установи), які допомагають диверсифікувати заощадження юридичним і фізичним особам, вкладаючи капітал у різні підприємства.

Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до чинного законодавства надає одну або декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому відповідним законом.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди, інститути накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансові установи, що функціонують на фінансовому ринку, поділяють на дві основні категорії:

1) депозитні фінансові інститути;

2) недепозитарні фінансові інститути.

Основною функцією депозитних фінансових інститутів на ринку є залучення коштів у вигляді депозитів та надання позик. До складу депозитних фінансових інститутів входять банківські установи (інвестиційні, емісійні, іпотечні, ощадні банки), кредитні спілки, ощадні та кредитні організації.

Банківські установи здійснюють кредитування громадян та суб’єктів господарювання за рахунок залучених коштів юридичних і фізичних осіб та інших кредитних ресурсів. Крім залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів, банки здійснюють розрахункове і касове обслуговування клієнтів, операції з цінними паперами, довірчі операції, видачу поручительств, гарантій та інших зобов’язань, надання консультаційних послуг тощо.

Кредитні спілки можуть бути засновані фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг. Їх кошти формуються за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Створюється кредитна спілка на підставі рішення установчих зборів. Кредитні спілки є наймолодшими серед депозитних інститутів і належать до неприбуткових організацій. Основними принципами діяльності кредитної спілки є: добровільність вступу та свобода виходу з кредитної спілки, рівноправність членів кредитної спілки, самоврядування, гласність.

До недепозитних фінансових інститутів належать спеціалізовані небанківські установи (інвестиційні компанії, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди тощо). Інвестиційні компанії є інститутами спільного інвестування, які залучають кошти інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Інвестиційні компанії вкладають кошти в цінні папери великої кількості емітентів для того, щоб максимально диверсифікувати портфель і зменшити ризики інвестування.

Страхові компанії є фінансовими посередниками, що здійснюють виплати своїм клієнтам при настанні страхового випадку. Платою за страхування є страхова премія, яку власник поліса вносить страховій компанії згідно з договором страхування. Страхові компанії, укладаючи договори страхування, беруть на себе ризики власників полісів, а отримуючи страхові внески, отримують плату за взяті на себе ризики. Страхові внески можуть бути використані для придбання облігацій, акцій, заставних та інших цінних паперів.

Пенсійні фонди забезпечують працівників доходом після їх виходу на пенсію у формі періодичних виплат. Засновниками недержавних пенсійних фондів є корпорації, приватні фірми, установи, спілки, приватні особи. Кошти до таких фондів залучаються через надходження періодичних внесків як роботодавців, так і працівників. Пенсійні фонди можуть наймати фінансових посередників для забезпечення професійного управління активами.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал