Особливості формування багатопартійності в Україні.

Багатопартійна система перебуває в нашій країні на стадії становлення. Її створення - найважливіший елемент побудови громадянського суспільства й правової держави, сучасної політичної системи.

Сучасному політичному плюралізму на території України немає ще й двох десятків років. Перші політичні угрупування виникають в середині 1988 р. На першому етапі створення багатопартійної системи в Україні цілком закономірно виникає двоколірна типологія з поділом політичних сил на «правих партократів» й «лівих демократів».

У середині 1988 р. у західних регіонах України були створені перші політичні організації: Демократичний союз (ДС) і Український Гельсінський союз (УГС). Це були угрупування відверто антикомуністичного напрямку, лідери яких провели чимало років у концтаборах за політичні погляди. УГС була першою організацією в країні, що заявила про необхідність побудови самостійної української держави.

Першою формально зареєстрованою політичною пар­тією була Українська національна партія (УНП) (жовтень 1989 р., Львів).

Процес виникнення політичних об'єднань в Україні, як і у Росії та інших пострадянських республіках, не був пов'язаний з поділом суспільства на певні соціальні групи. Закономірний наслідок - формування на першому етапі широких демократичних коаліцій. В Україні таким об'єднанням став Народний рух України за перебудову - перше масове політичне об'єднання, що зібрало під свої прапори людей з різними політичними поглядами: від комуністів до членів УГС. Це був час консолідації громадсько-політичних об'єднань й угрупувань на основі боротьби за національне, духовне, економічне й політичне відродження України.

Навесні 1990 р. під час виборів до Верховної Ради УРСР й у місцеві органи влади почався активний процес розмежування політичних сил. Виникає необхідність створення партій із чіткими політичними орієнтирами й статутною дисципліною. У республіці в цей час функціонувало понад 20 партій й об'єднань.

Невдала спроба державного перевороту в серпні 1991 р. призвела до кардинальної зміни політичної ситуації. Розпад державності СРСР, проголошення Верховною Радою України Акту про незалежність, заборона у вересні 1991 р. Комуністичної партії України створили якісно нові умови для розвитку політичних об'єднань у країні.

За минулі роки в Україні сформувалася багатопартійна система. Але при цьому процес створення нових партій не припиняється. Так, якщо під час виборів до Верховної Ради в березні 1998 р. в Україні були 52 політичні партії, на початку 2001 р. - 110, а за рік до парламентських виборів 2006 р. (тобто в березні 2005 р.) їх було зареєстровано 126. У 2007 р. їх кількість зросла до 140 і продовжує збільшуватись. Відбуваються типові для багатопартійності міжпартійна й внутрішньопартійна боротьба, розколи в партіях, об'єднання партій, створення політичних блоків. Особливо ці процеси активізуються під час виборів до Верховної Ради.

Багатопартійність в Україні відображає весь ідейно - політичний спектр партій, що існує у світі. Так, відповідно до ідеологічних напрямків в Україні діють комуністичні (КПУ, КПРС та ін.), соціал-демократичні (СДПУ(о), СДПУ та ін.), ліберально-демократичні (ЛДПУ, ПРП й ін.), консервативні (УКРП, УНКП й ін.), християнські (ХДПУ, РХП й ін.), націоналістичні (КУН, УНА й ін.) партії.

Залежно від обставин й інтересів політичної боротьби діяльність деяких партій не повною мірою відповідає ідейно - політичній суті, зафіксованій в їхніх назвах і програмних документах.

Сучасна українська багатопартійність є передумовою створення партійної системи, що буде сприяти становленню сильної, стабільної, демократичної системи влади в країні.

Очевидно, партії як невід'ємний елемент сучасноп цивілізованого суспільства мають майбутнє.