![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сімейна психотерапія.
Сімейною психотерапією називається о собливий вид психотерапії, спрямований на корекцію міжособистісних відносин що має на меті усунення емоційних розладів у родині, найбільш виражених у хворого члена сім'ї. Її тривалість обумовлюється вагою психічних розладів у " носія симптому ", виразністю міжособистісних конфліктів у родині, мотивацієючленів сім'ї до досягнення терапевтичних змін. Спочатку сімейна терапія проводиться з частотою 1-2 сеанси в тиждень, а потім зустрічі відбуваються 1 раз на 2 тижні, а далі - 1 раз на 3 тижні. У ході сімейної терапії, тривалість якої може коливатися від декількох тижнів до навіть декількох років, виділяють ряд етапів. 4 етапи (Ейдеміллер, Юстіцкіс): 1) Сімейн діагноз, діагностичний етап; 2) ліквідація сімейного конфлікту; 3) реконструктивний; 4) підтримуючий. Під сімейним діагнозом розуміється т ипізація порушених сімейних відносин з урахуванням індивідуально-особистісних властивостей членів родини. Діагностика сімейних відносин здійснюється в процесі приєднання до сімейноїгрупі психотерапевта, що висуває і перевіряє проблемні діагностичні гіпотези. Особливість процедури сімейної діагностикиполягає в тому, що вона супроводжує сімейну терапію на всіх етапах і визначає вибір психотерапевтич тех. На другому етапі в ході однобічних зустрічей психотерапевта з клієнтом і членами його родини відбувається виявлення і прояснення джерел сімейного конфлікту і ліквідація його за допомогою емоційного відреагування. На етапі реконструкції сімейних відносин здійснюється групове обговорення актуальних сімейних проблем або в окремо взятій сім'ї, або в паралельних групах клієнтів з подібними проблемами і їх родичів. Уцих же групах проводиться рольовий поведінковий тренінг і навчання правилам конструктивної суперечки. Підтримуючий етап сімейної терапії складається в закріпленні набутихна попередніх етапах навичок емпатичного спілкування і розширеного діапазону рольової поведінки в природних сімейних умовах. Виділення етапів дозволяє структурувати процес сімейної терапії, обгрунтовує послідовність застосування різних психотерапевтичних методів у залежності від цілей та обсягу діагностичних відомостей. Прийоми, які найбільш часто застосовуються в сімейній психотерапії: 1) Ефективне використання мовчання; 2) Уміння слухати; 3) Навчання за допомогою питань; 4) Повторення; 5) Підсумовування, резюмування; 6) Уточнення (прояснення) і відображення афекту; 7) Конфронтація, то є пред'явлення подружній парі неусвідомлюваних або амбівалентні установок, відносин або стереотипів поведінки з метою їх усвідомлення та опрацювання; 8) Відтворення ролей; 9) Створення " живих скульптур"; 10) Аналіз відеозапису.
|