![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Завдання і практичне значення кримінологічної віктимології
На початку XXI століття кримінологічна віктимологія посідає одне з визначних місць у системі суспільних наук і в юридичній практиці. Окремі її положення є обов'язковими для вивчення в рамках викладання курсів кримінології, криміналістики, кримінально-виконавчого права, соціології права та інших дисциплін, передбачених тематичними планами й програмами державних і недержавних вищих навчальних закладів юридичного профілю як в Україні, так і за її межами. Водночас варто визнати, що перед кримінологами - як теоретиками, так і практиками - стоять від-повідальні завдання, які на сьогодні не можна вважати остаточно вирішеними. Основним завданням кримінологічної віктимології на сучасно-му етапі є потреба наукового пояснення і прогнозування віктимо-логічних процесів з метою забезпечення інтенсифікації профілак-тичного впливу на злочинність на основі нетрадиційних підходів, у центрі яких перебуватиме не особа, яка вчиняє, вчинила чи може вчинити злочин, а особа, яка за певних (соціобіопсихологічних) обставин може стати жертвою злочинного посягання. Саме ці об-ставини визначають її завдання та високий ступінь потреби таких знань. По-перше, кримінологічна віктимологія має надати об'єктивну (реальну) інформацію про стан і тенденцію віктимізації суспільс-ва як негативного процесу внаслідок учинення злочинів частиною членів суспільства. По-друге, кримінологічна віктимологія, як вчення про жертву злочину, розкриває сутність відповідних явищ і процесів, проникає в механізм їх закономірностей з метою визначення можливих на-прямів впливу і, що особливо важливо, прогнозування (передба-чення) нових ситуацій чи подій. По-третє, кримінологічна віктимологія повинна відповісти на питання: чому, за яких обставин окрема особа чи соціальна спіль-нота стає жертвою злочинного посягання. По-четверте, завданнями кримінологічної віктимології є розроб-ка пропозицій найбільш ефективних заходів профілактичного впли-ву на потерпілих, у тому числі примусового характеру для осіб з асоціальною чи девіантною поведінкою. По-п'яте, кримінологічна віктимологія розробляє рекомендації інформаційного характеру про способи та шляхи мінімізації вік-тимогенних ситуацій та можливі варіанти їх запобігання чи нейт-ралізації. Реалізація зазначених завдань та забезпечення практичного за-стосування висновків віктимологічних досліджень цілком і повні-стю залежить від упевненості практичних працівників правоохо-ронних органів у можливості та потребах реалізації віктимологіч-них знань у конкретних умовах їх діяльності. Шляхом реалізації віктимологічних ідей і результатів віктимо-логічних досліджень можна отримати важливий інформаційний матеріал для удосконалення профілактики злочинів, для правового виховання, соціального контрою на всіх рівнях - загальному, гру-повому та індивідуальному. Важливе значення віктимологічних рекомендацій полягає в тому, що вони орієнтують практику на не-використані резерви щодо вивчення і застосування віктимологіч-пого фактора в запобіганні злочинності. Сьогодні вивчення при-чин злочинності в територіальному розрізі без обліку вказаного вище фактора є однобічним, а теоретичні і практичні висновки -недостатньо повними. Виникає необхідність у формуванні окремого розділу в системі кримінальної статистики, який може бути названий віктшюлогічною статистикою. її основне завдання - дати якісну характеристику жертви злочину та її поведінки на індивідуальному, фізичному рівні такими показниками: правовими, соціально-демографічними, мо-рально-психологічними, рольовими ознаками, що характеризують особу потерпілого; станом і поведінкою в момент вчинення злочи-ну (її різновидами - нейтральна, провокуюча, активна, пасивна); шкодою, що завдана потерпілому злочином, і можливостями її відшкодування, а також дати кількісно-якісну характеристику же-ртви на соціальному (мікросоціальному), статистичному рівнях як соціально-кримінологічного явища.
ЗО
Дані, отримані в результаті віктимологічних досліджень, можуть допомогти і правосуддю глибше дослідити обставини справи, об'єктивно та адекватно реальним обставинам і ролі учасників процесу кваліфікувати ті чи інші злочини з урахуванням особи і поведінки потерпілого та індивідуалізувати покарання. Віктимологічні знання можуть істотно вплинути на удосконалення методів розслідування, розвиток слідчої тактики, на весь процес розумової діяльності слідчого. Віктимологічні дослідження в майбутньому дадуть можливість розробити і запровадити в практику органів внутрішніх справ Положення з організації віктимологічної профілактики злочинів органів внутрішніх справ. У процесі розвитку віктимологічних досліджень їх результати будуть використані в нормотворчій діяльності1 при удосконаленні кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого законодавства, при розробленні методики і тактики розслідування і розкриття окремих категорій злочинів, у судовій практиці, в аналітичній роботі органів прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції, інших правоохоронних органів України. Аналіз віктимологічних досліджень свідчить, що відбувається не лише подальше накопичення емпіричних даних, а й робляться серйозні спроби визначити наукові поняття, напрацювати термінологію, виробити наукову класифікацію і, таким чином, створюються передумови переходу до міждисциплінарних комплексних 1 Див.: Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні: Закон України від 17 квітня 1992 року; Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду: Закон України від 1 грудня 1994 року. досліджень. На цій стадії є важливим посилення контактів між вченими, які працюють над даною проблемою за своїми спеціальностями, і між фахівцями, котрі працюють над нею в рамках різних спеціалізацій (кримінального права, кримінального процесу, кримінології, криміналістики, судової психіатрії, кримінальної статистики та інших, зокрема неюридичних дисциплін). Для досягнення наукової мети - отримання якісно нового знання дослідникам доцільно спрямувати свої пошуки і надбання міждисциплінарних досліджень проблеми потерпілого на розроб-лення самостійного наукового кримінологічного напряму, а в перспективі - і на наукову дисципліну - кримінальну віктимологію. Необхідно також налагодити тісні контакти між вченими і практичними працівниками для організації спільних досліджень контингенті потерпілих від злочинів у державі щодо розроблення віктимологічних аспектів профілактики і правової пропаганди. З огляду на предмет, систему, завдання та значення кримінологічної віктимології, можна досить виразно виділити її дві основні функції: 1) фундаментальна; 2) прикладна. Реалізація фундаментальної функції дає можливість дослідити: - поведінку жертви, що здійснює визначальний вплив на мотивацію злочинного діяння. Зміст такої поведінки за певних обставин може провокувати злочин і, таким чином, з одного боку, - полегшити настання злочинних наслідків, з іншого - створити умови, за яких злочин може бути припиненим, локалізованим або ж зовсім неможливим; - віктимність - як особливий феномен, що проявляється у підвищеній схильності (вірогідності) стати жертвою злочинного посягання. Рівень такої вірогідності визначає рівень віктимності: чим вищим є рівень першої, тим вищим є рівень другої. Така прямо-пропорційна залежність є незмінною. Віктимність притаманна як окремій особистості, так і соціальному статусу та соціальній ситуації, що провокує або полегшує злочин і настання суспільно небезпечних наслідків. У зв'язку з цим виділяють особистісну, рольову та ситуативну віктимність, яка залежить від низки факторів, зокрема: а) особистісних характеристик (вік, стать, потреби, інтереси тощо);
в) рівня розвитку конфліктної ситуації, умов, місця і часу, в яких така ситуація розвивається; - віктимізацію - як процес перетворення в жертву чи наслідок їх віктимізації; - віктимну ситуацію - як життєву обстановку, що складається - віктимну детермінацію - як складну взаємодію різноманітних Реалізація прикладної функції дає можливість розробити систему заходів, яка ґрунтується на: - максимальному використанні та реалізації захисних можливо - ефективному, професійному навчанні, вмінні розпізнати ваності; - правовому вихованні, навчанні та умінні користуватися наданими гарантіями безпеки з боку держави та на активній громадській позиції як учасника суспільних відносин; - ефективному, технічному забезпеченні засобами безпеки від злочинних посягань як активного, так і пасивного захисту (охоронна сигналізація, спеціальні засоби тощо); - пріоритетності, ефективності та дієвості заходів віктимологіч-ної профілактики як найбільш перспективного і гуманного способу впливу на злочинність та недопущення настання шкідливих наслідків. Успішна реалізація зазначених функцій кримінологічної віктимології можлива, на наш погляд, за умови дотримання певних принципів, тобто основних вимог і умов, що дозволить розробити ефективну стратегію поступового зниження рівня віктимізації населення країни. В основі таких принципів може лежати інтеракціо-ністський підхід пояснення причини злочинності та інтерація (взаємодія) між злочинцем і жертвою. Кожен із таких принципів може проявлятися специфічно. Серед них, зокрема, виділяються: 1) принципи ідентифікації факторів - за кожним фактом віктимізації необхідно побачити проблему - на підставі чого виникла віктимна ситуація і чому вона призвела до шкідливих наслідків; 2) принцип визначального фактора - необхідно орієнтуватися на найближчу та найвагомішу обставину (фактор), що формує зміст і напрям розвитку віктимної ситуації;
3) принцип ініціативного впливу - система віктимологічної профілактики повинна спрацьовувати на випередження, не обмежуючись наданням захисту чи допомоги у випадку настання шкідливих наслідків чи високої імовірності їх настання. Правове, професійне, сімейне, фізичне виховання, інформування населення має відбутися без урахування рівня віктимності окремих громадян чи соціальної групи; 4) принцип концентрації зусиль - віктимність розподіляється досить нерівномірно як у часі, так і в просторі, а також за суб'єк-тами. Дані поточних зведень заяв і повідомлень, що надходять до чергових частин органів внутрішніх справ, а також дані статистики свідчать про наявність часу і територій, які є найбільш віктимо-генними1. За даними тих же досліджень, у жертв шахрайства та кишенькових крадіжок ризик стати потерпілим від аналогічних посягань у три рази вищий, ніж у осіб, стосовно яких не було здійснено злочинного впливу; 5) принцип гарантії безпеки - правоохоронним органам, зокре 1 Див.: Кулик О. Г. Аналіз злочинності у 2004 р.- К.: НДІ Нац. акад. инуїр сііран України. ' Дми.: Аналіз криміногенної ситуації в Україні у 2004 році.- НДІ НАВСУ.-К.; НДІ Нац. акад. внутр. справ України, 2005.
Тема 2
|